ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15471/24
провадження № 1-кп/753/1141/25
"03" липня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
проводячи судовий розгляд у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42023110000000401 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бориспіль, українки, громадянинки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Березань, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про проводження відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, ризиків знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні та впливати на осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а також ризиків продовжити злочинну діяльність та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Подавши окремі клопотання щодо кожного із обвинувачених із детальним обгрунтуваням своєї позиції.
Захисник ОСОБА_9 заперечував у задоволенні клопотання прокурора, зазначивши, що ризики, наведені у клопотанні, доказами не підкріплюються, зі сплином часу ризики зменшуються. Крім того, у своєму клопотанні прокурор вказує на тяжкість покарання як на підставу продовження запобіжного заходу, однак жодних нових ризиків не зазначає. ОСОБА_10 має постіне місце проживання, раніше не судимий, а тому захисник просив застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Також, захисник ОСОБА_9 просив долучити та врахувати характеристику ОСОБА_10 , надану старшим пастором церкви ХВЄ "Скинія", де вказано, що Церква клопоче про звільнення ОСОБА_10 від відбування покарання, оскільки останній став на шлях виправлення, та відмічають кардинальні зміни у поведінці та мисленні обвинуваченого. Крім того, Церква бере на себе подальше духовне виховання ОСОБА_10 після його звільнення.
Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію свого колеги, заперечував щодо задоволення заявленого прокурором клопотання так також просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який, як цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_5 подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, наголосивши на тому, що має на утриманні малолітню дитину, сенсу впливати на свідків вона не бачить, а перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом вчииняти кримінальних правопорушень змоги не матиме. Також непрацюючи та немаючи засобів для існувангня не зможе навіть переміщатися по певній території, не говорячи уже про організацію чи вчинення будь-яких кримінальних правопорушень. Також обвинувачена звернула увагу на недоліки та симстематичні помилки у клопотаннях прокурора які вручається їй безпосередньо перед судовим засіданням.
Обвинувачений ОСОБА_6 також подав до суду письмове клопотання про зміну йому запобіжного заходу, підтримавши доводи зазначеній у ньому.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд враховує те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, при доведенні провини за який їм загрожує покарання від 15 років позбавлення волі до довічного ув'язнення з конфіскацією майна.
Також суд враховує інформацію про обвинувачених, їх вік, стан здоров'я, сімейний стан, характеристики, інформацію про попередні судимості.
Обвинувачена ОСОБА_5 раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з середньою освітою, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину, до затримання не працювала.
Обвинувачений ОСОБА_6 , з середьою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, не одружений.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розв'язанні клопотаннь прокурора та обвинувачених судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченим та міра покарання, яка їм загрожує у разі доведення вини. Також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину і суспільний резонанс, а також те, що злочин, у якому обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є злочином проти основ національної безпеки України, і саме наведені та зазначені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків - переховування від суду та продовження злочинної діяльності, також аналіз зазначених обставини дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню цих ризиків.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діяли узгоджено із особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та представником спеціальних служб РФ "Павлом", і якщо це відповідає дійсності та буде доведено належними доказами за результатами судового розгляду, то перебуваючи на волі, враховуючи триваючу агресію РФ проти України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть продовжити координацію своїх дій із вказаними особами, як з метою уникнення кримінальної відповідальності ними самими, так і з метою прикриття злочинної діяльності вкакзаних осіб, а також продовження злочинної діяльності.
Також описані вище ризики підсилюються і тим, що як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 до затримання не працювали, і скрутне матеріальне становище може бути додатковим стимулом до вчинення кримінальних правопорушень.
У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, комплекс обставини, які підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також керуючись ч. 6 ст. 176 КПК України, не визначає розмір застави, оскільки жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень суду.
За наведених вище обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотань обвинувачених про зміну запобіжного заходу.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст,176,177,178,182 КПК України,
Продовжити застосований відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 31.08.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді: