Справа № 752/7601/25
Провадження № 1-кс/752/2898/25
Іменем України
01 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, не судимого, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025100010001162 від 30.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського Уп ГУ НП у м. Києва ОСОБА_6 , погоджене прокурором вГолосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010001162 від 30.03.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010001162 від 30.03.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив умисний, корисливий злочин проти власності, за наступних обставин.
Так, 30 березня 2025 року, близько 13 год. 47 хв., в той час коли ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у приміщенні торгового центру «МЕТРО» ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-В, у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів та мети, в умовах воєнного стану, з поверхні торгових полиць вищевказаного
магазину, викрав: зубну щітку електричну Oral-B iO Black, вартістю 3665,83 грн. без ПДВ, яка належала ТЦ «МЕТРО» ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-В.
Так, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення вищевказаного майна, ОСОБА_5 , дійшовши з викраденим товаром до виходу з приміщення ТЦ «МЕТРО», не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки був затриманий співробітниками охорони ТЦ «МЕТРО».
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , намагався завдати матеріальної шкоди ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 32049199) на загальну суму 3665 грн. 83 коп. без урахування ПДВ.
Обгрунтованість підроздри, на думку слідчого, підтвреджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Заслухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання, думку захисника та підозрюваного, які просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього нічого арешту, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити частково дане клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, слідчий суддя встановив, що СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025100010001162 від 30.03.2025р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
31.03.2025 року, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31.03.2025 р. ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені в судовому засіданні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
В обґрунтування клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту прокурор зазначив, що існують наступні ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду не є доведеним належними та допустимими доказами. Дійсно, вид покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, визначений як позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, а відтак і суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Однак такий ризик є недоведеним прокурором.
Посилання прокурора на ризик, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення осбтавин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, є необгрунтованим та недоведеним стороною обвинувачення.
Щодо ризику впливати на потерпілу свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якої суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.
Ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, є недоведеним, а тому не може бути покладений в основу даного судового рішення.
Ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, є доведеним стороною обвиувачення. При цьому слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується, є злочином проти власності, підозрюваний не має офіційного постійного джерела доходу, і в подальшому може вчиняти інші правопорушення.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що в даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є домашній арешт у нічну пору доби.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов'язки, визначені даною нормою закону.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби в межах строку досудового розслідування, тобто до 31 травня 2025 року включно.
3. Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з під-варти в залі суду.
4. Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
5. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
6. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло до цієї особи АДРЕСА_1 , вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
7. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
8. Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби передати для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
9. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
10. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
11. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1