Справа № 727/5106/25
Провадження № 2-а/727/130/25
04 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Гавалешка П.С.
за участю секретаря Бринзили Б.В.,
представника позивача Штефанчук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Установив:
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЧРТЦК № 918 від 19.03.2025 року, складеним оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_2 , суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що 19 березня 2025 року о 19 год 45 хв в приміщенні Чернівецького обласного об'єднаного центру мобілізації встановлено факт порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду, а саме ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним протягом 60-ти днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункт 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що призвело до порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку, мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
03 квітня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 2130 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Відповідно до постанови № 2130 від 03.04.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ЧРТЦК № 918 від 19.03.2025 встановив, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення.
Вважають вищезазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Так, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 за станом свого здоров'я не є військовозобов'язаним та не перебуває на військовому обліку, в збройних силах України не служив, визнаний непридатним за ст. 31-а (гострота зору) із зняттям з військового обліку, що підтверджується записом у військовому квитку від 18.08.2008 року.
За результатами проходження військово-лікарської експертизи ОСОБА_1 був знятий з військового обліку за станом здоров'я та не є військовозобов'язаним та не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 210-1 КУпАП. Відмітка про нібито взяття ОСОБА_1 на облік 18.08.2008 проставлена ІНФОРМАЦІЯ_4 20 березня 2025 року зворотною датою, коли ОСОБА_1 був примусово затриманий та доставлений до мобілізаційного центру. Звертають увагу суду, що на штампі про взяття на облік ОСОБА_1 міститься назва не районного військового комісаріату, а ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час як перший пілотний проект щодо створення територіального центру комплектування та соціальної підтримки запрацював лише в 2017 році. При цьому 20 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 був також проставлений штамп про зняття ОСОБА_1 з військового обліку з виключенням останнього з військового обліку за станом здоров'я. Окрім того, згідно довідки № 7 від 23.04.2025, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «РОМТІС БУД», на якому ОСОБА_1 працює з 2021 року, останній не перебуває у списках персонального військового обліку товариства, оскільки згідно записів у військовому квитку НОМЕР_1 від 18.08.2008, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку.
Розгляд адміністративного протоколу та справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності позивача, жодних пояснень він можливості надати не міг, що свідчить про порушення норм КУпАП України. При цьому протокол про адміністративне правопорушення складено за те, що ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункт 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а згідно оскаржуваної постанови останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог абзацу 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тому на підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 2130 від 03 квітня 2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн та справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП закрити.
12.05.2025 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці відкрито провадження по справі.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
ІНФОРМАЦІЯ_6 не визнає позовних вимог ОСОБА_1 та заперечує проти них з наступних підстав.
Правове регулювання даних правовідносин передбачене Конституцією України, Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Законом України «Про основи національного спротиву», Законом України «Про оборону України», Указами Президента України та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Зазначає, що Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р.
Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022 визначено оголосити та провести загальну мобілізацію, в тому числі і на території Чернівецької обл., з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань. В подальшому, відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» строк проведення загальної мобілізації було продовжено строком на 90 діб (станом на момент розгляду справи).
Згідно ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» зазначено, що саме належить до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Відповідно п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Можливості отримати інформацію про місце фактичного проживання та місце перебування, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти в установах ТЦК та СП відсутня, оскільки відповідних реєстрів не існує.
Зауважують, що Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих» питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 р., № 3633 IX, встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності): у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Вищевказані приписи військовозобов'язаним ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані. Позивач не з'являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_2 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста не уточнив.
Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Практика діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо забезпечення ведення військового обліку військовозобов'язаних показує, що на даний час існує окрема категорія осіб, які ігнорують обов'язки, покладенні підзаконними актами, вчасно не вчиняють дії та не подають до Р(М)ТЦК та СП інформацію (документи) для належного ведення військового обліку. Дії таких військовозобов'язаних спрямовані на максимальне ускладнення процесу їхнього виклику до Р(М)ТЦК та СП, а також унеможливлення прогнозування людських ресурсів, які підлягають призову на військову службу за мобілізацією на особливий період та їх оповіщення.
Такі дії являють собою істотну суспільну небезпеку, оскільки негативно впливають на обороноздатність держави і спрямовані проти порядку управління в Україні.
З огляду на зазначене, вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, підтримала позов та просила суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечують проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЧРТЦК № 918 від 19.03.2025 року, складеним оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_2 , зазначено, що 19 березня 2025 року о 19 год 49 хв в приміщенні Чернівецького обласного об'єднаного центру мобілізації встановлено факт порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду, а саме ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним протягом 60-ти днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункт 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що призвело до порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку, мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 під підпис було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 17 год 03.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), каб. № 24.
03 квітня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 2130 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Відповідно до постанови № 2130 від 03.04.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ЧРТЦК № 918 від 19.03.2025 встановив, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 за станом свого здоров'я в Збройних Силах України не служив, визнаний непридатним за ст. 31-а (гострота зору) із зняттям з військового обліку, що підтверджується записом у військовому квитку від 18.08.2008 року.
Згідно із запису у військовому квитку ОСОБА_1 , зазначено також, що 18.08.2008 року його було взято на облік, 20.03.2025 року знято з обліку.
Згідно витягу із реєстру Оберіг ОСОБА_1 25.01.2008 року виключено з військового обліку, 22.08.2020 року взято на військовий облік.
Згідно довідки № 7 від 23.04.2025, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «РОМТІС БУД», на якому ОСОБА_1 працює з 2021 року, останній не перебуває у списках персонального військового обліку товариства, оскільки згідно записів у військовому квитку НОМЕР_1 від 18.08.2008, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Приписами ст. 65 Конституції України та ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст.1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Отже, станом на 19.03.2025, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення, діяв особливий період.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно з ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого продовжується і який діє на час розгляду справи.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Положення ст. 280 КУпАП встановлюють обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Приписами абз. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (надалі - Закон №3543-XII) визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято ЗУ «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону №3543-XII, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до пп. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Щодо зазначення позивачем того, що протокол про адміністративне правопорушення складено за те, що ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункт 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а згідно оскаржуваної постанови останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог абзацу 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». То суд зазначає наступне.
В силу абзацу 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
В силу абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Тобто, фактично протокол №918 виносився за порушення ОСОБА_1 абзацу 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не уточнення даних, а притягнули позивача згідно постанови №2130 за абз. 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Отже, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноваженою особою встановлено інші обставини, ніж ті, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та слугували підставою для його складення, оскаржувана постанова прийнята із грубим порушенням норм законодавства, що підлягає скасуванню за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а тому необхідно скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У той же час, вимога позивача про визнання спірної постанови протиправною задоволенню не підлягає, оскільки вказаний вище пункт 3 частини 3 статті 286 КАС України такого не передбачає.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За приписом ч. 3 ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Позивачем при оскарженні до суду постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ураховуючи, що суд частково задовольнив позов, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 50% сплаченого судового збору в сумі 302,80 грн.
Керуючись ст. 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.
Скасувати постанову № 2130 від 03 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП закрити.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 302,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя П.С. Гавалешко