Справа № 717/1389/25
Номер провадження2/717/349/25
04.07.2025 селище Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л,
представник позивача Тараненко А.І. в судове засідання не з'явився.
відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 00-9664306 від 09.03.2024 року в розмірі 42318 гривень 65 копійки, з яких:
-5775 гривень - заборгованість по кредиту;
-36543 гривні 65 копійок - заборгованість по несплачених відсотках;
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 гривень та 7000 гривень на правничу допомогу.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кельменці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В поданому до суду клопотанні представник позивача Тараненко А.І. просить розглянути справу за відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 викликався до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з'явився.
Суд ухвалив розглядати справу заочно та ухвалити заочне рішення у справі.
Інші процесуальні дії в справі не вчинялися.
Інші заяви та клопотання не надходили.
Судом також встановлено, що 09 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-9664306, з додатками з кінцевою датою повернення кредиту - 09.03.2024 року зі сплатою відсотків в розмірі, встановленим розділами 1.3.-1.15 даного договору, що підтверджується вказаним вище договором кредитної лінії з додатками, паспортом споживчого кредиту, довідкою про ідентифікацію та відповідач отримав вказаний вище кредит в розмірі 5500 гривень, що підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн» від 23.12.2024 року №1401/12 з додатками та листом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 20.06.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250616/40945-БТ , з яких вбачається, що відповідачу був наданий кредит в розмірі 5500 гривень. Згідно умов договору відповідач зобов'язався сплачувати платежі, в порядку та на умовах визначених договором та відповідно до погодженого сторонами графіку платежів.
Крім того, договір про надання фінансового кредиту, укладений між сторонами в електронній формі, містить електронний підпис відповідача та представника позивача, тому має силу договору, який укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачем не надано доказів на підтвердження невідповідності умов договору про надання фінансового кредиту вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Викладене відповідає практиці ВС (постанова по справі № 524/5556/19). До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).
Отже, між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором строк та товариство з обмеженою відповідальністю здійснило розрахунок заборгованості, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5775 гривень та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 36543,65 грн, а всього 42318 гривень 65 копійок заборгованості.
17.12.2024 року між товариством з ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Онлайн кредит» було укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн у згідно умов якого, ТОВ «Макс кредит (відступило) ТОВ «Онлайн фінанс» належне йому право вимоги до відповідача за кредитним договором від 09.03.2024 року №00-9664306, що стверджуються копією вказаного вище договору факторингу з додатками та реєстром прав вимоги, згідно якого до ТОВ «Онлайн фінанс» передано право вимоги по заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5775 гривень та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 36543,65 грн, а всього 42318 гривень 65 копійок заборгованості. .
Згідно Договору факторингу № 020425-У від 02 квітня 2025 року від ТОВ «Онлайн фінанс» до позивача ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до Відповідача по заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5775 гривень та простроченою заборгованістю за процентами в розмірі 36543,65 грн, а всього 42318 гривень 65 копійок заборгованості. на загальну суму 42318 грн 65 копійок, що підтверджується даним договором з додатками в тому числі реєстром божників, який є додатком 1 до даного договору.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.526 ЦК України, - зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив відповідних платежів для погашення кредитної заборгованості.
Суд вважає, що відповідачу було протиправно нараховано проценти за ставкою 2,5 % за період з 21.04.2024 року по 19.08.2024 року та з 20.08.2024 року по 17.12.2024 року, оскільки з 24.12.2023 року набрали чинності зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема ч.1 ст.1 даного закону доповнено пунктом 1-2 такого змісту: денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту".
Згідно п.17 Прикінцевих норми Закону України « Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Таким чином суд вважає, що умови вказаного вище кредитного договору суперечать вказаній вище нормі Закону України «Про споживче кредитування» і позивач мав нарахувати проценти в розмірі 2,5 %, 1,5 % та 1 % денної процентної ставки залежно від періоду нарахування.
Так, суд вважає, що:
за період з 09.03.2024 року по 21.04.2024 року розмір процентів становить 5500 грн х 2,5%/100 х 43 дні = 5912,50 грн;
за період з 22.04.2024 року по 19.08.2024 року розмір процентів становить 5500 грн х 1,5%/100 х 120 днів = 9900 грн;
за період з 20.08.2024 року по 25.10.2024 року розмір процентів становить 5500 грн х 1%/100 х 120 днів = 6600 грн, а всього 5912,50+9900+6600 = 22412,50 грн.
При цьому суд вважає, що представник позивач в порушення ст. 81 ЦПК України не надав суду доказів, що відповідач отримав кредит в розмірі 5775 грн, а з довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн» від 23.12.2024 року №1401/12 з додатками та листа акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 20.06.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250616/40945-БТ, вбачається, що відповідачу був наданий кредит в розмірі 5500 гривень, а також відповідачем не доведено, що відповідач мав сплатити позивачу відповідно до умов договору кредитної лінії від 09.03.2024 року № 00-9664306 відсотки на суму кредиту та 275 гривень комісії.
Зокрема, відповідно до п.1.5, 1.5.1 договору кредитної лінії відповідач зобов'язаний сплатити комісію в розмірі 275 гривень в останні день погашання кредиту, який визначений сторонами в п. 1.3 вказаного вище договору 4 березня 2025 року, тобто в останній день строку кредитування.
Отже, суд вважає, що сума заборгованості відповідача станом на 20.02.2025 року складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5500 гривень, по процентах в розмірі 22412,50 грн та комісії в розмірі 275 гривень, а всього 28187,50 гривень.
В порушення ст.81 ЦПК України відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував відсутність в нього заборгованості перед позивачем в розмірі 28187,50 гривень.
Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов'язання перед новим кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив відповідних платежів для погашення кредитної заборгованості новому кредитору.
Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює зобов'язальні правовідносини, правовідносини які регулюють позику та кредит, суд вважає, що позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача 28187,50 в рахунок заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.2, ч.3,4,6 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати позивача на правничу допомогу в даній справі склали 7000 гривень, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 07.04.2024 року №07/04/25-02 року з додатками та додатковими угодами до даного договору, актом прийому - передачі наданих послуг від 07.04.2025 року до даного договору, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4956.
Відповідач не заявляв клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність та безпідставність.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» слід стягнути 1613,51 гривень судових витрат у вигляді судового збору та 4662,54 гривні витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 205-207, 509, 525, 526, 527, 530, 551, 599-601, 604-609, 611, 612, 625, 629, 639,652,1046 - 1054,1077,1078 Цивільного кодексу України, ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст.2-13,76-80,81,133,141,258, 259, 263-265,280-282ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43541163) 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень заборгованості по кредиту, 22412 (двадцять дві тисячі чотириста дванадцять) гривень 50 (п'ятдесят) копійко заборгованості по несплачених відсотках та 275 (двісті сімдесят п'ять ) гривень комісії, а всього 28187 (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок заборгованості за кредитним договором, 1613 (одну тисячу шістсот тринадцять ) гривень 51 (п'ятдесят одну) копійку в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору та 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 54 (п'ятдесят чотири) копійки витрат, понесених позивачем на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд даного заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 04 липня 2025 року.
Суддя Телешман О.В.