Справа № 713/1989/25
Провадження №2/713/686/25
іменем України
03.07.2025 м. Вижниця
Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кириляк А.Ю. розглянувши заяву позивача про вжиття заходів про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Олександр Олександрович про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності ,-
03 липня 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Олександр Олександрович про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності.
Ухвалою від 03.07.2025 року позовну заяву залишено без руху.
До позову позивач додав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій зазначив, що будівля вагової , що розташована за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером - 7320555300:01:004:0631 площею 0,2000 га в період з 2013 року по 2025 рік двічі змінила власника. А при розгляді справи відповідач матиме можливість здійснити перереєстрацію вказаного спірного майна, тобто відчужити, що призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, або затягування розгляду справи, в результаті зміни позовних вимог та зміни відповідачів.
Просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту: Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту: на земельну ділянку з кадастровим номером - 7320555300:01:004:0631 площею 0,2000 га., яка перебуває у власності ОСОБА_2 на будівлю вагової, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 ..
До набрання чинності рішення суду у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, щодо будівлі прохідної, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером - 7320555300:01:004:0631 площею 0,2000 га.
Дослідивши заяву, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, дійшов висновку, що заяву позивача про забезпечення позову необхідно повернути заявнику з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.ч.1, 4, 6 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У порушення викладених положень Закону, позивачем у поданій до суду заяві про забезпечення позову:
не зазначено з посиланням на відповідні докази, що між сторонами дійсно виник спір з приводу земельної ділянки, а отже існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;
не достатньо обґрунтовано необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчиняти певні дії з нею;
не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
невірно вказано адресу відповідача та не зазначено реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Відсутність зазначених вище відомостей у заяві позивача позбавляє суд пересвідчитись про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
Згідно ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі вищенаведеного, враховуючи, що заяву позивача про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, суд дійшов висновку про її повернення заявникові.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149-153, 157, 258-260, п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України,
Заяву позивача про вжиття заходів про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Олександр Олександрович про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності ,- повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє позивачів права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Антоніна КИРИЛЯК