Справа № 709/1127/25
3/709/670/25
03 липня 2025 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, РНОКПП в адміністративних матеріалах відсутній,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1
ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 червня
2025 року серії ВАД № 438801 ОСОБА_1 21 червня 2025 року близько 23:00 у АДРЕСА_2 ображав співмешканку ОСОБА_2 нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду її психологічному здоров'ю, та саме чинив психологічне насильство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 і потерпіла ОСОБА_2 не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від потерпілої ОСОБА_2 до суду надійшла заява про те, що вона жодних претензій матеріального чи морального характеру до свого колишнього співмешканця ОСОБА_1 не має, а також не перебуває від нього ані в матеріальній, ані в психологічній залежності. 21 червня 2025 року вони спільно вживали спиртні напої і між ними виникла сварка, під час якої вони обзивали нецензурними словами один одного, однак жодної шкоди її психологічному здоров'ю завдано не було.
Присутній у судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Солод В.М. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно свого підзахисного у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП. Пояснив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, просто посварилися, що ніяк не може кваліфікуватися як вчинення домашнього насильства.
Зі змісту ч. 1 ст. 268 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обізнані про дату, час і місце розгляду справи, при цьому ОСОБА_1 представлений захисником, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Розглянувши адміністративні матеріали, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 адміністративні матеріали містять наступні докази і документи:
- протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року серії ВАД № 438801, де викладено обставини інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- рапорт про надходження повідомлення на лінію 102 від 21 червня 2025 року, де зазначено про отримання виклику, виїзд СРПП та формлення адміністративних матеріалів;
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопоршення та іншу подію від
21 червня 2025 року, згідно з яким від ОСОБА_2 відвібрано заяву про вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства;
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 21 червня 2025 року, в яких зазначено обставини конфлікту з ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 21 червня 2025 року, в яких останній зазначає про конфлікт з ОСОБА_2 , внаслідок якого вона викликала поліцію;
- виписка з медичної карти від 22 червня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- копія термінового заборонного припису стосовно кривдника від 21 червня
2025 року серії АА № 456319, згідно з яким ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 строком на 5 днів.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст. 1 цбого ж Закону психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 173-2 КУпАП, має обов'язку ознаку - настання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю, яка була завдана потерпілому.
Таким чином обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, а подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність його складу: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення така обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, передбачена диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як настання шкоди, в цьому випадку психологічному здоров'ю потерпілої особи, зазначена суто формально і не конкретизовано.
При цьому суд бере до уваги перераховані вище докази, які свідчать про те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мала місце побутова сварка на тлі вживання алкоголю, а також заяву ОСОБА_2 від 03 липня 2025 року, в якій остання категорично заперечує завдання шкоди її психологічному здоров'ю.
Суд також звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом у справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті.
Проте формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене у протоколі про адміністративне правопорушення, не містить ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в діючій редакції. Наявність цього складу також не підтверджується наявними в адміністративних матеріалах і доследжених судом доказами.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обсатвин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у цій справ підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 173-2, 221, 245, 247, 251, 256, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Чубай