Вирок від 03.07.2025 по справі 629/4631/25

Кримінальне провадження №629/4631/25

Номер провадження 1-кп/629/300/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Лозова кримінальне провадження № 12025226110000177 від 03.06.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лозова Харківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , із середньо-спеціальною освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, не маючого на утриманні дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2025, приблизно 01:30, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , перебував на відкритій ділянці місцевості біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , де у нього, на ґрунті особистої образи на власника домоволодіння, виник умисел на незаконне, всупереч встановленому законом порядку, проникнення на територію даного домоволодіння, огородженого цегловим парканом.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме до огородженого цегловим парканом двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що ОСОБА_4 немає вдома, переліз через металеву хвіртку та проник на територію вищевказаного домоволодіння. У подальшому, перебуваючи на майданчику для відпочинку, пошкодив особисте майно власника, після чого залишився на території домоволодіння до прибуття, приблизно о 05:48 год. 03.06.2025 року, його власника - ОСОБА_4 та співробітників Лозівського РВП ГУНП в Харківській області.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно із заявою ОСОБА_3 від 30.06.2025 року щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, в ході дізнання ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює

встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження № 12025226110000177, в якому виклав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_4 в заяві від 30.06.2025 року вказав, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.

Вивченням особи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Лозова Харківської області, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, перебуваючий в цивільному шлюбі, не маючий на утриманні дітей, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, на військовому обліку перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку Лозівського РВ №1 філії ДУ “Центр пробації» в Харківській області не перебував.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинений кримінальний проступок, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його

вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про особу.

В даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , обставини, яка пом'якшує покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального проступку та відношення до скоєного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що обвинувачений не працюючий, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

У кримінальному провадженні(проступку) цивільний позов не заявлено.

Викривачі у кримінальному провадженні - відсутні.

У кримінальному провадженні відсутні витрати на залучення експертів у зв'язку із проведенням експертиз.

Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи в межах даної справи -відсутні.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.

У кримінальному провадженні є речові докази.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження та обмежувальні заходи не обирати.

Речові докази, а саме: лазерний диск DVD-R 120 MIN 4.7 GB 16X «ЕМТЕС» з написом на ньому 1, 2, 3, 4, 5, 6, на якому мається відеозапис з кримінальним правопорушенням; один конверт з аплікатором зі змивом, вилученим в ході огляду місця події, один конверт із зразком крові ОСОБА_3 , один конверт з касетою тест-система STRATEC Hem Direct, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження- залишити в матеріалах справи.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КК України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
128619940
Наступний документ
128619942
Інформація про рішення:
№ рішення: 128619941
№ справи: 629/4631/25
Дата рішення: 03.07.2025
Дата публікації: 07.07.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності житла
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.07.2025)
Дата надходження: 01.07.2025
Розклад засідань:
03.07.2025 13:45 Лозівський міськрайонний суд Харківської області