Справа № 953/6919/25
н/п 1-кс/953/4969/25
"04" липня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025220000000837 від 01.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про арешт майна,
03 липня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова засобами поштового зв'язку надійшло клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025220000000837 від 01.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в якому просить накласти арешт на автомобіль ВАЗ-210934-20, р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000000837 від 01.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 30.06.2025 приблизно о 14:00 неподалік перехрестя пр. Аерокосмічного та пр. Л. Ландау в м. Харкові, між автомобілем "ВАЗ-210934-20", р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та велосипедом під керуванням ОСОБА_5 сталося зіткнення
Внаслідок дорожньо-транспортної події водій велосипеду ОСОБА_5 помер на місці події.
30.06.2025 слідчим проведено огляд місця дорожньо-транспортної події, в ході якого встановлено, що автомобіль ВАЗ-210934-20, р.н. НОМЕР_1 , має сліди механічних пошкоджень, які утворились від дорожньо-транспортної події, у зв'язку з чим автомобіль вилучений слідчим та направлений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобілю ВАЗ-210934-20, р.н. НОМЕР_1 є водій ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час огляду автомобіля ВАЗ-210934-20, р.н. НОМЕР_1 були виявлені механічні пошкодження та відповідно до положення ст.98 КПК України, вказаний автомобіль є речовим доказом, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, з метою збереження речових доказів відповідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України виникла необхідність у арешті автомобіля ВАЗ-210934-20, р.н. НОМЕР_1 .
Крім того, вказаний транспортний засіб необхідний для проведення автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу та слідчого експерименту.
Прокурор зазначає, що необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилася, в матеріалах клопотання міститься заява прокурора про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.
Правовою підставою арешту майна є кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000000837 від 01.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30.06.2025 в період часу з 15 год 20 хв по 19 год 00 хв проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході якого було вилучено автомобіль ВАЗ-210934-20, р.н. НОМЕР_1 та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
Даних щодо визначення вказаного вилученого майна речовим доказом на час розгляду клопотання немає, однак слідчою суддею встановлено, що існує сукупність розумних підозр вважати, що транспортний засіб ВАЗ-210934-20, р.н. НОМЕР_1 , зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12025220000000837 від 01.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, майна, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025220000000837 від 01.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль ВАЗ-210934-20, р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження.
Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Київського районного суду
м. Харкова ОСОБА_1