Справа № 953/7879/24
н/п 1-кп/953/498/25
"02" липня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
секретаря судового засідання- ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження №12024221130000946 від 09.06.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українець, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадженні № 12024221130000946 від 09.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 27.08.2024 призначено проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 03.09.2024 призначений судовий розгляд у кримінальному провадженні.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024 визначено склад колегії суддів для розгляду вказаного кримінального провадження: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_9 , ОСОБА_3 .
У зв'язку з достроковим закінченням відрядження та відрахування зі штату судді ОСОБА_9 , на підставі Розпорядження від 02.06.2025 № 01-06/87 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи для визначення складу суду з метою заміни судді», 02.06.2025 здійснено повторний автоматизований розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова та визначено нового члена колегії - суддю ОСОБА_2 , замість - ОСОБА_9
02.07.2025 в судовому засіданні під час судового розгляду справи прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 06.07.2025, за час перебування обвинуваченого під вартою ризики не зменшились, тому, на думку прокурора, застосування до обвинуваченого жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ст.177 КПК України, обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не може запобігти доведеним ризикам.
Потерпіла ОСОБА_5 підтримала клопотання прокурора, та просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, з підстав недоведеності прокурором продовження існування ризиків, та будь-яких доказів, що злочин вчинив обвинувачений.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.06.2024 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів - до 07.08.2024, без визначення розміру застави.
В подальшому строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжувався у встановленому законом порядку.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.09.2024 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01.11.2024 включно без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2024 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.12.2024 включно без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.12.2024 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16.02.2025 включно без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.02.2025 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.04.2025 включно без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2025 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19.05.2025 включно без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.05.2025 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.07.2025 включно без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Дія запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_7 закінчується 06.07.2025, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст.199 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам; 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).
На переконання суду ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії особливо тяжкого злочину, за який законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлює незворотність настання покарання та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за інкріміноване правопорушення, покинути місце мешкання та почати переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, у зв'язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду.
Суд враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суд вважає встановленим продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК).
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику незаконного впливу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків, експерта існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.
Судовий розгляд даного кримінального провадження розпочато, проте не всі свідки ще допитані, ОСОБА_7 може здійснити вплив на свідків з метою схилення їх до зміни показів та відмови від показів, з метою уникнення покарання за вчинений злочин.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК).
Суд вважає, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, як зазначає прокурор: самовільно залишити місце служби, або вчинити ті самі дії з метою ухилення від служби (дезертирство), чи продовжити вчинення інших злочинів не є обґрунтованим, а отже не доведеним.
Суд зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення обвинуваченим відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов'язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Так, ОСОБА_7 , має середню спеціальну освіту, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, проте це не превалює над зацікавленістю обвинуваченого у переховуванні від суду.
Обґрунтовуючи неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу прокурор послався на встановлені під час досудового розслідування та відображені у його клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, у зв'язку з чим, лише тримання під вартою здатне забезпечити мету застосування запобіжного заходу, а не жоден більш м'який запобіжний захід.
Таку аргументацію, з огляду на обґрунтованість обвинувачення, доведеність наявних ризиків передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 суд бере до уваги те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, відсутність міцних соціальних зв'язків, що може свідчити про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити вплив на свідків, та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризики зазначені у клопотанні прокурора (п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м'який. Суд вважає, що на цей час існують підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Однак, з огляду на характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , який спричинив смерть ОСОБА_11 , керуючись правилами п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 196, 331 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.08.2025, включно, без визначення розміру застави.
Встановити строк дії ухвали до 30.08.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 03.07.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3