Справа № 639/2874/25
Провадження № 3/639/914/25
03 липня 2025 року м.Харків
Суддя Новобаварського районного суду м.Харкова Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 304006 від 18.04.2025 року, 18 квітня 2025 року о 10 годині 00 хвилин за адресою: м. Харків, просп. Любові Малої, 24 водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, бліде обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Беркута Н.М. заявила клопотання про закриття провадження по справі за відсутності складу адміністративні правопорушення в діях ОСОБА_1 на підставі того, що останньому не було забезпечено направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і ОСОБА_1 сам поїхав до диспансеру пройти огляд, також працівниками патрульної поліції вівся не безперервний запис відеофіксації правопорушення, а також в порушення законодавства працівниками патрульної поліції було проведено обшук автомобіля VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , про що нею було направлено адвокатський запит до відповідних органів для проведення службової перевірки щодо проведення несанкціонованого обшуку.
Адвокатом Беркутою Н.М. було надано суду висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 45 п/п С від 18.04.2025 року, висновок - на підставі даних судово-медичного огляду гр.-на ОСОБА_1 , 1960 р.н., барбаміл, етамінал, морфін, кодеїн, ефедрон, опій, промедол, кокаїн не виявлено.
Також було надано висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 28.05.2025, який ОСОБА_1 пройшов після зупинки транспортного засобу через 10 днів після події, яка є предметом даного судового розгляду. Згідно зазначеного висновку, ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Суд, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали про адміністративні правопорушення, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані наркотичного - сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до п.2.9 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно ч.1 розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом.
Тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин: керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці; вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану алкогольного сп'яніння; наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп'яніння.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 304006 від 18.04.2025 року, 18 квітня 2025 року о 10 годині 00 хвилин за адресою: м. Харків, просп. Любові Малої, 24 водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, бліде обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД ОСОБА_1 відмовився.
Однак, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, при цьому, на противагу складеному протоколу працівниками поліції, в поясненнях, наданих суду захисником, зазначено, що 18 квітня 2025 року ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинили працівники патрульної поліції, один з них не представився та не надав відповідних службових документів, не повідомив про причини зупинки, та почав вимагати відкрити багажник в автомобілі, після чого проти волі водія почав проводити в ньому обшук.
Вказані пояснення ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження дослідженим відеозаписом зазначених подій, з якого можна зробити однозначний висновок, що відеофіксація не містить факту зупинки автомобіля VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та саме керування даним водієм.
Так, відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Як об'єктивно вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису на диску (відеозаписи із бодікамер), суд доходить висновку, що працівники патрульної поліції не забезпечили ведення безперервної відеофіксації та не зафіксували факт керування транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Тобто, відеофіксація здійснена епізодично, та сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксовано, відеозапис не відтворює подій перед зупинкою автомобіля та саму зупинку.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведене в п. 27 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в п. 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
За вказаних обставин, матеріали провадження не містять достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в змісті визначення цього терміну.
У той же час, з відеозапису вбачається, що особисто ОСОБА_1 не спростовує факту керування ним транспортним засобом.
Таким чином, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
У той же час, надані суду відеозаписи починаються не з моменту зупинки автомобіля, що позбавляє суд можливості повним чином надати оцінку всім обставинами справи.
Крім того, суд відхиляє доводи захисту щодо того, що в даному випадку при виявленні ознак наркотичного сп'яніння поліцейські спочатку повинні були запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Так, згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Проте, згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом міністерства внутрішних справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2025 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Таким чином, порядку та процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу законодавством України не передбачено.
Разом із тим, зі змісту відеозапису також вбачається, що протягом всього часу спілкування зі співробітниками патрульної поліції прямої відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не висловлював. Він дійсно просив співробітників поліції не залишати його автомобіль без нагляду на ділянці дороги, що фактично розташована в лісосмузі, оскільки автомобіль належить не йому, а є власністю Харківського обласного благодійного фонду «Пожежна безпека».
При цьому, коли ОСОБА_1 вчергове повідомив, що йому необхідно забезпечити схоронність автомобіля, та він не відмовляється від огляду на стан сп'яніння, на що поліцейський повідомив йому, що відносно нього вже складено протокол про адміністративне правопорушення
Крім того, адвокатом Беркутою Н.М. надано до суду висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 45 п/п С від 18.04.2025 року, висновок - на підставі даних судово-медичного огляду гр.-на ОСОБА_1 , 1960 р.н., барбаміл, етамінал, морфін, кодеїн, ефедрон, опій, промедол, кокаїн не виявлено.
Огляд проведений об 11:50 годині 18 квітня 2025 року, тобто менше ніж через 2 години після зупинки транспортного засобу.
Також було надано висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 28.05.2025, який ОСОБА_1 пройшов після зупинки транспортного засобу через 10 днів після події, яка є предметом даного судового розгляду. Згідно зазначеного висновку, ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Відтак, судом встановлено, що о 10:00 год. 18.04.2025 за адресою: м. Харків, просп. Любові Малої, 24 ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , проте беззаперечних доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД суду не надано, про що свідчать і його актичні дії після складення протоколу щодо проходження такого огляду поза межами розгляду адміністьративного матеріалу.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Крім того, згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться на користь особи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Так, в порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належного доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, пояснення ОСОБА_1 матеріалами справи не спростовані.
Інші будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
За викладених вище обставин суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 304006 від 18.04.2025 року, який складений з порушенням вимог чинного законодавства, не є належним доказом, на підставі якого відповідно до положень ст. 251 КУпАП суд може встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130,247,279,283,284 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 7 листопада 2015 року № 1395, Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом № 77 від 26 лютого 2009 року,
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова.
Суддя В.О.Макаров