Справа № 159/1918/25
Провадження № 6/159/41/25
02 липня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Лесика В.О..,
з участю секретаря судових засідань Куптій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника Стасюка Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, у якому просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №611718751 від 04 лютого 2022 року в розмірі 22223,96 грн., яка складається з: 21200 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 1023,96 грн. - заборгованості за процентами.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.04.2025 позов задоволено повністю.
Сягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 611718751 від 04 лютого 2022 року в розмірі 22223,96 грн., а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник заявника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання вказаного рішення суду від 24.04.2025 у справі, шляхом розділення суми заборгованості на 12 місяців та її щомісячного погашення рівними частинами.
Заява мотивована тим, що боржник має намір добровільно виконати вказане рішення суду. Однак, виконати рішення суду відразу у повному обсязі ОСОБА_1 не має можливості, оскільки є пенсіонером і має ІІ групу інвалідності та отримує незначний дохід орієнтовно 2700 грн. на місяць. З врахуванням викладеного просить розстрочити виконання рішення суду від 24.04.2025 року строком на один рік.
Представник заявника та заявник в судове засідання не з'явилися, в своїй заяві просили про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник ТОВ "Юніт Капітал" в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутності учасників справи. Їх неявка у відповідності до ст.435 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснював.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 159/1918/25 (провадження 2/159/958/25), матеріали поданої заяви, письмові докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Судом встановлено, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.04.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю.
Сягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 611718751 від 04 лютого 2022 року в розмірі 22223,96 грн., а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набрало законної сили 26.05.2025 року.
Звертаючись до суду з заявою про розстрочку виконання рішення, представник заявника посилається на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером та інвалідом другої групи, має незначну пенсію, тому не має можливості відразу сплатити всю суму за вказаним судовим рішенням, що на даний час є надмірним тягарем для неї.
Відповідно до виписки АТ «Приватбанк» по картці ОСОБА_1 , остання отримує пенсію та з 06.01.2025 по 05.06.2025 отримала всього 17602 грн.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 14318 та копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно з вимогами ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.
Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).
Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, враховуючи правові норми, суд дійшов до висновку про те, що описані в заяві представником заявника обставини можуть бути використані на користь заявника ОСОБА_1 щодо розстрочення виконання рішення, а також судом враховується той факт, що заявник є пенсіонером, має ІІ групу інвалідності та єдиним її видом доходу є пенсія, тому їх можна оцінювати як особливі обставини в розумінні ст. 435 ЦПК України і розстрочити виконання судового рішення на 8 місяців, як це передбачено ч. 5 ст. 435 ЦПК України, що не шкодитиме меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.
Крім того, суд враховує, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду, а навпаки виконати його та повернути заборгованість стягувачу.
Вказані обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду, є винятковим випадком в розумінні статті 435 ЦПК України, що може бути передумовою для розстрочення виконання рішення.
За таких обставин, суд вважає, що заява обґрунтована, а тому підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.258-260,353,354,435 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення суду від 23.04.2025 у цивільній справі №159/1918/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором строком на 08 (вісім) місяців, шляхом встановлення ОСОБА_1 фіксованого розміру щомісячного платежу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» по 3205,19 (три тисячі двісті п'ять) гривень 19 копійок, починаючи з дня набрання ухвали законної сили.
У решті заяви відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: В.О.Лесик