154/1153/25
1-кп/154/393/25
про продовження строку тримання під вартою
04 липня 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України,-
У провадженні Володимирського міського суду Волинської області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 січня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвалами слідчого судді цього ж суду від 15 січня 2025 року та 20 лютого 2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 двічі продовжувався.
Справа до Володимирського міського суду Волинської області надійшла 24 березня 2025 року.
Ухвалами Володимирського міського суду Волинської області від 10 квітня та 05 червня 2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 двічі піддавався судовому контролю та продовжувався.
Востаннє строк тримання під вартою ОСОБА_5 без визначення розміру застави продовжений до 03 серпня 2025 року включно.
23 червня 2025 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 ..
Клопотання обгрунтоване ризиками, передбаченими ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу та продовжують існувати у даний момент.
Зокрема за доводами прокурора, ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України, санкція за вчинення яких передбачає нижню межу покарання у виді позбавлення волі від десяти років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи загрозу тяжкості та реальності покарання може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 розглядається Солом'янським районним судом м. Києва кримінальне провадження за ч.3 ст.27 - ч.3 ст.305, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.307 КК України, що для нього є додатковим стимулом отримати можливість переховуватись від суду, а в той же час свідчить про схильність обвинуваченого продовжити злочинну діяльність. Також, обвинувачений має можливість та неодноразово перетинав державний кордон України з початку введення в дію воєнного стану в Україні, спільно з родиною та на постійній основі проживав за межами України, має громадянство Румунії, що надає йому можливість перебуваючи на волі виїхати за межі території України. В той же час за доводами прокурора, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може здійснювати незаконний вплив на свідків у справі, перешкоджати у кримінальному провадженні іншим чином, а саме координувати дії інших невстановлених співучасників з метою приховування чи фальсифікації слідів вчинення кримінальних правопорушень.
30 червня 2025 року захисником надані письмові заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу. Доводами заперечення сторони захисту стало те, що прокурором не доведені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, стороною обвинувачення не доведено наявність у ОСОБА_5 громадянства іноземної держави, востаннє в Україну він в'їхав по паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а тому не зможе виїхати з її території по іншому документу, що позбавляє його можливості переховуватись від суду за кордоном. ОСОБА_5 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки на території України. В той же час обвинувачення у іншому кримінальному провадженні є лише доказом того, що ОСОБА_5 належно виконував свої процесуальні обов'язки. В той же час усі свідки у кримінальному провадженні є працівниками Державної прикордонної служби і знаходяться на території Волинської області, що є також віддаленим від місця проживання обвинуваченого, а тому він не зможе чинити на них вплив. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та на його задоволенні наполягав.
ОСОБА_5 та його захисник заперечили необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. Просили відмовити у задоволенні клопотання, змінити запобіжний захід та обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, або альтернативно разом із продовженням строку тримання під вартою визначити розмір застави в межах передбачених КПК України, яку готові та мають можливість внести. Додатково ОСОБА_5 вказав на складнощі у реалізації свого права на захист в умовах тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_5 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.
Заслухавши сторони судового провадження з приводу заявленого клопотання, зокрема думку обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, які заперечили можливість задоволення даного клопотання, просили обрати щодо нього інший запобіжний захід не пов?язаний з позбавленням волі, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
При розгляді клопотання суд бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України, строк покарання за які передбачено понад 10 років позбавлення волі.
Хоча законодавством і встановлено, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, і не є безумовною підставою для обрання чи продовження щодо нього запобіжного заходу тримання під вартою, однак, поряд з іншими обставинами, про які вказав прокурор у клопотанні, це також враховується.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку тримання під вартою суд враховує дані про особу ОСОБА_5 , який на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, в умовах воєнного стану, тривалість інкримінованих дій, обсяг особливо небезпечного наркотичного засобу, дані про можливість ОСОБА_5 безперешкодно перетинати державний кордон України у зв'язку із виключенням із військового обліку, зв'язки поза межами території України, дані про отримання громадянства іншої держави, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки таких дій, а тому на думку суду, будучи не ізольованим від суспільства, ОСОБА_5 може переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке загрожує в разі визнання винуватим.
Факт обвинувачення ОСОБА_5 у даній справі за злочини, вчинені ним в період існування судового розгляду справи за його ж обвинуваченням у вчиненні інших кримінальних правопорушень, не може бути беззаперечним доказом продовження ним злочинної діяльності, оскільки вина ОСОБА_5 в жодній справі не доведена в суді, проте на даному етапі судового розгляду безпосередньо свідчить про можливість ОСОБА_5 , в разі застосування щодо запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, сприяти уникненню кримінального переслідування іншими невстановленими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження.
Також, продовжуючи запобіжний захід, судом враховується вік обвинуваченого, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, дані про його сімейні та соціальні зв'язки та спосіб життя, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, займається підприємницькою діяльністю, має спортивні нагороди, однак такі відомості не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не є достатніми гарантіями запобігання вказаним діям в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
При цьому оскільки наявність вказаних ризиків стосовно обвинуваченого, дій до яких він може вдатись, обсяг обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки дій, тяжкості покарання, що йому загрожує, відомості про обвинувачення у вчиненні інших злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, у своїй сукупності вказують на необхідність тримання його під вартою, суд не вбачає достатніх об'єктивних даних, які б слугували належною правовою підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 на даному етапі судового розгляду запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, який, на думку суду, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, виходячи з положень ст. ст.177, 178, 183, 197 КПК України, враховуючи матеріали поданого клопотання, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Згідно п.5 ч.4 ст.183 КПК України, визначення розміру застави не є обов'язком суду.
Сукупність встановлених ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, вказують на доцільність продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 314-316 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строків запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії цього запобіжного заходу визначити терміном на 60 (шістдесят) днів, з 04 липня 2025 року по 01 вересня 2025 року включно.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та ДУ «Київський слідчий ізолятор» - негайно після проведення судового засідання.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя Володимирського міського суду ОСОБА_8