Справа №452/1423/25
Провадження №3/452/723/2025
03 липня 2025 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
22 квітня 2025 року та 25 квітня 2025 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшли для розгляду протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП відповідно, яким після автоматизованого розподілу було присвоєно номери справ: №452/1423/25 (провадження №3/452/723/2025) та №452/1469/25 (провадження №3/452/740/2025), відповідно, та які 30 квітня 2025 року було об'єднано в одне провадження під №452/1423/25 (провадження №3/452/723/2025).
Зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення та матеріалів справи судом встановлено наступне.
Постановою Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області серії ЕНА №2901978 від 24 серпня 2024 року ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп.,на користь держави.
Разом з тим, 19 квітня 2025 року о 17 год. 44 хв. ОСОБА_1 на автодорозі Н-13 54 км. + 500 м., повторно протягом року керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «ИЖ Планета-5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, при цьому ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Drager та в медичному закладі, чим порушив п.2.1 (а) та п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Розгляд справи вперше було призначено на 05 травня 2025 року о 09 год. 45 хв., який було відкладено на 04 червня 2025 року о 09 год. 00 хв. у зв'язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання, котрий в свою чергу не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання було призначено на 03 липня 2025 року об 11 год. 15 год..
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 03 липня 2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, а саме, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надійшло.
Слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. До того ж, ОСОБА_1 знав про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, як і про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в Самбірському міськрайонному суді Львівської області.
Також, у своєму рішенні у справі «Смірнов проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючип.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
До того ж, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в суд не з'явився, тому суд оцінює таку поведінку останнього як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Враховуюче наведене, а також відсутність клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи та ухвалити постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням статті 268 КУпАП, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі докази, дійшов наступного висновку.
За протоколами про адміністративні правопорушення, а також матеріалами справи ОСОБА_1 від надання письмових пояснень відмовився. Разом з тим, про наявність будь-яких заперечень щодо інкримінованих йому адміністративних правопорушень як у протоколах про адміністративні правопорушення, так і окремо не зазначив.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі - Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
В протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№305576 від 19 квітня 2025 року та серії ЕПР1№305559 від 19 квітня 2025 року, в кожному окремо, зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із порушенням останнім п.2.1 (а) та п.2.5 (а) ПДР України.
Пунктом 2.1 (а) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно положень п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9. (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи іншого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена в «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.п.2,6,7 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Відповідно до п.9 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція з оформлення матеріалів), вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19 квітня 2025 року та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 квітня 2025 року, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився як на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Drager, так і в найближчому медичному закладі.
З рапорту посадової особи ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Качмара В. встановлено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, а після його відмови було запропоновано проїхати до Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня» для огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд враховує, що рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення (позиція
ВС КАС у справі №524/5741/16-а, постанова від 20 травня 2020 року), але разом з тим суд приймає до уваги, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
До того ж, як вбачається із переглянутих судом технічних відеозаписів із реєстратора та нагрудної камери працівників поліції, на ньому зафіксована категорична відмова ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції проїхати з ними та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі, в кожному випадку окремо.
Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується складеними відносно нього протоколами про адміністративні правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,, постановою Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області серії ЕНА №2901978 від 24 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а також іншими матеріалами перевірки, у тому числі відеозаписами, на яких зафіксовано як зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , так і факт його категоричної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Крім того, судом враховано те, що ОСОБА_1 не висловлював будь-яких заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушень, вчинених ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан, а також те, що він раніше протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суд не вбачає.
Згідно з вимогами ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адмiнiстративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним i тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.
Разом з тим, санкція ч.5 ст.126 КУпАП разом із накладенням штрафу у відповідному розмірі також передбачає позбавлення права керування транспортним засобом з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки без номеру і дати, наданої начальником Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, вбачається, що за відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», даних щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не має.
За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами, у зв'язку з тим, що інформація про отримання ОСОБА_1 такого права відсутня, а отже останній не наділений правом керування транспортними засобами та за визначенням, передбаченим ПДР України, він не є водієм, та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відомостей про належність ОСОБА_1 транспортних засобів матеріали справи не містять, а згідно вимог ст.28 КУпАП оплатне вилучення предмету як стягнення може застосовуватися лише до власника предметів.
На підставі викладеного, керуючись стст.28,36,40-1,ч.5 ст.126, ч.2 ст.130,ст.ст.283,284 КУпАП, суддя, -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, на користь держави, без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шестисот п'яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції - Самбірський міськрайонний суд Львівської області.
Суддя: Т.М. Кущ