Справа № 445/1644/23
Провадження № 1-в/445/47/25
16.06.2025 Золочівський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника органу пробації ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Золочеві подання провідного інспектора Золочівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, уродженця с. Обертасів, Золочівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 15 січня 2024 року Золочівським районним судом Львівської області за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, -
19 травня 2025 року до суду надійшло подання провідного інспектора Золочівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 про приведення у відповідність до чинного законодавства вирок Золочівського районного судом Львівської області від 15.01.2024 за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого у новій редакції викладена стаття 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити.
Представник центру пробації просила клопотання задовольнити з наведених в ньому підтсав.
Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином.
Неприбуття засудженого не є перешкодою для розгляду клопотання відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання, виходячи з такого.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(надалі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімума для працездатної особи, який на 01.01.2023 становив 2684,00 грн.
Так, вироком Золочівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Відповідно до вироку ОСОБА_6 23.05.2023 з 30 год. 30 хв. по 05 год 00 хв. викрав грошові кошти, чим завдав матеріальний збиток на загальну суму 1711,40 гривень.
Окрім цього, ОСОБА_6 23.05.2023 у період часу з 03.30 години по 05.00 годину викрав грошові кошти, чим завдав матеріальний збиток на загальну суму 4426,89 гривень.
Окрім цього, ОСОБА_6 23.05.2023 у період часу з 03.30 години по 05.00 годину викрав грошові кошти, чим завдав матеріальний збиток на загальну суму 5239,62 гривень.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст.5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Статті 185, 190, 191 фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем уст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.
У частині 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджений вироком 15 січня 2024 року Золочівським районним судом Львівської області за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
За таких обставин, подання провідного інспектора Золочівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5 КК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд -
Подання провідного інспектора Золочівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 про приведення вироку суду стосовно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити.
Привести вирок Золочівським районним судом Львівської області від 15 січня 2024 року у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024.
Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, згідно з вироком Золочівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності законом за наступне діяння, « ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, 23.05.2023 у період часу з 03.30 години по 05.00 годину, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю ОСОБА_7 та інших осіб, зайшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та у подальшому з приміщення літньої кухні, розташованої на території вказаного домоволодіння, викрав грошові кошти, а саме: 800 гривень (3 купюрами номіналом 500, 200 та 100 гривень) та 20 фунтів стерлінгів (1 купюрою номіналом 20 фунтів стерлінгів), що станом на 23.05.2023, згідно офіційного курсу НБУ становить 911,4 гривень (1 фунт стерлінгів - 45,57 гривень), які знаходились у подарунковому пакеті. Після чого, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 1711,40 гривень».
Виключити з описової частини вироку Золочівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року перший абзац, зокрема: « ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, 23.05.2023 у період часу з 03.30 години по 05.00 годину, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю ОСОБА_7 та інших осіб, зайшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та у подальшому з приміщення літньої кухні, розташованої на території вказаного домоволодіння, викрав грошові кошти, а саме: 800 гривень (3 купюрами номіналом 500, 200 та 100 гривень) та 20 фунтів стерлінгів (1 купюрою номіналом 20 фунтів стерлінгів), що станом на 23.05.2023, згідно офіційного курсу НБУ становить 911,4 гривень (1 фунт стерлінгів - 45,57 гривень), які знаходились у подарунковому пакеті. Після чого, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 1711,40 гривень».
В іншій частині вирок Золочівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Золочівський районний суд Львівської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1