Справа № 343/1638/24
Провадження № 22-ц/4808/849/25
Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.
Суддя-доповідач Девляшевський
02 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Луганської В.М., Максюти І.О.,
секретаря Гудяк Х.М.,
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду, ухвалене головуючим суддею Керніцьким І.І. 24 січня 2025 року, у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про оголошення судом особи померлим на підставі ч.2 ст.46 ЦК України,
У липні 2024 року представник ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просила визнати померлим сержанта, командира міномета 2 міномета 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ), загиблого в районі с. Одрадівка Бахмутського району Донецької області під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Заяву обґрунтовано тим, що заявник ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 . З 2014 року його син ОСОБА_3 захищав Україну та виконував завдання з охорони нашої держави. 23.10.2015 йому було видане посвідчення серія НОМЕР_2 ветерана війни - учасника бойових дій. Після повномасштабного вторгнення він знову став на захист України. 11.10.2022 заявник отримав сповіщення сім'ї про те, що його син ОСОБА_3 07.10.2022 зник безвісти під час штурмових дій та обстрілів противника зі сторони збройних сил російської федерації поблизу населеного пункту Одрадівка Донецької області. Ця територія є тимчасово окупованою територією України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У вересні 2023 року заявник звернувся до Долинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про проведення державної реєстрації смерті його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, йому було відмовлено у державній реєстрації смерті у зв'язку з тим, що ним не було пред'явлено лікарське свідоцтво про смерть встановленої форми.
Встановлення факту, що має юридичне значення, а саме оголошення його сина ОСОБА_3 померлим є необхідним для отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу у цивільно-правових відносинах.
Рішенням Долинського районного суду від 24 січня 2025 року заяву задоволено. Оголошено померлим сержанта, командира міномета 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ), загиблого в районі с. Одрадівка Бахмутського району Донецької області під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Не погодившись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з недоведеністю обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Подільським відділом ДРАЦС у м. Києві 03.08.2022. Однак розгляд справи відбувся без участі дружини, без її належного повідомлення та залучення до справи. Вказує, що до матеріалів справи не було долучено жодного доказу, який підтверджує факт загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 . В матеріалах службового розслідування, у сповіщенні сім'ї сержант ОСОБА_3 значиться як зниклий безвісті. За результатами досудового розслідування не було встановлено обставин, які свідчать про його загибель. Військовослужбовець ОСОБА_3 перебуває як зниклий безвісті на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується відповідним витягом. З огляду на вказане, вважає, що наявні у суду докази не дають підстав стверджувати про загибель військовослужбовця ОСОБА_3 . Зауважує, що акт про настання смерті від 10.08.2023 був складений майже через рік після зникнення військовослужбовця з посиланням на показання військовослужбовців, про яких не було жодних відомостей на момент проведення службового розслідування. Крім того акт службового розслідування ствердив лише про одного свідка - старшого солдата ОСОБА_4 , який зазначив про зникнення безвісти свого побратима.
Апелянт з посиланням на правові висновки ВП ВС, які містяться в постанові від 11.12.2024 (справа № 755/11021/22) зазначає, що суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи. Якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася на території ведення активних бойових дій. ОСОБА_3 зник безвісти під час захисту Батьківщини поблизу н.п. Одрадівка Донецької області. Зазначена територія є територією активних бойових дій, отже, на ній неможливо проводити будь-які пошукові роботи, що унеможливлює оголошення особи померлою.
Вказує, що тіло військовослужбовця ОСОБА_3 не знайдено, як і не встановлено його місце поховання, судово-медична ідентифікація тіла не проводилась, військова частина, де служить ОСОБА_3 , факт смерті належним чином не підтвердила, а тому суд першої інстанції не мав підстав для оголошення ОСОБА_3 померлим.
Апелянт зазначає, що встановлення факту смерті її чоловіка негативно вплине на її права як члена сім'ї особи, зниклої безвісти, зокрема, на право отримувати інформацію про місцезнаходження чоловіка та на його обмін як військовополоненого. Також негативно вплине на її права як потерпілої особи, передбачені КПК України, оскільки кримінальне провадження щодо розшуку буде закрите. Крім того, це негативно вплине на її права як отримувача щомісячного грошового забезпечення та додаткової винагороди, на час, поки її чоловік має статус зниклого безвісти. Зазначені обставини, вважає апелянт, свідчать про наявність спору про право.
Просить оскаржене рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, роз'яснити право повторного звернення за умови залучення заінтересованих осіб, коло яких визначено законом.
В поданих письмових поясненнях представник ІНФОРМАЦІЯ_4 просив розглядати справу за його відсутності. Вказав, що визнання ОСОБА_3 померлим може вплинути на права, інтереси, обов'язки його сім'ї чи інших близьких родичів, позаяк може вплинути на можливість отримання грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги чи інших видів соціальної допомоги.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 червня 2025 року залучено до участі у цій справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_1 (т.2 а.с. 33).
Апелянт та її представник в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Заявник ОСОБА_2 та його представниця доводи апеляційної скарги заперечили з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце судового розгляду були повідомлені належно.
Представник Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без з участі представника Військової частини. Щодо вирішення апеляційної скарги покладається на розсуд суду.
Отже, є правові підстави для розгляду справи за відсутності представників заінтересованих осіб.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , виданого 19 вересня 1995 року Долинським райвідділом реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківської області (а.с.12).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_5 № 58 від 06.03.2022 сержанта ОСОБА_3 з 06.03.2022 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, призначено на посаду командира міномета 2 міномета 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону (а.с. 14).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_6 № 168 від 30.06.2022, сержанта призваного по мобілізації ОСОБА_3 , командира міномета 2 міномета 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону, призначеного наказом Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (по особовому складу) від 03.06.2022 №179 на посаду командира взводу управління 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону, ВОС-0304003, вважається таким, що справи та посаду командира взводу управління 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с.15).
11.10.2022 ОСОБА_2 отримав сповіщення сім'ї № 11 від 11.10.2022 та повідомлення № 7150 від 11.10.2022, в якому зазначено, що сержант ОСОБА_3 07.10.2022 зник безвісти під час штурмових дій та обстрілів противника зі сторони збройних сил російської федерації поблизу н.п. Одрадівка Донецької області захищаючи волю та незалежність України (а.с. 16, 17).
Згідно з витягу з акту службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією сержанта ОСОБА_3 , командира взводу управління 2 мінометної бригади НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , командир взводу управління 2 мінометної бригади НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Долина Івано-Франківської області був призваний 06.03.2022 на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_7 . Він зник безвісти під час виконання службових (бойових) завдань, виконуючи завдання за призначенням по забезпеченню оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок здійснення незаконними збройними формуваннями окупаційної влади російської федерації штурмових дій під прикриттям масованого обстрілу, позицій …… «…..», розташованих поблизу населеного пункту Одрадівка, Донецької області, що мали місце 07 жовтня 2022 року в період часу з 13.25 по 20.00. Проведеними пошуковими заходами встановити його місце знаходження, його тіла або останків не вдалось. Службовим розслідуванням неправомірних дій вищевказаного військовослужбовця не встановлено. Комісією запропоновано вважати військовослужбовця військової служби за мобілізацією сержанта ОСОБА_3 , командира взводу управління 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 безвісти зниклим (а.с.18-23).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2022 № 2429 «Про результати службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією сержанта ОСОБА_3 » ОСОБА_3 був облікованим як таким, що з 07 жовтня 2022 року зник безвісти. П.5 даного наказу передбачено, що заступнику командира з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 при отриманні відомостей щодо місця знаходження військовослужбовця військової служби за мобілізацією сержанта ОСОБА_3 , командира взводу управління 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , документального підтвердження загибелі, його тіла або останків, або ж перебування ним у полоні, для повного об'єктивного розгляду всіх нововиявлених обставин, здійснити їх розгляд та розпочати службове розслідування на підставі отриманих достовірних даних (а.с. 24-27).
З відповіді військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2023 №5749 вбачається, що ОСОБА_3 з 07.10.2022 року вважається зниклим безвісти під час виконання завдань за призначенням, спрямованих на забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, поблизу населеного пункту Одрадівка Донецької області. На момент опрацювання запиту, інформації щодо місця знаходження, документального підтвердження загибелі, потрапляння до полону держави-агресора військовослужбовця військової служби за мобілізацією сержанта ОСОБА_3 на адресу військової частини не надходило (а.с. 28-29).
Відповідно до акту про настання смерті від 10.08.2023, 07.10.2022 командир взводу управління 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 знаходився у смузі відповідальності військової частини НОМЕР_1 на лінії бойового зіткнення першого ешелону в районі населеного пункту АДРЕСА_2 . Під час стрілецького бою в районі населеного пункту Одрадівка Бахмутського району Донецької області отримав численні кульові поранення та помер від отриманих поранень. Тіло сержанта ОСОБА_3 знаходилося на час загибелі тоді та на даний час на території, що перебуває під контролем незаконних збройних формувань російської федерації. Дані факти засвідчили старший солдат ОСОБА_7 номер обслуги 2 міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та молодший сержант ОСОБА_8 , командир відділення зв'язку 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (а.с. 30).
Смерть ОСОБА_3 підтвердили допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Задовольняючи заяву про оголошення особи померлим, суд першої інстанції, проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, прийшов до висновку, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, які не містять жодних суперечностей між собою і надають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 в районі с. Одрадівка Бахмутського району Донецької області, для оголошення ОСОБА_3 померлим під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Колегія суддів вважає, що вказаний висновок є передчасним з огляду на таке.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
При розгляді справ про оголошення особи померлою, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, звертає увагу судів на таке.
Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв'язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Тобто, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв'язку з тривалою безвісною відсутністю.
Аналізуючи докази, надані заявником на підтвердження обставин ймовірної загибелі ОСОБА_3 , колегія суддів звертає увагу, на те, що в матеріалах справи наявний акт про настання смерті від 10.08.2023, який підписаний командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_10 . Водночас, згідно з відповіддю на адвокатський запит представника апелянтки тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 поінформовано, що вищезгаданий акт про настання смерті від 10.08.2023 щодо військовослужбовця військової служби за мобілізацією сержанта ОСОБА_3 військовою частиною НОМЕР_1 не складався.
Крім того, вказаний акт суперечить матеріалам службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією сержанта ОСОБА_3 , оскільки з витягу акту вбачається, що комісією, яка проводила це службове розслідування запропоновано вважати військовослужбовця військової служби за мобілізацією сержанта ОСОБА_3 , командира взводу управління 2 мінометної батареї НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 безвісти зниклим.
Доказів проведення повторного службового розслідування, за результатами якого був виданий 10.08.2023 акт про настання смерті ОСОБА_3 в матеріалах справи немає. Більше того факт видачі такого акта заперечує сама військова частина.
Водночас, скаржницею ОСОБА_1 вживаються активні дії з пошуку свого чоловіка ОСОБА_3 . Вказане підтверджується доказами, наданими суду.
Так, з витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № 2025-81-3182 від 26.06.2025 вбачається, що ймовірне місце утримання ОСОБА_3 Свердловська колонія № 38 (Довжанськ, Луганська обл.) станом на 17.07.2024.
Апеляційний суд також зауважує, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно Переліку в с. Одрадівка Бахмутського району активні бойові дії велись у період з 20.05.2022 по 20.10.2022, з 21.10.2022 с. Одрадівка Бахмутського району Донецької області є тимчасово окупованою територією, що ускладнює отримання достовірної інформації щодо місцезнаходження зниклих безвісти.
Зважаючи на викладене, колега суддів вважає, що оскільки тіло ОСОБА_12 не знайдено, достовірних та беззаперечних доказів його загибелі заявником не надано, та те, що с. Одрадівка Бахмутського району є тимчасово окупованим, відтак наразі відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 .
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Долинського районного суду від 24 січня 2025 року - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про оголошення судом особи померлим на підставі ч.2 ст.46 ЦК України.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Долинського районного суду від 24 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про оголошення судом особи померлим на підставі ч.2 ст.46 ЦК України відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Луганська
І.О. Максюта
Повне судове рішення складено 04 липня 2025 року.