Провадження № 33/803/1817/25 Справа № 189/1931/25 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
03 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу захисника Шапошника Євгена Васильовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце служби: в/ч НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 26.05.2025 року, близько о 23:50 год., військовослужбовець ОСОБА_1 , перебуваючи на території Синельниківського району Дніпропетровської області (більш точна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Шапошник Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, а тому, судом першої інстанції порушено право на захист.
Вказує, що в зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час та місці ОСОБА_1 безпосередньо не виконував обов'язки військової служби. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння був проведений уповноваженою на те особою. З часу останньої перевірки алкотестера Алконт-М пройшло більше 6 місяців, а тому отримані результати огляду є недопустимим доказами, оскільки факт використання такого газоаналізатора не був підтверджений відповідним сертифікатом та свідоцтвом про своєчасну повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Також вказує, що відеофіксація огляду не відбувалась, а тому повинні були бути залучені двоє свідків, які не повинні перебувати у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд. В даному випадку до огляду були залучені військовослужбовці, щодо неупередженості яких є сумніви.
Захисник Шапошник Є.В. просив розглядати справу за його участі в режимі відеоконференції, однак в судове засідання, яке було призначено на 11.20 годин 01 липня 2025 року, останній не з'явився на відоезв»язок не вийшов (був відсутній в мережі), справу було відкладено. В судове засідання, призначене на 09.30 годин 03 липня 2025 року, ОСОБА_1 та захисник Шапошник Є.В., будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, також не з»явились, захисник на відеозв»язок не вийшов (був відсутній в мережі).
У зв»зяку з тим, що сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з'явились апеляційний суд вважає за можливо розглянути справу без їх участі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Розглянувши адміністративну справу, суддя районного суду обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України.
Так, факт адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 в його вчиненні підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНЛ/П №2059 від 27.05.2025 року, роздруківкою з приладу «Алконт-М» та актом щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння від 27.05.2025 року, відповідно до яких ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,72 проміле), письмовими поясненнями та іншими матеріалами справи в їх сукупності
Аналізуючи вказані докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 в зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час та місці ОСОБА_1 безпосередньо не виконував обов'язки військової служби не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Приписами ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за перебування військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан, який, в подальшому, був продовжений.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, з 24.02.2022 на всій території України діє особливий період.
Оскільки адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 як військовослужбовцем під час особливого періоду, тому його дії мають бути кваліфіковані, саме за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як і кваліфікував суд першої інстанції.
Водночас ні захисником, ні правопорушником не наведено доказів на підтвердження того, що 26 травня 2025 року ОСОБА_1 не виконував службових обов'язків, що ставить під сумнів доводи апеляційної скарги.
Доводи апелянта про те, що відеофіксація огляду не відбувалась, а тому повинні були бути залучені двоє свідків, які не повинні перебувати у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд. В даному випадку до огляду були залучені військовослужбовці, щодо неупередженості яких є сумніви не узгоджуються з вимогами ч. 6 ст. 266-1 КУпАП, яка передбачає наявність двох свідків в разі відсутності відеофіксації та не вакзує на неможливість залучення свідків, які не повинні перебувати у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд.
В даному випадку, відповідно до акту огляду № 1119 від 27.05.2025 року, під час огляду на стан сп»яніння ОСОБА_1 було залучено двох свідків, а тому огляд проведено у відповідності до ст. 266-1 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що з часу останньої перевірки алкотестера Алконт-М пройшло більше 6 місяців, а тому отримані результати огляду є недопустимим доказами, оскільки факт використання такого газоаналізатора не був підтверджений відповідним сертифікатом та свідоцтвом про своєчасну повірку робочого засобу вимірювальної техніки суд вважає необґрунтованим, так як своєчасне проведення періодичної повірки та повірки після ремонту, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і становить 1 рік.
Отже, використання газоаналізатора Алконт-М № 00278 було здійснено у відповідності до чинного законодавства та у відповідному порядку. Крім того, ОСОБА_1 під час та після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з використанням спеціального технічного засобу, не висловлював заперечення стосовного отриманого результату, а навпаки погодився з ними, про що свідчить його особистий підпис в акті огляду.
На доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння був проведений уповноваженою на те особою слід зазначити, що згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2717 від 25.12.2024 року, уповноваженою особою яка має допуск до використання технічних засобів для встанолвення стану сп'яніння посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 є начальник та офіцер відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже з урахуванням того, що ОСОБА_2 є офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 , огляд ОСОБА_1 , відповідно до наказу 2717 від 25.12.2024 року, був проведений уповноваженою на те особою, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП.
Інші доводи апелянта не є такими що свідчать про неправильність висновків суду першої інстанції щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, повністю підтверджується зібраними доказами у справі.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та навів в оскаржуваній постанові докази, на яких ґрунтується висновок суду про вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і слугували підставою для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, як про це просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Шапошника Євгена Васильовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун