Провадження № 22-ц/803/6497/25 Справа № 753/22266/24 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
01 липня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Фещенко Ігор Станіславович,
на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької областівід 01 квітня 2025 року,-
01.01.2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області на підставі ухвали судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.11.2024 за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позивач просив суд виділити позивачу з ОСОБА_2 компенсацію вартості транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що складає 720315,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 9084,00 грн.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької областівід 01 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено.
В порядку поділу майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію частини вартості транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 720315 (сімсот двадцять тисяч триста п'ятнадцять) гривень 00 копійок.
Повернуто ОСОБА_1 , з державного бюджету надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) гривень 85 копійок, сплачений ним при поданні позову на підставі квитанції № 196380865 від 06.11.2024, виданої АТ «УКРСИББАНК».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7203 (сім тисяч двісті три) гривень 15 копійок.
05.05.2025 рокувід ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Фещенко Ігор Станісловович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької областівід 01 квітня 2025 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію частини вартості транспортного засобу у розмірі 564 792 грн. 61 коп.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що при поділі спільного майна подружжя суд безпідставно визначив до стягнення з відповідача суму, що перевищує фактичну ринкову вартість автомобіля на момент розгляду справи без урахування фактичного зносу автомобіля.
09.06.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Загороднього С.С. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишити рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01.04.2025 року без змін.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_2 адвокат Фещенко І.С. доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Інші сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 195), у судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.06.2022 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданого 11 червня 2022 року.
Під час шлюбу сторонами був придбаний транспортний засіб PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу № ВТпА-0001/275 від 02.10.2023, актом огляду реалізованого транспортного засобу № 6405/23/000275 від 25.10.2023, актом приймання-передачі від 25.10.2023 та нарядом-замовленням № ВТпСА-028647 від 27.10.2023, укладеними між продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авеню» та покупцем в особі ОСОБА_2 .
Згідно видаткової накладної Авто № ВТпРА-000289 від 25.10.2023 в якій зазначений продавцем транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авеню», а покупцем ОСОБА_2 , вартість даного автомобіля становить 1440630,00 грн.
Згідно листа Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС вм. Києві (філія ГСЦ МВС) від 09.10.2024 № 31/26-1651аз наданого на запит представника ОСОБА_1 слідує, що згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 09.10.2024 транспортний засіб PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 , дата реєстрації 14.11.2023, підстава договір купівлі-продажу № ВТпА-0001/275 від 02.10.2023, укладений у суб'єкта господарювання ТОВ «Віді Авеню».
Згідно листа ТОВ «ВІДІ АВЕНЮ» № 12/22/8.05/018-24 від 11.10.2024 наданого на адвокатський запит представника ОСОБА_1 повідомлено, що ТОВ «ВІДІ АВЕНЮ» є офіційним дилером з реалізації продукції всесвітньовідомого бренду «PEUGEOT». Запитувана інформація є з обмеженим доступом та розголошення її без законних підстав заборонено.
Згідно безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізчних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 з 16.09.2013 зареєстрований як фізчна особа-підприємець, номер запису про проведення державної реєстрації 22270000000056361, види діяльності: 62.01 комп'ютерне програмування (основний), 58.21 видання комп'ютерних ігор, 62.02 консультування з питань інформатизації, 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.
Вирішуючи вказаний спір суд виходив з наступного.
Під час розгляду справи судом встановлено, що спільною сумісною власністю сторін є дійсно транспортний засіб PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № ВТпА-0001/275 від 02.10.2023.
Отже, виходячи з встановленого судом факту набуття спірного майна, яке заявлено позивачем до поділу в період зареєстрованого шлюбу та відсутність доказів, які б спростували поширення на вказане майно правового режиму спільного сумісного майна, суд доходить висновку, що дане майно є об'єктом права спільної сумісної власності сторін.
Спірний транспортний засіб є неподільною річчю і не може бути поділений в натурі.
Таким чином, суд вважає, що способом захисту прав позивача на спільне сумісне майно, а саме автомобіль, який являється неподільною річчю є стягнення з відповідача грошової компенсації частини вартості автомобіля, що не суперечить вимогам частин 2, 4 статті 71 СК України, а отже спірний автомобіль в порядку поділу майна подружжя переходить у повну власність відповідача.
З огляду на викладене, зважаючи, що стороною відповідача відповідних доказів на спростування заявлених вимог позивачем, суду не представлено, клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення ринкової вартості спірного автомобіля не заявлялось, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, та оскільки вартість даного автомобіля становить 1440630,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію частини вартості транспортного засобу в заявленому позивачем розмірі 720315,00 гривень.
Але з такими висновками не може погодитись колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч.1 та ч.2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
За приписами статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погоджено ціну транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску на момент розгляду справи судом, тож суд повинен був встановити дійсну ринкову ціну на момент розгляду справи.
Як вбачається зі звіту про встановлення ринкової вартості колісного транспортного засобу (а.с.159-169), станом на 17.04.2025 року ринкова вартість транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску 1 129 585, 22 грн., тож частина, яку відповідачка повинна сплатити позивачу становить 564 792, 61 грн.
У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, але рішення суду першої інстанції за результатами апеляційного розгляду підлягає зміні.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, стягненню підлягають й судові витрати зі сплати судового збору за апеляційний розгляд справи (а.с.158) та витрати на професійну правничу допомогу (а.с.184-186).
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Фещенко Ігор Станіславович задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької областівід 01 квітня 2025 року змінити скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію частини вартості транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 564 792 (п'ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) гривні 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13 626 грн. - сплачений судовий збір за апеляційний розгляд справи та 21 500 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
В іншій частині рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької областівід 01 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 01.07.2025 року.
Судді: