Справа №: 398/3059/25
Провадження №: 2-а/398/96/25
Іменем України
"30" червня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Попович Світлана Михайлівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Адвокат Попович С.М., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 378 від 12 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обґрунтування позову вказує, що 12 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 складено постанову № 378 по справі про адміністративні правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з підстав повернення копії повістки №1946035, що направлялась рекомендованим листом, конверт № 0610223446984 "адресат відсутній за вказаною адресою". Вважає вказану постанову № 378 протиправною оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик до РТЦК, ним не було порушено абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. Поштове відправлення №0610223446984 було повернуто у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, але доказів обізнаності позивача щодо наявності поштового відправлення не надано, оскільки працівниками поштового зв'язку порушено Правила надання послуг поштового зв'язку, в результаті чого позивач був позбавлений можливості отримати рекомендованого листа протягом трьох робочих днів з дня інформування про його наявність у відділенні поштового зв'язку. Крім того, звертає увагу суду, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Вважає, що якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей. Зазначає, що позивач заброньований до 16 січня 2026 року та коли у за стосунку «Резерв+» з'явилась відмітка про порушення ним військового обліку ОСОБА_1 самостійно прибув до РТЦК для встановлення обставин порушень, що виключає склад адміністративного правопорушення. Наполягає, що матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, отже відповідачем було позбавлено позивача прав, гарантованих Конституцією України та ст. 268КУпАП.
03 червня 2025 року ухвалою судді, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30 червня 2025 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позов, відповідач просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти відзив до розгляду.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, дійшов висновку про відсутність поважних підстав для поновлення встановленого судом процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву, відповідно з ч. 1 ст. 121 КАС України.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Згідно з матеріалами справи № 378 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
15 січня 2025 року ОСОБА_1 було направлено повістку № 1946035 від 15 січня 2025 року поштовим відправленням з описом вкладення № 0610223446984 за адресою: АДРЕСА_1 , про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 28 січня 2025 року о 14:00 год. для уточнення даних, повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо руху поштового відправлення 0610223446984, вказане поштове відправлення було прийнято 17 січня 2025 року службою доставки, 21 січня 2025 року прибуло до відділення 28040 сел. Олександрійське, 22 січня 2025 року - невдала спроба вручення відправлення, 27 січня 2025 року відправлення повернуто відправнику, одержувач відсутній за вказаною адресою.
Застосунок «Резерв +» містить відомості, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаний, рядовий, має бронювання, відстрочка визначена до 16 січня 2026 року, дата уточнення даних 14 лютого 2025 року.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 378 від 08 травня 2025 року, складеним за ч. 3 ст.210 КУпАП провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 військовозобов'язаний ОСОБА_1 28 січня 2025 року в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме в порушення вимог п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 28 січня 2025 року шляхом направлення поштової повістки № 1946035 рекомендованим листом № 0610223446984 за задекларованим місцем проживання, що повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та в послідуючому не з'явився до територіального центру у визначений термін, та не надав підтверджуючі документи про причини неявки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. В поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив, що не прибув за викликом, оскільки повістку не отримав, має бронювання до 16 січня 2026 року. Під особистий підпис повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 09 год. 00 хв. 12 травня 2025 року в кабінеті № 5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надав заяву, що в разі не прибуття його на розгляд вказаної справи, її може бути розглянуто без його участі. Копію протоколу отримав 08 травня 2025 року.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за № 378 від 12 травня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 28 січня 2025 року в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме в порушення вимог п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 28 січня 2025 року шляхом направлення поштової повістки № 1946035 рекомендованим листом № 0610223446984 за задекларованим місцем проживання, що повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та в послідуючому не з'явився до територіального центру у визначений термін, та не надав підтверджуючі документи про причини неявки. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, постановлено притягнути до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав особисто 12 травня 2025 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1 ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
Відповідно до абз. 3 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, після отримання повістки військовозобов'язаний повинен з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У випадку неможливості прибуття військовозобов'язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Невиконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд встановив, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 28 січня 2025 року для уточнення даних шляхом направлення поштової повістки № 1946035 рекомендованим листом через Укрпошту з описом вкладення № 0610223446984, з відміткою «повістка ТЦК», за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У визначену дату та час, 28 січня 2025 року, позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з'явився лише 08 травня 2025 року, доказів, що підтверджують наявність поважних причин нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи не містять.
Твердження представника позивача щодо неналежного оповіщення позивача про виклик до РТЦК, а також дату, місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовується дослідженими в ході судового розгляду матеріалами справи № 378 про адміністративне правопорушення.
Із матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення № 0610223446984 поштою було повернуто відправнику оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
В матеріалах справи відсутні відомості, щоб свідчили про наявність підстав для сумніву у добросовісності дій листоноші.
Крім того ОСОБА_1 брав участь в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, надав свої письмові пояснення, під особистий підпис був повідомлений про дату, місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, висловив письмову згоду на розгляд справи у його відсутності.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що нез'явлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці та в наступні сім календарних днів, без повідомлення причин неявки, є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 210 КУпАП.
При цьому мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у даному випадку не має правового значення, оскільки підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є саме його неявка на виклик.
Посилання представника позивача на положення примітки до ст. 210 КУпАП є помилковим, оскільки адвокатом не взято до уваги підставу притягнення позивача до адміністративною відповідальності. Об'єктивною стороною складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є нез'явлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці без повідомлення причин неявки, тоді як примітка до ст. 210 КУпАП законодавчо закріплює підставу незастосування положень ст. 210, ст. 210- 1 КУпАП у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, що не є релевантними до обставин вказаної справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Інші доводи та докази представника позивача не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Попович Світлана Михайлівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30 червня 2025 року.
Суддя І.П. Шинкаренко