Справа № 369/12555/24
Провадження № 2/369/2913/25
Іменем України
03.07.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Осіпова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПІВДЕННА ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2024 року позивач звернувсь до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Позивач, основним видом діяльності якого є «Комплексне обслуговування об'єктів» надає послуги з утримання будинку та його прибудинкової території та виконує функції балансоутримувача будинку, надає житлово-комунальні послуги власникам квартир.
У порушення вимог Закону, Статуту об'єднання та рішень загальних зборів об'єднання, відповідачем не виконується обов?язок щодо сплати внеску у розмірі, затвердженого рішенням загальних зборів від 12.08.2023 року.
У результаті не виконання власником квартири умов Статуту, у останнього виникла заборгованість по внескам членів об'єднання за період з 01 січня 2022 р. по 30 червня 2024 р заборгованість за послуги з оплати внесків квартири АДРЕСА_1 в загальному розмірі 18 115,80 грн.. У добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає, тому вважають своє право порушеним.
Просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по внескам та платежам співвласників об'єднання за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2024 року в розмірі 18 115,80 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2024 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача. Позов підтримав та просив суд задовольнити. Вказав, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявсь належним чином. Причини неявки суду невідомі. Письмового відзиву від відповідача до суду не надходило. Ухвала про відкриття позовного провадження, позовна заява з додатками відповідачу направлена на адресу останнього зареєстрованого місця проживання. Конверти повернулись з відмітками «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК є належним повідомленням.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимогст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.
Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.
У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПКУкраїнидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно до ч. 1ст.174ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Згідно із частинами 1, 8ст.279ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №387206539 від 17 липня 2024 року).
Основним видом діяльності ОСББ «ПІВДЕННА ПЛЮС» є «Комплексне обслуговування об'єктів» надає послуги з утримання будинку та його прибудинкової території та виконує функції балансоутримувача будинку, надає житлово-комунальні послуги власникам квартир.
В порушення вимог Закону, Статуту об'єднання та рішень загальних зборів об'єднання, ОСОБА_1 не виконує обов?язок щодо сплати внеску у розмірі, затвердженого рішенням загальних зборів від 12.08.2023 року.
У результаті не виконання власником квартири умов Статуту, у останнього виникла заборгованість по внескам членів об'єднання за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2024 року заборгованість за послуги з оплати внесків квартири АДРЕСА_1 в загальному розмірі 18 115,80 грн., що стверджується актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2022 - червень 2024 року.
Відповідно до ст.1. Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» об?єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов?язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об?єднання полягає у здійснення функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, і неналежне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території,сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг - неналежної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов?язань, пов?язаних з діяльністю об?єднання.
У відповідності до положень ст.10 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об?єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об?єднання.
Вищим відповідно до Статуту, є обов?язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, в тому числі, визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків та платежів співвласників.
Співвласник, зокрема, зобов?язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі
Згідно з частиною другою ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Частиною другою ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що кожний співвласник несе зобов?язання, щодо належного утримання експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Статтею 20 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки співвласника квартири та /або нежитлового приміщення.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об?єднання та/або рішенням загальних зборів (ст.23 вказаного закону), а у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об?єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Згідно статті 322 ЦК України власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов?язку власника нести усі витрати, пов?язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов?язані зі зберіганням с майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов?язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов?язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу (ЦК) України, зобов?язанням с правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов?язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.
Згідно ч.2 п.1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав таобов?язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно вимог ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі були порушені обов'язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача по даному позову підлягають до задоволення.
Перевіривши подані суду розрахунки, суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача заборгованість в розмір 18 115,80 грн.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно до ч. 3 ст. 133, ст. 140, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, особа, як понесла витрати, пов'язані з витребуванням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, має право вимагати відшкодування цих судових витрат за рахунок іншої сторони.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається що, 17 липня 2024 року між адвокатом Бабур Олесею Петрівною та об'єднанням багатоквартирного будинку «Південна Плюс» укладено договір про надання правової допомоги № 17072024.
Відповідно до п. 4.1. Юридична допомога, що надається АДВОКАТОМ, КЛІЄНТ оплачує в гривнях.4.2. При розрахунку вартості юридичної допомоги враховується час, витрачений АДВОКАТОМ. АДВОКАТ надає юридичну допомогу, передбачену умовами даного Договору, КЛІЄНТУ в робочий час 4.3. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АДВОКАТОМ юридичної допомоги і її вартість.4.4. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання КЛІЄНТОМ, останній не надав АДВОКАТУ письмові аргументовані заперечення на акт.
Згідно Акту про надання послуг від 01 жовтня 2024 року, вбачається що адвокат Бобур О. П. будучи представником позивача, здійснив претензаційну роботу, складання позовної заяви та взяла участь в судових засіданнях, а всього 3 години що складає 5000,00 грн.
Враховуючи складність справи, кількість судових засідань в яких приймав участь представник позивача, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); заявлених вимог та складністю справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн.
Відповідно до ст.ст.15,16,525,625, ЦК України,ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» та керуючись ст.ст.4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,
Позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПІВДЕННА ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПІВДЕННА ПЛЮС» заборгованість за послуги з оплати внесків по квартирі в розмірі 18 115,80 грн. (вісімнадцять тисяч сто п'ятнадцять грн. 80 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн.) та витрати на юридичну допомогу в розмірі 5000 грн. ( п'ять тисяч грн.).
Позивач : Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПІВДЕННА ПЛЮС»», код ЄДРПОУ: 40817902 місцезнаходження: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Південна, буд. 11, кв.5
Відповідач : ОСОБА_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 03 липня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ