Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/12677/2025
м. Київ Справа № 759/8077/25
03 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року та на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року, ухвалені під головуванням судді Шум Л.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів,-
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної державної адміністрації міста Києва про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини- повернуто заявнику.
Роз'яснено ОСОБА_1 право звернення до суду з позовом з тих самих підстав до того самого відповідача в загальному порядку та за правилами позовного провадження.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Київ, адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, а також з ухвалою про повернення зустрічної позовної заяви, 04 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в статті 353 ЦПК України.
У цій статті наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Процесуальним законом визначено єдиний уніфікований підхід при застосуванні наслідків подання позовної заяви (як первісної, так і зустрічної). Таким чином, існує необхідність і в застосуванні єдиного підходу при реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви (як первісної, так і зустрічної).
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року та на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року подана в межах строків апеляційного оскарження згідно з частиною 1 статті 354 ЦПК України.
Разом з тим, подана апеляційна скарга не може бути прийнята судом апеляційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3028,00 грн.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону встановлено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено коло осіб, які звільняються від сплати судового збору, серед яких, позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, позивачі у справах про зменшення розміру аліментів не звільнені від сплати судового збору, у відповідності до вказаної правової норми.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу, а саме для фізичних осіб - 0,2 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 та її прохальної частини слідує, що заявником оскаржується як судове рішення по суті вирішених вимог ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, так і ухвала суду про повернення зустрічного позову.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні заявником апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року становить 1816,80 грн (1211,20 грн х 150%), а на ухвалу - 605,60 грн (3028,00 грн х 0,2), а всього загальна сума судового збору за подання апеляційної скарги становить 2 422,40 грн.
У поданому клопотанні відповідач просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, враховуючи її майновий стан.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Отже, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», із змінами і доповненнями.
Згідно зі статтею 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті - частина статті 8 Закону.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести підстави (умови) для застосування положень статті 8 Закону, а також подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У поданому клопотанні заявник ОСОБА_1 наводить доводи про незадовільне матеріальне становище, проте не надає докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн
Враховуючи вищевикладене, правові підстави для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Відмова в задоволенні клопотання не позбавляє права відповідача знову заявити клопотання з того самого питання, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання.
Відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України, суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
З урахуванням наведеного, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (1816,80 грн + 605,60 грн) та надати суду апеляційної інстанції документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Солом.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року та на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року, ухвалені під головуванням судді Шум Л.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: