Справа № 11-cc/824/4344/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: №757/6172/25-к
24 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року, -
за участі:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.05.2025 року відмовлено у задоволенні скарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на повідомлення про підозру від 25.07.2022 року у кримінальному провадженні № 42016000000003488 від 17.11.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у яких просить у задоволенні скарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 від 25.07.2022 року відмовити у зв'язку з законністю та обґрунтованістю оголошеної підозри.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження прокурор зазначає, що з копією оскаржуваного рішення ознайомився 23.05.2025 року, а подана апеляційна скарга 27.05.2025 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор стверджує, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та не вмотивованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Слідчий суддя в оскаржуваному судовому рішенні умисно, упереджено та однобічно викривив на користь сторони захисту фактичні обставини кримінального провадження.
Оскаржуване рішення щодо відсутності умислу на попередні домовленості для злочинного результату є не спроможними, оскільки форма державної зради, в якій підозрюється ОСОБА_10 надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, вважається закінченим злочином з моменту, коли особа почала надавати допомогу іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
В свою чергу, слідчий суддя в оскаржуваному судовому рішенні визнаючи пред'явлену підозру необґрунтованою фактично вирішив питання судового розгляду, прийшовши за результатами аналізу мінімального обсягу доказів, здобутих на первинному етапі розслідування про їх недостатність для доведення в діях ОСОБА_10 кожного елементу складу інкримінованого кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження № 42016000000003488від 17.11.2016 року, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.
25.07.2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.
10.02.2025 року захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 звернулися до Печерського районного суду міста Києва про скасування повідомлення про підозру від 25.07.2022 року у кримінальному провадженні № 42016000000003488 від 17.11.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.05.2025 року відмовлено у задоволенні скарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на повідомлення про підозру від 25.07.2022 року у кримінальному провадженні № 42016000000003488 від 17.11.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Згідно п.13 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
Згідно ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1)затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2)обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3)наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
КПК України не містить визначення терміну "обґрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_10 від 25.07.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Даний висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 14310/88) від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Разом з тим, з оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя дав оцінку доказам з точки зору їх достатності, фактично встановивши відсутність вини підозрюваного ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 111 КК України, та зробив висновки щодо неправильності кваліфікації його дій, що виходить за межі його повноважень при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Колегія суддів приходить до висновку, що фактів і інформації, яка переконливо свідчать про причетність ОСОБА_10 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру з інших правових підстав.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на повідомлення про підозру від 25.07.2022 року у кримінальному провадженні № 42016000000003488 від 17.11.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на повідомлення про підозру від 25.07.2022 року у кримінальному провадженні № 42016000000003488 від 17.11.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, - відмовити з інших правових підстав.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3