апеляційне провадження №33/824/3152/2025
справа №357/1487/25
30 червня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , -
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №224513 від 18 січня 2025 року 23:09 години, ОСОБА_1 18 січня 2025 року о 22:25 годині у м. Біла Церква, проспект Незалежності (Леваневського), 70, керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Alcotest Drager, 7510 ARMF-0338, тест №1102, проба позитивна 1,00%о. Водій від проходження огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився. Порушив вимоги пункту 2.9 (а) ПДР України.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на корить держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Посилається на порушення працівниками поліції прав ОСОБА_1 , оскільки фактично змусили проходити огляд на стан сп'яніння особу, яка не керувала транспортним засобом.
Зазначає, що долучені до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відеофайли не містять моменту руху транспортного засобу, факту перебування ОСОБА_1 на кермом.
Долучений відеофайл з камери відеоспостереження, що фіксує рух транспортного засобу білого кольору, не підтверджує факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки на ньому не можливо розгледіти ані особу, що керує транспортним засобом, ані державний номерний знак транспортного засобу.
Отже, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вказує, що не дивлячись на те, що він транспортним засобом не керував, огляд на стан сп'яніння пройти не заперечував для уникнення конфлікту.
Вказує, що був зупинений працівниками патрульної поліції на виході із магазину АТБ.
Мотивуючи наведеним, просить суд постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бабич В.А. підтримали доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що транспортним засобом керував його товариш ОСОБА_2 , який у зв'язку із перебуванням у розшуку не був присутнім під час оформлення відповідних матеріалів. Наразі йому невідомо це перебуває ця особа.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бабича В.А., дослідивши відеофайл, доданий до протоколу, доводи апеляційної скарги, суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, у зв'язку із недотриманням підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України настає відповідальність за статтею 130 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із диспозицією статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, у разі керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або у разі відмови від проходження огляду для визначення такого стану.
У відповідності до положень статті 254 КУпАП у разі виявлення правопорушення уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності складається протокол.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Установлено, що згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №224513 від 18 січня 2025 року 23:09 години, ОСОБА_1 18 січня 2025 року о 22:25 годині у м. Біла Церква, проспект Незалежності (Леваневського), 70, керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Alcotest Drager, 7510 ARMF-0338, тест №1102, проба позитивна 1,00%о. Водій від проходження огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився. Порушив вимоги пункту 2.9 (а) ПДР України (а.с. 1).
Згідно даних чеку приладу Drager за результатом проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 результат сп'яніння склав 1,00 проміле. (а.с. 3).
Згідно даних акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат проведення огляду - 1,00 %о (а.с. 5).
До матеріалів справи долучено відеозаписи, на яких зафіксовано факт спілкування працівниками полії, проведення огляду на стан сп'яніння, фіксації його результатів, складання відповідних матеріалів та ознайомлення ОСОБА_1 із складеними матеріалами.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 в обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Надаючи оцінку цим доводам ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить із такого.
Матеріали справи містять відеофайл "clip-0", яким зафіксовано моменти прибуття патрульної поліції до магазину АТБ у м. Біла Церква.
На відрізку часу 03:16 під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 на запитання працівника поліції: "А куди їхали?", відповів: "Додому."
Крім цього, на відрізку часу 05:38 ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, щоб ті оформлювали необхідні матеріали, а сам ОСОБА_1 поїде додому далі.
Із переглянутих відеофайлів убачається, що ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції жодним чином не заперечував факту керування транспортним засобом, не повідомляв про те, що за кермом автомобіля перебувала інша особа.
При цьому, на відеофайлі "clip-6" зафіксовано рух транспортного засобу білого кольору, схожого на ВАЗ 2106 о 22:26 годині на парковку.
Апеляційний суд звертає увагу, що під час спілкування із працівниками поліції та складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. Під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 не вказував на особу, яка нібито керувала транспортним засобом, зазначаючи про відсутність доказів керування ним транспортним засобом.
Наведені обставини апеляційний суд розцінює як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги відхиляються судом, оскільки доказами не підтверджені та їх сутність не є значимою для визначення законності прийнятої постанови, оскільки не впливають на можливість встановлення факту правопорушення, який передбачає настання юридичних наслідків.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд уважає, що судом першої інстанції надано оцінку доказам у справі, та за результатом розгляду справи прийнято законну постанову, отже апеляційну скаргу слід відхилити як необґрунтовану, а постанову районного суду - залишити без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК