Головуючий у суді першої інстанції: Белоконна І.В.
3 липня 2025 року місто Київ
справа №756/12153/24
провадження№22-ц/824/12242/2025
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Шкоріної О.І., перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 29 квітня 2025 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Розірвано шлюб, зареєстрований 31 серпня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м.Києві між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 актовий запис № 1372.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн..
У іншій частині судових витрат - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 26 травня 2025 року подав апеляційну скаргу, в порядку ст.355 ЦПК України.
5 червня 2025 року Київським апеляційним судом з Оболонського районного суду м.Києва витребувана цивільна справа № 756/12153/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
10 червня 2025 року до Київського апеляційного суду з Оболонського районного суду м.Києва надійшла цивільна справа № 756/12153/24.
Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, оскільки особою, яка її подала, не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У своїй апеляційній скарзі, відповідач ОСОБА_1 зазначив, що звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Проте, Київський апеляційний суд не приймає вказані доводи, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір".
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору. Відповідно до пункту 13 частини 1 ст. 5 Закону України " Про судовий збір", учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Водночас ця норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 цього Закону.
Отже, аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
У постанові від 12 лютого 2020 року (справа №545/1149/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" необхідно враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Суд вказав, що пункт 14 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надає учасникам бойових дій пільги щодо першочергового відведення земельних ділянок лише для двох видів землекористування як підстави набуття права власності на земельні ділянки, а саме для індивідуального житлового будівництва, а також для садівництва і городництва.
Предметом позову у даній справі є розірвання шлюбу.
Оскільки ОСОБА_1 є відповідачем у справі, у межах цієї справи ним не заявлено позовних вимог, пов'язаних з порушенням його прав, а тому він не звільнений від сплати судового збору в силу вимог закону. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору апелянт не вказав.
Тому, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду.
Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За подання позовної заяви до суду ОСОБА_2 сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (а.с.8)
Таким чином, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 1816,80 грн. (1211,20 грн. х150%)
Враховуючи наведене, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК м. Києва у Солом'янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою) у справі ун.№, ______ ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.
Платіжний документ про сплату судового зборуабо документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону необхідно надати апеляційному суду.
Таким чином, апелянту необхідно усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду платіжного документу про сплату судового збору
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна