справа № 369/4759/24 головуючий у суді І інстанції Кордюкова Ж.І.
провадження № 22-ц/824/10772/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
про повернення апеляційної скарги
03 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, яка всупереч вимог Закону України «Про судовий збір» не оплачена судовим збором.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 травня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з моменту вручення ухвали.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
10 червня 2025 року електронний примірник вказаної ухвали направлено та доставлено представнику відповідача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд», про що мітиться звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Крім того, 20 травня 2025 року та 10 червня 2025 року електронний примірник вказаної ухвали суду апеляційної інстанції було доставлено на електронну адресу представника відповідача ОСОБА_4.: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена у апеляційній скарзі.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу (постанова Великої Палати Верховного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2025 року у справі №120/379/21-а.
Відтак, перебіг строку на усунення недоліків розпочався 11 червня 2025 року та закінчився 20 червня 2025 року.
Проте, станом на 03 липня 2025 року вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 19 травня 2025 року виконано не було.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 р. № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права.
Апеляційним судом, у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про залишення 19 травня 2025 року апеляційної скарги без руху.
Разом з тим, станом на 03 липня 2025 року недоліки поданої апеляційної скарги усунуто не було, протягом тривалого часу відповідач не цікавиться рухом своєї апеляційної скарги.
З урахуванням вимог статей 185, 356, 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає визнанню неподаною та поверненню особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позикивважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.