Справа №754/14130/23Головуючий у І інстанції: Колегаєва С.В.
Провадження №33/824/2668/2025
30червня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Андруцької Г.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 08січня 2024року,
Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 08січня 2024 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням судді, захисник Андруцька Г.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та неправильно встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки такий висновок не підтверджується належними та допустимими доказами.
Стверджує, що суд безпідставно притягнув його до відповідальності, оскільки він не керував транспортним засобом і не міг ним керувати, оскільки в день протоколу про адміністративне правопорушення (19.09.2023 року) перебував в стаціонарі терапевтичного відділення КНП «КМКЛШМД» на лікуванні, яке тривало з 20.08.2023 року по 18.10.2023 року, а оскільки відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає лише за керування особою в стані сп'яніння, тому провадження підлягає закриттю.
Також апелянт зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису з бодікамери поліцейського від 19.09.2023 року вбачається, що водій, який надав поліцейському посвідчення водія та представився ОСОБА_1 , є іншою особою.
Одночасно з апеляційною скаргою захисник подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а з матеріалами справи та оскаржуваною постановою йому вдалось ознайомитись лише 02.04.2025 року. Номер телефону, який заначений у матеріалах справи та на який направлялись повідомлення про розгляд провадження, ОСОБА_1 не належить.
Суд задовольняє клопотання захисника та поновлює строк на апеляційне оскарження з огляду на те, що судове засідання відбулося у відсутності ОСОБА_1 та його захисника. При цьому, матеріали справи не містять належних даних про отримання ОСОБА_1 копії судового рішення в межах десятиденного строку на апеляційне оскарження, як і того, що ОСОБА_1 було відомо про наявність прийнятого судом рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Андруцької Г.О. та ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він19 вересня 2023 року о 09 год. 40хв. керував транспортним засобом «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Броварському, 93 в місті Києві,з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки або у закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суддя послався на докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суддя не забезпечила всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставини справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим дійшла необґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Судом визнано доведеним, щоОСОБА_1 19вересня 2023 року у зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення місці та час керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.На вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушим п.2.5 ПДР.Особу правопорушника було встановлено за посвідчення водія НОМЕР_2 , яке працівниками поліції було вилучено.
В суді апеляційної інстанціїОСОБА_1 та захисник Андруцька Г.О. повідомили, що транспортним засобом «ГАЗ» керував ОСОБА_5 , який є рідним братом ОСОБА_1 , на підтвердження чого надали копію паспорта ОСОБА_5 .. Також ОСОБА_1 повідомив, що його брат міг скористатись його посвідченням водія, без його відома. Транспортний засіб «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 йому не належить і керування ним він не здійснює.
Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що дійсноособа, яка керувала транспортним засобом19 вересня 2023 року о 09 год. 40хв.по проспекту Броварському, 93 в місті Києві, була зупинена працівниками поліції та відмовились від проходження огляду на стан сп'яніння,не схожа на ОСОБА_1 .
Із наданих захисником медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 в період з 20.08.2023 року по 18.10.2023 року перебував в стаціонарі терапевтичного відділення КНП «КМКЛШМД» на лікуванні, що підтверджує його показання про те, що в цей час він фізично не міг здійснювати керування вказаним транспортним засобом.
Таким чином, обґрунтованими є твердження апелянта про те, що суддя не забезпечила всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а її висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, не відповідає фактичним обставинам справи.
Оскільки матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за наведених у протоколі обставин, провадження щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Андруцької Г.О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 08січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз