Справа № 759/8622/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3800/2025
25 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року у складі судді Петренко Н.О.,
у цивільній справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2024 КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просило стягнути з відповідачів на свою користь:
- заборгованість за спожиті з липня 2015року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 075,53 грн.;
- заборгованість за спожиті з липня 2015року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 35 453,11 грн.;
- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23 056 грн 35 коп;
- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 67 367 грн 37 коп;
- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 29 088 грн 81 коп;
- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 43 295 грн 78 коп;
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 869 грн 84 коп;
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 429 шог 80 коп;
- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 110 грн 88 коп;
- витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43 грн та судовий збір 3 131 грн 21 коп.
Позов обґрунтовано тим, що з 01 травня 2018 року КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01 листопада 2021 року у зв'язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
На виконання вимог законодавства, КП «Київтеплоенерго» на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» № 34 (5085) від 28 березня 2018 року.
Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем. Будинок за адресою АДРЕСА_1 в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під'єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року споживачами послуг з ТЕ/ПГВ. Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та постачання теплової енергії, постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 березня 2024 року складає 162 808 грн 31 коп за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 23 056 грн 35 коп, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 67 367 грн 37 коп, за період з 01 листопад 2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29 088 грн 81 коп, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 43 295 грн 78 коп.
Також, за вказаною адресою існує заборгованість у період до 31 жовтня 2021 року зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 110 грн 88 коп, за період з 01 листопад 2021 року заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 869 грн 84 коп, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 429 грн 80 коп.
Крім того, позивач на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 44 528 грн 64 коп. Просить позов задовольнити.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року позов КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги до 01 травня 2018 року:
- з централізованого опалення у розмірі 9 075 грн 53 коп; з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 35 453 грн 11 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23 056 грн 35 коп; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 67 367 грн 37 коп; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 29 088 грн 21 коп; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 43 295 грн 78 коп; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 869 грн 84 коп; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 429 грн 80 коп; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 110 грн 88 коп; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп та витрати пов'язані з отримання інформації у розмірі 8 грн, а всього 613 грн 60 коп.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп та витрати пов'язані з отримання інформації у розмірі 8 грн, а всього 613 грн 60 коп; стягнути з ОСОБА_2 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп та витрати пов'язані з отримання інформації у розмірі 8 грн, а всього 613 грн 60 коп; стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп та витрати пов'язані з отримання інформації у розмірі 8 грн, а всього 613 грн 60 коп; стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп та витрати пов'язані з отримання інформації у розмірі 8 грн, а всього 613 грн 60 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , просять скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилаються на те, що не були повідомлені судом про розгляд справи та не отримували позовну заяву з додатками до неї. Доказів належного повідомлення відповідачів-скаржників судом першої інстанції матеріали справи не містять.
Вказано, що позовну заяву отримала тільки ОСОБА_5 , яка скористалася своїми правами та одноособово подала заяву про сплив строку позовної давності.
Звертають увагу, що у зв'язку з необізнаністю існування судової справи та відповідно неможливістю скористатися своїм правом та подати докази у строк, просять поновити строк для подачі заяви про сплив строку позовної давності та вважають, що строк позовної давності закінчився 24 квітня 2021 року. Позивач звернувся з позовними вимогами 24 квітня 2024 року, тому стягнення по заборгованості може бути здійснено в межах трьох років.
Посилаються на те, що позовна давність по заборгованості з 01 травня 2018 року по квітень 2020 року сплинула до введення карантину, а тому на неї дія пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України щодо продовження строку позовної давності не поширюється. У зв'язку з чим стягнення заборгованості, яка виникла з 01 травня 2018 року по квітень 2020 року є безпідставним у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Вказано, що офіційним актом звірки станом на 04 місяць 2020 року існував борг у розмірі 41 052 грн 59 коп, тобто загальна сума боргу станом на 04 місяць 2024 року складає 127 189 грн 06 коп. Загальна сума боргу на 10 місяць 2024 року складає 134 817 грн 66 коп, яка станом на день подання апеляційної скарги сплачена повністю.
У своїх запереченнях на апеляційну скаргу КП "Київтеплоенерго" просить рішення районного суду залишити без змін.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Івасин О.Р. підтримав апеляційну скаргу.
Представниця позивача Антонченко А.О. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 просили рішення суду скасувати в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явилися, судом про розгляд справи повідомлялися належно, а тому у відповідності до ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Убачається, що рішення суду першої інстанції в частині вимог до ОСОБА_5 не оскаржено, а тому колегією суддів не переглядається.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає в повній мірі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в газеті "Хрещатик" від 28 березня 2018 року № 34 (5085), зміст якого відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. Такий договір є договором приєднання, тому може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови.
Починаючи з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснювало КП "Київтеплоенерго", яке продовжило бути постачальником таких комунальних послуг після ПАТ "Київенерго".
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору (а.с. 46).
Встановлено, що з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Відповідно до інформації КП КМР «КМ БТІ» за даними реєстрових книг кв. АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстрована.
Водночас за даними Реєстру територіальної громади м. Києва відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .
На підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (Договір цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київтеплоенерго» та КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 44 528 грн 64 коп.
Згідно з розрахунком заборгованості, відповідачі мають:
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23 056 грн 35 коп;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 67 367 грн 37 грн;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 29 088 грн 81 коп;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 43 295 грн 78 коп;
заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 869 грн 84 коп;
заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 429 грн 80 коп;
заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 110 грн 88 грн.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково врахував заяву ОСОБА_5 про застосування строків позовної давності у зв'язку з тим, що розрахунок заборгованості за період до 01 травня 2018 року проведено починаючи з 01 липня 2015 року, а позивач звернувся з даним позовом 24 квітня 2024 року.
З таким рішенням суду в повній мірі погодитися неможливо з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Установлено, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику) сторін.
Відповідно справи, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачам було направлено за адресою їх проживання.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до суду не з'явилися, розписок про отримання ними копії ухвали суду немає, проте підлягає урахуванню та обставина, що до суду з'явилася інша співмешканка квартири, у якій надавалися позивачем послуги - ОСОБА_5 й подала заяву про застосування строку позовної давності ( а.с.113-116 т.1).
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення.
Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені під час розгляду справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 692/565/21, від 04 травня 2022 року у справі № 759/15052/19, від 01 червня 2022 року у справі № 2-1673/2010.
Колегія суддів з огляду на можливість усунути порушення, які вчинені районним судом, а саме відсутність доказів отримання ними копії ухвали суду, врахувати подану скаржниками заяву про застосування строків позовної давності під час апеляційного оскарження.
Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, принцип змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів та в доведенні перед судом їхньої переконливості. Вказане положення є головним нормативним закріпленням принципів змагальності та диспозитивності в законодавстві України.
Загальна формула принципу змагальності та диспозитивності у цивільному судочинстві закріплена у статтях 12, 13 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності обов'язок доказування фактичних обставин, що мають значення для справи, повною мірою покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини друга та третя статті 77 ЦПК України).
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, в апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили застосувати строк позовної давності.
При вирішенні заявленого колегія суддів бере до уваги таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Тобто, за змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Разом з тим, відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.
Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.
Зазначений висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року № 200/11343/14-ц.
З огляду на те, що матеріали не містять доказів про повідомлення відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за адресою їх проживання про розгляд справи в суді першої інстанції, а тому є правові підстави для розгляду заявленого ними клопотання про застосування наслідків спливу строків давності апеляційним судом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS - CоV - 2» на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020, дія якого з урахуванням змін, внесених наступними постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувалася. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 дію карантину з 01.07.2023 було скасовано.
Одночасно суд враховує, що відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII праву споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів кореспондує обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
У постанові від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 Верховний Суд зазначив про те, що у пункті 12Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українив редакції Закону України від 30.03.2020 № 540 - ІХ перелічені всі статті Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Установлено, що з даним позовом позивач звернувся в суд у квітні 2024 року, а тому відповідно до викладених обставин не є пропущеним строк позовної давності щодо платежів, строк сплати яких не відбувся з 12 березня 2017 року.
Зважаючи на вище наведене та продовження строку на строк дії карантину, а також подання відповідачами заяви про застосування позовної давності колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь позивача та яка виникла станом на 01 травня 2018 року, починаючи з 12 березня 2017 року, а не липня 2015 року, як зазначено у розрахунку.
Відповідно до справи, рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог щодо ОСОБА_5 не оскаржено, що виключає правові підстави до його перегляду в апеляційному порядку.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, судом перевірено правильність поданого позивачем розрахунку заборгованості та встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за період з 12 березня 2017 року до 01 травня 2018 року по оплаті послуг з централізованого опалення становить 3 004 грн 48 коп, а заборгованість по оплаті послуг з постачання гарячої води - 10 609 грн 90 коп.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції у відповідності до норм ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом зменшення суми заборгованості за період з 12 березня 2017 року до 01 травня 2018 року за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що КП "Київтеплоенерго" в межах строку позовної давності мало право на стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води та за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води спожиті за період з 12 березня 2017року до 01 травня 2018 року.
Висновки суду щодо стягнення зі скаржників заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року за послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води є обґрунтованими, оскільки долучений до матеріалів розрахунок заборгованості не спростований належними доказами та відповідає обставинам справи.
Доказів на підтвердження оплати послуг у вказані періоди, які б не були відображені у наданих позивачем розрахунках, не надано.
Отже, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження за результатами апеляційного перегляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Частиною 1 ст. 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у ньому, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим, рішення суду у вказаній частині підлягає зміні шляхом зменшення заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.
У решті рішення районного суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року змінити в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за спожиті послуги з централізованого опалення та з централізованого гарячого водопостачання, що виникла до 01 травня 2018 року.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з 12 березня 2017року до 01 травня 2018 року з централізованого опалення у розмірі 3 004 грн 48 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 12 березня 2017року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 10 609 грн 90 коп.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 червня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: