апеляційне провадження №33/824/2554/2025
справа №361/685/25
16 червня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,-
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222777 від 16 січня 2025 року, водій ОСОБА_1 16 січня 2025 року о 21:54 на автомобільній дорозі М01 Київ-Чернігів керував транспортним засобом Daewoo Matiz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на корить держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, ненадання належної юридичної оцінки доводам скаржника, неналежне дослідження в матеріалах справи доказів.
Зазначає, що протокол у справі про адміністративне правопорушення №22777, який знаходиться в матеріалах цієї справи, не може бути належним та допустимим доказом по справі, оскільки по-перше його зміст суперечить вимогам законодавства (протокол не підписано двома свідками), а по-друге, його складанню передували протиправні дії поліцейських, що проявились у незаконній зупинці транспортного засобу.
Вказує, що працівниками поліції не обґрунтовано підстав зупинки транспортного засобу. Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки діям поліцейських.
Стверджує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише вимагав від поліцейських дотримання його прав та попереднього виконання самими поліцейськими покладених на них чинним законодавством обов'язків.
Посилається на недопустимість реплік працівників поліції, що вказують на незаконність їх дій.
Стверджує, що протиправні дії працівник поліції щодо не інформування причин зупинки транспортного засобу є підставами уважати неправомірними всі наступні дії поліцейських, зокрема, щодо процедури огляду водія на стан сп'яніння.
Зазначає, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 із слів самого поліцейського зупинено на підставі проїзду такого транспортного засобу нібито через блокпост, отже така зупинка була б законною, якби по-перше місце зупинки мало статус блокпосту, що підтверджується відповідними документами, по-друге, поліцейський, який фактично зупинив транспортний засіб, був уповноважений на те особою і це підтверджувалося б відповідним доказом (наказом коменданта).
Згодом, працівник поліції змінив підставу зупинки, зазначивши, що транспортний засіб, яким керує ОСОБА_1 схожий на транспортний засіб, який перебуває у розшуку. При цьому, справа не містить відомостей, що працівники поліції назвали конкретну причину зупинки.
Звертає увагу, що працівниками поліції не доведено жодними доказами факту порушення ОСОБА_1 положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до статті 35 Закону України "Про національну поліцію" давали законну підставу для зупинки транспортного засобу.
Вказує, що всупереч вимогам законодавства ОСОБА_1 не відсторонено від керування транспортним засобом.
Вказує, що із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 в цілому не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише наполягав та вимагав від поліцейських суворого дотримання вимог законодавства, зокрема, в частині попереднього інформування про конкретну причину зупинки.
Звертає увагу, що у скаржника наявний звукозапис розмови 16 січня 2025 року з працівником лікарні, у яку ОСОБА_1 самостійно звернувся для проходження огляду на стан сп'яніння, із якого убачається, що мова ОСОБА_1 є чіткою, послідовною, а його запитання логічні та адекватні.
Звертає увагу, що факт самостійного звернення ОСОБА_1 до медичного закладу свідчить про відповідні добросовісні наміри ОСОБА_1 довести необґрунтованість підозри працівників поліції про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Посилається на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду, оскільки працівник поліції першочергово має провести огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а у разі не згоди особи з його результатом огляд може бути проведено в закладах охорони здоров'я.
Оскільки огляд на місці зупинки транспортного засобу не було проведено, такий огляд є недійсним.
Посилається на відсутність ознак наркотичного сп'яніння, а також те, що працівниками поліції не зафіксовано ознак сп'яніння. Зокрема, не перевірено реакцію зіниць очей на світло, не проведено огляд рук.
Мотивуючи наведеним, просить постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши відеофайл, доданий до протоколу, доводи апеляційної скарги, суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог пункту 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до окремих положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103:
2. Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
3. Огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
6. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
7. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
8. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222777 від 16 січня 2025 року, ОСОБА_1 16 січня 2025 року о 21:54 на автомобільній дорозі М01 Київ-Чернігів 56 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Matiz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України (а.с. 2).
Згідно даних направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції убачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 5).
До протоколу про вчинення адміністративного правопорушення додано відеофайл тривалістю 1 година, на якому зафіксовано перебіг подій з моменту зупинки транспортного засобу, спілкування із ОСОБА_1 , процедуру складення адміністративних матеріалів.
Так, на відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу, зупиненого на відрізку дороги, де установлено блокпост.
Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 запитав про причину зупинки його транспортного засобу. Працівники поліції відповіли, що зупинили транспортний засіб з метою перевірки документів. В подальшому працівники поліції під час розмови зазначили, що транспортний засіб ОСОБА_1 зупинено за орієнтуванням.
На відрізку часу 04:42 працівник поліції повідомив про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 повідомив, що працівнику поліцію здається, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння.
Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Повідомлено виявлені ознаки, зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
ОСОБА_1 відмовився від такого, мотивуючи тим, що повідомив, що жодних засобів він не вживав.
На відрізку часу 06:14 ОСОБА_1 повідомив, що нічого проходити не буде.
На проміжку часу 07:40-07:55 відеофайлу, працівник поліції повідомив, що у разі відмови ОСОБА_1 від походження огляду на стан сп'яніння, відносно останнього буде складено протокол за частиною 1 статі 130 КУпАП. На відрізку часу 07:53 ОСОБА_1 відповів "я нікуди не поїду, я викликаю 102".
Надалі зафіксовано процедуру складення відповідних матеріалів працівниками поліції.
На відрізку часу 26:40 працівники поліції розпочали процедуру ознайомлення ОСОБА_1 із змістом складеного протоколу. ОСОБА_1 повідомив, що йому не потрібен складений протокол, від огляду у медичному закладі він не відмовлявся, та зазначив, щоб працівники поліції ознайомили його із відповідним "орієнтуванням", у зв'язку з яким було зупинено його транспортний засіб, а потім ОСОБА_1 пройде огляд.
Працівник поліції почав оголошувати зміст складеного протоколу, ОСОБА_1 під час ознайомлення у активній формі заперечував зміст складеного протоколу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказує про таке.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що зміст складеного протоколу не підписаний двома свідками, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Із наведеного убачається, що вимогами статті 256 КУпАП не установлено вимог щодо обов'язкової наявності підпису у протоколі свідків, отже такі доводи скаржника відхиляються судом як безпідставні.
Щодо доводів скаржника про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду, оскільки не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З матеріалів справи убачається, що інспектором поліції у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, відтак вимога працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я є такою, що відповідає положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що працівником поліції не запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу є помилковими, оскільки такий порядок огляду проводиться у разі виявлення ознак алкогольного сп'яніння.
Щодо тверджень ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що матеріали справи не містять факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, суд зазначає про таке.
З переглянутого у судовому засіданні відеофайлу убачається, що ОСОБА_1 висловлював свою не згоду із фактом зупинки його транспортного засобу, вимагає від працівників поліції пояснити причину зупинки.
Разом з цим, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння відповідав негативно, або ж вказував, щоб інспектори спочатку ознайомили ОСОБА_1 на підставі чого здійснено зупинку його транспортного засобу.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, суд зазначає про таке.
Відповідно до Указу Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року з наступними змінами, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України "Про національну поліцію" у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до пункту 3 частини 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан" патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи; у разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які перевозяться зазначеними особами.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу є необґрунтованими та такими, що не спростовують обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Натомість зафіксована на відеофайлі поведінка ОСОБА_1 свідчить про свідоме небажання виконати законну вимогу працівника поліції щодо проходження огляду у медичному закладі та направлена на ухилення від відповідальності.
Інші доводи апеляційної скарги відхиляються судом, оскільки доказами не підтверджені та їх сутність не є значимою для визначення законності прийнятої постанови, оскільки не впливають на можливість встановлення факту правопорушення, який передбачає настання юридичних наслідків.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд уважає, що судом першої інстанції надано оцінку доказам у справі, та за результатом розгляду справи прийнято законну постанову, отже апеляційну скаргу слід відхилити як необґрунтовану, а постанову районного суду - залишити без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК