справа № 991/2939/22
провадження № 11-кп/991/113/25
про повернення апеляційної скарги
03 липня 2025 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 52020000000000721 від 12 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
Вироком Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2025 року:
- ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 1 (один) рік;
-відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_4 від покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності;
- ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 2 (два) роки та з конфіскацією належного йому майна;
-кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України;
-задоволено цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, на суму 11 597 260,96 грн та стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України 11 597 260,96 грн як відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК України.
Окрім того, вироком вирішені інші питання, передбачені вимогами ст. 374 КПК України (зокрема щодо початку строку відбування покарання, продовження дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, покладення процесуальних обов'язків, повернення грошової застави заставодавцю, стягнення процесуальних витрат, вирішено питання щодо речових доказів, скасування арешту та повернення майна, спеціальної конфіскації).
Не погодившись з указаним вироком, захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2025 року та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінальних правопорушень.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 5 а.с. 60).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України смерть обвинуваченого є підставою для закриття кримінального провадження, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється це провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу. Тому на стадіях досудового розслідування, а також провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, коли винуватість чи невинуватість особи ще не встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, закриття кримінального провадження, у тому числі поєднане із скасуванням обвинувального вироку чи ухвали суду першої інстанції на стадії апеляційного перегляду, є цілком розумною вимогою законодавства (Ухвала Об'єднаної палата ККС ВС від 16 січня 2019 року (справа № 761/33482/16-к, провадження № 51-4744кмо18).
Водночас, суд зобов'язаний вирішити питання про доведеність чи недоведеність висунутого обвинувачення за заявою близьких родичів або членів сім'ї померлого обвинуваченого про продовження розгляду справи з метою його реабілітації (Постанова ККС ВС від 05 вересня 2024 року (справа № 607/8948/20, провадження № 51-837 км 24).
З апеляційної скарги ОСОБА_2 та доданого до неї ордеру про надання правничої (правової) допомоги № 1044723 від 26 червня 2025 року вбачається, що апеляційна скарга подана в інтересах померлого ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 197).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
За викладених обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 52020000000000721 від 12 листопада 2020 року підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі наведеного, керуючись статтями 284, 399 КПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 52020000000000721 від 12 листопада 2020 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Суддя: ОСОБА_1