Справа № 991/5272/25
Провадження 1-кс/991/5326/25
04 червня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднані в одне провадження клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023 (справа № 991/5272/25, провадження № 1-кс/991/5326/25). Клопотання призначено до розгляду на 04.06.2025.
Крім того, до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у цьому ж кримінальному провадженні запобіжного заходу (справа № 991/5307/25, провадження № 1-кс/991/5360/25).
Враховуючи, що у вищенаведених клопотаннях учасниками провадження порушені питання щодо застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023, тобто вони подані стосовно однієї і тієї ж особи, в одному й тому ж кримінальному провадженні, стосуються застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тому з метою забезпечення швидкого судового розгляду, під час якого кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки та забезпечення оперативності судового провадження, слідчий суддя, з урахуванням думок учасників, які не заперечували проти об'єднання, дійшов висновку про необхідність об'єднати вказані клопотання в одне провадження за номером справи № 991/5272/25, провадження № 1-кс/991/5326/25.
За такого, слідчим суддею здійснюється судовий розгляд об'єднаних в одне провадження клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
У клопотанні, поданому в порядку ст. 199 КПК України, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , просить продовжити строк дії обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 на два місяці.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 210, ч.3 ст. 209 КК України.
11.04.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 1652 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 002 256 грн (п'ять мільйонів дві тисячі двісті п'ятдесят шість), за умови внесення застави покладено обов'язки передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці.
При цьому, як зазначає детектив, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і продовжують існувати та враховуючи те, що дія покладених обов'язків закінчується 11.06.2025, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки останній може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У клопотанні, поданому в порядку ст. 201 КПК України, сторона захисту порушує питання про можливість зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до 908 400,00 грн. та скасування процесуального обов'язку передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи свої доводи, захисник посилається на те, що докази зібрані стороною захисту за два місяці досудового розслідування, в своїй сукупності свідчать про необґрунтованість повідомлення про підозру та відсутність у сторони обвинувачення вагомих доводів вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема, в частині: наявності у виконавця послуг за договорами додаткових витрат на забезпечення сервісної складової, які були включені у ціну продуктів за каталогом продуктів, тому ціна на такі продукти в каталозі є вищою за ціни на ринку; захист вважає, що розрахунок суми збитків сторони обвинувачення ґрунтується на помилкових даних про собівартість продуктів харчування, які взяті з комерційних пропозицій, витрати на забезпечення сервісної складової та наявність адекватного прибутку взагалі сторона обвинувачення не враховує; механізм «балансування» цін на окремі позиції продуктів всередині каталогу є частиною встановленого законодавцем механізму ціноутворення послуги із забезпечення комплектами, який застосовується усіма без винятку постачальниками ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Захисник просив врахувати також те, що протягом строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 виконував покладені на нього обов'язки, проявив зразкову процесуальну поведінку та сприяв ефективному досудовому розслідуванню. Це на думку сторони захисту є свідченням відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також сторона захисту вважає, що визначений розмір застави є непропорційним обставинам кримінального провадження та не відповідає гранично допустимому КПК розміру.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, продовжити дію покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків передбачених п.п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну застосованого запобіжного заходу прокурор просив відмовити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4 , заперечували проти клопотання про продовження строку дії обов'язків покладених на підозрюваного, та підтримали подане клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному в частині зменшення розміру визначеної застави та просили скасувати покладений на підозрюваного обов'язок - носити електронний засіб контролю.
Захисник зазначив, що органом досудового розслідування не надано нових доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 та зауважив на помилковості сторони обвинувачення під час визначення розміру завданих збитків.
Захисник просив врахувати вік ОСОБА_4 , що він є інвалідом війни II групи та має встановлені тяжкі захворювання, які є пожиттєвими та потребують постійного підтримуючого медикаментозного лікування. Крім того, ОСОБА_4 необхідно пройти медичне обстеження, в якому електронний засіб контролю завдаватиме значні незручності.
Також сторона захисту зазначила про непомірність визначеного розміру застави для ОСОБА_4 просила врахувати відсутність виключних обставин, які свідчать про необхідність визначення застави у розмірі більшому за максимальний.
За наведеного, сторона захисту просить змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в частині зменшення її розміру до 908 400,00 грн. та скасувати покладений процесуальний обов'язок - носити електронний засіб контролю.
Заслухавши доводи та пояснення сторін судового провадження, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов'язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
В рамках кримінального провадження 02.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в пособництві у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме у розтраті коштів державного бюджету, розпорядником яких було ІНФОРМАЦІЯ_3 на суму 197 116 001 грн., вчинене повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; у пособництві у закінченому замаху на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме коштів державного бюджету, розпорядником яких було ІНФОРМАЦІЯ_3 на суму 788 400 000 грн., вчинене повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; у використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а саме коштів у сумі 536 565 982 грн. та 197 116 001 грн., на загальну суму 733 681 983 грн., зокрема, у здійсненні фінансових операцій, вчиненні правочинів з таким майном, вчинених особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержане злочинним шляхом, вчинене повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в особливо великому розмірі.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Водночас доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження існують суттєві прогалини, що вказують на необґрунтованість повідомленої підозри, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2025 (справа №991/2935/25) щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1652 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 002 256 грн (п'ять мільйонів дві тисячі двісті п'ятдесят шість), з покладенням на два місяці на підозрюваного, у разі внесення застави, ряду обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.05.2025 у справі №991/4642/25 продовжено у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023 строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 02.10.2025.
Поряд з цим, прокурор під час судового розгляду наголошував, що наразі у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18.01.2023закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , неможливо, оскільки наразі існує необхідність у проведенні додаткових слідчих та процесуальних дій з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, у тому числі встановлення всіх осіб, причетних до вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень.
Так, зокрема, для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, за твердженнями прокурора, необхідно додатково провести такі слідчі та процесуальні дії: провести комп'ютерно-технічні експертизи щодо дослідження мобільних телефонів, а саме: мобільного телефону Xiaomi Redmi 220333QNY та Samsung SM-J710FN, які були вилучені під час проведення обшуку від 02.04.2025 ОСОБА_16 ; провести комп'ютерно-технічну експертизу щодо дослідження мобільного телефону Samsung A155F/DSN, який було вилучено під час проведення обшуку від 02.04.2025 ОСОБА_17 ; оглянути та проаналізувати відомості, які становлять банківську таємницю, вилучені згідно ухвали від 07.05.2025 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; завершити розгляд клопотання від 18.04.2025 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 ; після набрання чинності судовим рішенням щодо обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, здійснити його переклад на одну з робочих Інтерполу та скерувати рішення у якості додатку до раніше скерованого запиту про публікацію Червоного оповіщення щодо розшукуваної ОСОБА_7 ; завершити розгляд клопотання від 30.04.2025 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_7 ; у разі необхідності, з урахуванням виконання вищевказаних слідчих та процесуальних дій, здійснити повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри відносно підозрюваних; виділити в окреме провадження матеріали досудового розслідування стосовно інших кримінальних правопорушень, за фактами яких про підозру жодній особі наразі не повідомлялося.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження його обставин.
Виконання зазначених вище дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Оскільки 11.06.2025 строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 закінчується (згідно ухвали слідчого судді від 11.04.2025), за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про їх продовження, оскільки як стверджує сторона обвинувачення - продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
При визначенні ймовірності переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється. Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 та примітки до ст. 45 КК України є особливо тяжким, корупційним злочином, за який може бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Крім того, на даний час одна з підозрюваних у даному кримінальному провадженні перебуває за кордоном і володіє значними фінансовими ресурсами як для власного переховування, так і для переховування від правоохоронних органів іншими підозрюваними.
За переконанням прокурора, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність реальної можливості у ОСОБА_4 переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув'язнення у зв'язку з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При встановленні наявності/відсутності вказаного ризику слідчий суддя враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) також і загроза відносно суворого покарання. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, наведені захисником аргументи щодо міцності соціальних зв'язків підозрюваного, не можуть звести до мінімального ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування або/та суду на якійсь із стадій кримінального провадження, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованого злочину.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Отже, на переконання слідчого судді такий ризик доведений стороною обвинувачення на даній стадії кримінального провадження.
Обґрунтовуючи наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення зазначає, що від початку досудового розслідування особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, у тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , узгоджено вживались заходи протидії розслідуванню.
Так, ОСОБА_7 у невстановлений спосіб завчасно дізнавалась про кримінальні провадження, які розслідувались правоохоронними органами. 24.01.2023 у групі «Склади» програми для обміну повідомлень «Viber» ОСОБА_7 повідомила, що їх відстояв Міністр, однак необхідно очікувати атаку від НАБУ. Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочато 18.01.2023, ОСОБА_7 дізнавалась про наявність кримінального провадження у досить стислі терміни та у послідуючому спільно з іншими співучасниками всіляко протидіяла.
Крім цього, ОСОБА_7 завчасно дізнавалась про обшуки, які були проведені 01.02.2023 та 16.03.2023 слідчими ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно. Отриману інформацію повідомляла іншим співучасникам, а також особам, які мали доступ до бухгалтерської документації та володіли будь-якою інформацією про діяльність комерційних компаній, контроль над якими здійснювала ОСОБА_7 31.01.2023 у вказаній вище групі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_7 попередила, що наступного дня має бути обшук і наказала почистити телефони, повидаляти месенджери і прибрати всі документи, залишивши тільки щодо діяльності «Актив Компані». Наступного дня слідчим Державного бюро розслідувань без ухвали слідчого судді було проведено невідкладний обшук офісних приміщень та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 . За переконанням прокурора та обставина, що вказаний обшук мав невідкладний характер, тобто організаційно готувався у стислі терміни, не стало перешкодою для ОСОБА_7 завчасно про нього дізнатись.
Прокурор звернув увагу на той факт, що ОСОБА_4 10.03.2022 у групі «Вперед! Ні кроку назад!!!» програми для обміну повідомлень «Viber» доводив особам, які безпосередньо доставляли продукти харчування до військових частин, заходи конспірації при поводженні з мобільними телефонами.
За версією органу досудового розслідування вищевказаний ризик також вбачається з обставин продажу ОСОБА_7 у непрозорий спосіб корпоративних прав на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » з одночасною зміною директора вказаного товариства з ОСОБА_4 на іншу особу.
Так, починаючи з 13.12.2022 ОСОБА_17 в розмові з юрисконсультом ОСОБА_18 почали узгоджувати продаж корпоративних прав товариства « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Під час вказаного спілкування обговорювалася необхідність пошуку нового засновника та передача йому грошових коштів у сумі 4 тис. грн. Як наслідок 28.12.2022 корпоративні права ОСОБА_7 продала раніше незнайомому ОСОБА_19 , 2004 року народження, чому передувало отримання ОСОБА_7 у період 20-27 грудня 2022 року дивідендів від діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у сумі понад 139 млн. грн. Одночасно ОСОБА_19 став директором вказаного товариства замість ОСОБА_4 .
Поряд з цим варто враховувати, що при проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.
На обґрунтування наявності ризику впливу на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні прокурор наголосив, що під час телефонної розмови між ОСОБА_20 та ОСОБА_4 , яка мала місце 12.10.2022 в 09 год. 40 хв. останній висловлювався про наміри звертатись до ОСОБА_21 з проханням прискорити підготовку додаткової угоди з товариством « ІНФОРМАЦІЯ_8 », у підготовці якої на думку ОСОБА_4 зволікала співробітниця Департаменту ОСОБА_15 .
Прокурор просив врахувати, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 дотепер зберігають вплив на службових осіб та інших працівників комерційних компаній, які мають статус свідків у даному кримінальному провадженні, а тому вважає, що існує висока вірогідність повторення таких дій у майбутньому як самими підозрюваними, так і контрольованими ними особами.
Слідчий суддя приймає такі доводи сторони обвинувачення, з огляду на те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
До того ж наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
Окрім того, характер та дії співучасників вчинення кримінальних правопорушень надають обґрунтовані підстави стверджувати про ймовірне здійснення впливу на інших учасників кримінального провадження, з метою протидії досудовому розслідуванню. Тож, слідчий суддя вважає такий ризик наявним.
Про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку сторони обвинувачення, свідчить той факт, що ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 узгоджено з ОСОБА_7 перешкоджали з'ясуванню обставин, що підлягають доказуванню.
Так, 13.05.2024 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як службовим особам товариств « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та « ІНФОРМАЦІЯ_8 » були вручені запити про надання документів та інформації щодо фінансово-господарської діяльності вказаних товариств, у тому числі відомостей про ідентифікацію продуктів харчування, які були поставлені під час надання у 2022-2023 роках послуг, а також відомостей з програмного продукту для ведення бухгалтерського обліку «1С:Підприємство». Незважаючи в силу приписів статті 17 ЗУ «Про національне антикорупційне бюро України» на обов'язок надати запитувану інформацію, листами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 20.05.2024 у наданні запитуваної інформації було відмовлено з посиланням на необхідність витребування запитуваних документів згідно ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ. 17.06.2024 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як службовим особам товариств « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та « ІНФОРМАЦІЯ_8 » були вручені ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до вищевказаних документів та інформації, однак запитувані документи надані не були, оскільки згідно листів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » від 17.07.2024 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 19.07.2024 документи були вилучені слідчим Державного бюро розслідувань, а ведення бухгалтерського обліку у програмному продукті «1С:Підприємство» вказаними товариствами не здійснюється.
Водночас з матеріалів кримінального провадження, зокрема телефонної розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_16 від 30.12.2022 вбачається, що остання використовувала програмний продукт «1С:Підприємство» при формуванні платіжних документів для сплати штрафу товариством « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
Додатково прокурор просив врахувати, що співучасники всіляко перешкоджали діяльності правоохоронних та інших контролюючих органів. Так, при зверненні правоохоронних органів з запитами або ухвалами про розкриття банківської таємниці, працівники банківських установ ОСОБА_22 (АТ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »), ОСОБА_23 (АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») невідкладно повідомляли про такі звернення, що мало місце 17.11.2022, 18.11.2022, 04.01.2023, 31.01.2023.
Також зафіксовано спілкування ОСОБА_17 з ОСОБА_4 про пошук останнім шляхів вирішення у непрозорий спосіб скарг ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в АМКУ на дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 в процесі участі товариства у публічних закупівлях. Крім цього у телефоні ОСОБА_17 зафіксовано спілкування з адвокатом ОСОБА_24 та обговорення ними шляхів уникнення у непрозорий спосіб перевірки податковими органами діяльності товариства « ІНФОРМАЦІЯ_11 » на предмет дотримання умов ліцензійної діяльності зі зберігання пального.
Крім того, на думку прокурора, варта уваги та обставина, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 узгоджено відмовились надавати зразки підписів, які були необхідні для проведення почеркознавчих експертиз щодо дослідження підписів договорів, які укладались між ІНФОРМАЦІЯ_2 та товариствами « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_8 » відповідно.
Крім цього, у березні 2025 року зафіксовані телефонні розмови між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо пошуків можливостей у непрозорий спосіб перешкодити призову за військову службу водія підприємства на прізвище ОСОБА_25 , який 07.03.2025 був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_12 . Під час телефонних розмов вказаними особами обговорювались можливості виходу на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_13 для впливу на ситуацію.
Вказані обставини, за переконанням сторони обвинувачення, вказують про схильність ОСОБА_4 шукати шляхи вирішення проблем у незаконний спосіб із залученням впливових осіб.
Враховуючи вище викладене, зазначений ризик визнається спроможним.
При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, є військовим пенсіонером, інвалідом війни II групи), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, переховувати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , а саме: не відлучатися із Житомирської, Київської областей та м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Водночас, врахувавши доводи підозрюваного та його захисника про потребу пересуватись підозрюваному ОСОБА_4 в межах Житомирської, Київської областей та м. Києва, слідчий суддя приходить до висновку про можливість покладення на підозрюваного обов'язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, саме у такій редакції: не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Поряд з цим, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного, його стан здоров'я, з урахуванням внесеної застави, слідчий суддя вважає за можливе не продовжувати підозрюваному строку дії обов'язку, передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме - носити електронний засіб контролю.
Таким чином, на переконання слідчого судді, покладені на підозрюваного обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
З огляду на положення ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 04.08.2025 включно.
У той же час, визначений слідчим суддею в ухвалі від 11.04.2025 розмір застави є достатнім та дієвим запобіжним заходом про що відповідно свідчить процесуальна поведінка підозрюваного.
Слідчий суддя вважає за необхідне наголосити, що застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов'язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Водночас, слідчим суддею були проаналізовані доводи сторони захисту щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного, відсутність порушень процесуальних обов'язків, наявність міцних соціальних зв'язків та стан його здоров'я. На переконання слідчого судді, визначений ухвалою від 11.04.2025 розмір застави на даній стадії досудового розслідування не нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
Застава припиняється у разі її скасування, зміни на інший запобіжний захід, постановлення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження (ст. 203 КПК України).
Однак стороною захисту не надані докази припинення застави, зазначені в ст. 203 КПК України, отже, відсутні підстави для її повернення заставодавцю.
Підстав для зміни запобіжного заходу на даному етапі слідчий суддя не вбачає.
З огляду на викладене, клопотання прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора та захисника задовольнити частково.
Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із Житомирської, Київської областей та м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 04.08.2025, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18.01.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1