Номер провадження 22-ц/821/966/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №690/108/25 Категорія: на ухвалу Здоровило В. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
01 липня 2025 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Любченко Т.М.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
представник заявника - адвокат Сидоренко Ігор Олександрович;
заінтересована особа/стягувач КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства Багачевської міської ради Черкаської області»;
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Ігора Олександровича на ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 02 квітня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства Багачевської міської ради Черкаської області» заборгованості з витрат управління багатоквартирним будинком та судового збору,
01.04.2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвокат Сидоренко І.О. звернулася в суд із заявою про скасування судового наказу № 690/108/25, виданого Ватутінським міським судом Черкаської області 11.03.2025 року, в якій просить скасувати вказаний судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості витрат з управління багатоквартирним будинком в сумі 4 313, 81 грн. та судового збору в сумі 302, 80 грн. на користь КП «ВУЖКГ Багачевської міської ради Черкаської області».
Заява обґрунтована тим, що судовий наказ боржник отримала через кабінет ЄСІТС 18.03.2025 року, заборгованість нею сплачена в сумі 4 640, 42 грн. Крім того у заяві вказала, що договір із стягувачем не укладався та нікого на це не уповноважувала.
Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 02 квітня 2025 року заяву про скасування судового наказу - повернуто без розгляду.
Повертаючи заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що заявником при подачі заяви про скасування судового наказу не дотримані вимоги чинного законодавства, а саме до заяви не додано наказ, що оспорюється та не зазначено про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Суд зазначив, що з квитанції доданої до заяви вбачається, що ОСОБА_1 , 19.03.2025 року на КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства Багачевської міської ради Черкаської області» здійснила оплату за послуги з управління за лютий 2025 рік в розмірі 4640,42 грн., тобто вже після видачі судового наказу - 11.03.2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сидоренка І.О. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду про повернення заяви без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду є неправомірною та постановленою внаслідок грубого порушення та неправильного застосування судом норм процесуального права. Вказує, що помилковий є висновок суду першої інстанції про те, що заявнику необхідно з заявою про скасування судового наказу подавати наказ, що оспорюється, оскільки норма ч. 5 ст. 170 ЦПК України не містить такої вимоги.
Вважає висновку суду першої інстанції про недотримання заявником при подачі заяви про скасування судового наказу вимог чинного законодавства безпідставними, надуманими та такими, що направлені на створення заявнику перешкод у доступі до суду.
Щодо міркувань суду відносно доданої до заяви квитанції про оплату послуг з управління в розмірі 4640 грн. 42 коп., вказує, що оцінка доданих до заяви доказів на предмет підтвердження вказаних у заяві обставин не є предметом розгляду заяви про скасування судового наказу.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У справі "Дія 97" проти України" (заява № 19164/04, рішення від 21 жовтня 2010 року) Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення ЄСПЛ у справах: "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року, заява № 39843/98; "Беллет проти Франції" від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ II ЦПК України "Наказне провадження" передбачає можливість звернення боржника до суду, який видав судовий наказ, із заявою про скасування такого судового наказу.
За змістом частин третьої, п'ятої статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду (частина шоста статті 170 ЦПК України).
Повертаючи заяву про скасування судового наказу з підстав того, що заявником не було додано до заяви наказ, що оспорюється, суд першої інстанції не звернув уваги, що приписами статті 170 ЦПК України, якими визначені вимоги до форми і змісту заяви про скасування судового наказу та строку її подання, не передбачено обов'язку боржника разом із заявою про скасування судового наказу надавати суду копію оскаржуваного наказу.
Колегія суддів зазначає також, що сплата боргу за оскаржуваним судовим наказом, на що послався суд першої інстанції, не є підставою для повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу у відповідності до зазначених вище норм права.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в абз. першому резолютивної частини ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 02 квітня 2025 року, суд першої інстанції допустив описку, зазначивши заявника « ОСОБА_3 ». Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначена описка підлягала виправленню районним судом в порядку визначеному статтею 269 ЦПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, з порушенням вимог процесуального законодавства, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Ігора Олександровичазадовольнити.
Ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 02 квітня 2025 року скасувати, матеріали цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді