Номер провадження 22-ц/821/752/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №698/960/24 Категорія:304090000 Лазаренко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
02 липня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
представник відповідача - адвокат Драченко Владислав Вікторович;
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Драченко Владислав Вікторович;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Драченка Владислава Вікторовича на рішення Катеринопільського суду Черкаської області від 13 лютого 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 18.12.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4195991.
Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору, строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року з урахуванням п.2 додаткової угоди № 28 від 30.05.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 45913,75 грн.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №4195991 в розмірі 45913,75 грн.
11.08.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13720-08/2023, який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору. Позивач виконав зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу.
В порушення умов договору про надання фінансового кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 14320,00 грн, з яких: 3200 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11120,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
12.08.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13720-08/2023, який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору. Позивач виконав зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу.
В порушення умов договору про надання фінансового кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 15575 грн, з яких: 3500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 12075,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
27.12.2023 року між позивачем та ТОВ «Аванс Кредит» було укладено договір факторингу №27122023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників, в тому числі і за кредитним договором №13720-08/2023 від 11.08.2023 року на суму 14320,00 грн.; за кредитним договором №14396-08/2023 року на суму 15575 грн.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість: за договором позики № 4195991 в розмірі 45913,75 грн; за кредитним договором № 13720-08/2023 в розмірі 14320 грн., за кредитним договором № 14396-08/2023 в розмірі 15575 грн., а всього стягнутизаборгованість за договорами у загальному розмірі 75808,75 грн., також понесені позивачем судові витрати.
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2025 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: заборгованість: за договором позики № 4195991 в розмірі 45137,50 грн.; за кредитним договором № 13720-08/2023 в розмірі 14320 грн.; за кредитним договором № 14396-08/2023 в розмірі 15575 грн., а всього стягнути заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 75032, 50 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Драченко В.В. подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики № 4195991 від 18.12.2023 року у розмірі 24059,15 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції вірно обраховано розмір заборгованості за кредитним договором укладеним з ТОВ «Аванс Кредит» від 11.08.2023 року № 13720-08/2023 та від 12.08.2023 року № 14396-08/2023, але не вірно визначено проценти за користування договором позики укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 4195991 від 18.12.2023 року.
18.12.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 4195991.
Кредит в розмірі 11500,00 грн. відповідач отримав строком на 30 днів.
Пунктами 2.2, 2.3 договору сторони передбачали ставку 22,21% за перший день користування позикою та 3% ,починаючи з другого дня користування позикою.
Отже, в період з 18.12.2023 року по 17.01.2024 року проценти за користування кредитом становлять 12559,15 грн., а тому сума заборгованості за відсотками складає не 34413,75 грн., а 12 559,15 грн.
Крім того, договір позики укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не пролонговувася, а відтак останнім днем нарахування процентів за користування кредитними коштами є дата повернення позики, що зазначена в Договорі.
Саме по собі посилання позивача на те, що договором було передбачено нарахування відсотків за користування кредитними коштами до дня фактичного повернення всієї суми кредиту не є підставою для нарахування та стягнення відсотків поза межами строку дії договору.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» подало до суду відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Катеринопілського районного суду Черкаської області від 13.02.2025 року - залишити без змін.
Відзив обґрунтований тим, що судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, а дана справа в цілому розглянута з повним з'ясуванням фактичних обставин справи. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Позивач вважає, що доводи і аргументи на яких гуртуються вимоги апелянта, як на підставу для зміни рішення суду першої інстанції, є суб'єктивною думкою сторони апелянта, яка суперечить нормам цивільного законодавства та низки правових позицій викладених у постановах Верховного Суду, є недоведені, необґрунтовані, безпідставні та не повинні братися до уваги суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2025 року суду оскаржується відповідачем ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за договором позики № 4195991, а тому рішення суду в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.
При розгляді справи судом встановлено, що 18.12.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4195991, який підписано 18.12.2023 року о 23 год. 51 хв. ОСОБА_1 за допомогою одноразового індифікатора 5kh7Wt8XIY.
Згідно умов пунктів 2.1 - 2.4 договору позики сума позики 11500,00 грн., строк дії позики 30 днів, базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) 22,21 %, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики 3%. Дата надання позики 18.12.2023 року, дата повернення позики 17.01.2024 року, орієнтовна загальна вартість позики 14087,50 грн..
У п. 4 позики сторони погодили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
Згідно додатку № 1 до договору позики № 4195991 від 18.12.2023 року станом на 17.01.2024 року загальна вартість позики 14087,50 грн., з яких 11500,00 грн. - сума кредиту за договором, 2587,50 грн. - проценти за користування кредитом.
14.06.2021 року між ТОВ ««1 Безпечне агентство кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 14/06/21, згідно умов п. 1.1 якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство кредитів» (ціна товару) за плату, а ТОВ «1 Безпечне агентство кредитів» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство кредитів», в тому числі по договору позики № 4195991 від 18.12.2023 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 року до договору факторингу 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 по договору позики № 4195991 в загальній сумі заборгованості 45913,75 грн., з яких: 11500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 34413,75 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 4195991 від 18.12.2023 року за період з 16.05.2024 по 31.10.2024 станом на 31.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 45913,75 грн., з яких: 11500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 34413,75 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Правовою підставою заявлених ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні правовідношення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підтвердила процесуальний статус позивача щодо права вимоги за договором позики № 4195991 від 18.12.2023 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості за договором позики № 4195991 від 18.12.2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором позики щодо повернення коштів.Відсотки позивачем нараховувались у межах 30 днів строку дії договору позики та 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором, відповідно до умов пунктів 2.2 та 4 договору, які були погоджені сторонами. Тому, з відповідача підлягають стягненню відсотки за невиконання умов вказаного договору позики в розмірі 33637,50 грн., відповідно до умов вказаного договору позики (сума позики - 11500,00 грн., відсотки за користування позикою у розмірі 2587,50 грн. за 30 днів (строк, на який видано суму позики) та відсотки за користування позикою 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою у розмірі 31050,00 грн.).
Колегія суддів не повністю погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розміру стягненої суми заборгованості за договором позики № 4195991 від 18.12.2023 року, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кошти за договором позики № 4195991 року у загальному розмірі 45137,50 грн., суд першої інстанції виходив з того, що Товариство має право на стягнення процентів за користування кредитом виходячи з умов договору позики.
Колегія суддів не повністю погоджується з розрахунком заборгованості по договору позики № 4195991 від 18.12.2023 року та стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми заборгованості за процентами в розмірі 33637,50 грн.
Відповідно до договору позики № 4195991 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 18 грудня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу позику в розмірі 11500 грн., строк користування кредитом - 30 днів (останній день повернення 17.01.2024 року). Загальний розмір наданої позики становить 14087,50 грн.
Відповідно до додатку № 1 до договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 4195991 від 18.12.2023 року, сума кредиту 11500,00 грн, проценти за користування кредитом - 2587,50 грн., загальна вартість кредиту 14087,50 грн.
Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» мало право на стягнення процентів за користування кредитом за вказаним договором за 30 днів, тобто з 18.12.2023 року по 17.01.2024 року, що виходячи з передбаченої договором процентної ставки складає 2587,50 грн. (а.с.18). Умовам договору також відповідає інформація викладена в додатку № 1 до Договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 4195991 від 18.12.2023 року, де зазначено, що розмір процентів за користування кредитом складають суму 2587,50 грн. за 30 днів (а.с. 11).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором позики № 4195991 від 18.12.2023 року суперечить вищевказаним умовам договору позики. В даному розрахунку вказана заборгованість станом на 31.10.2024 року у сумі 45913,75 грн., однак порядок її нарахування та строки в розрахунку не вказані.
Нарахування та стягнення із ОСОБА_1 процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вищевказаним вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Суд першої інстанції на вказане увагу не звернув та прийшов до помилкового висновку про наявність заборгованості за договором позики № 4195991 від 18.12.2023 року в сумі 45137,50 грн., яка складається з 11500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 33637,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, оскільки докази цього в матеріалах справи відсутні.
В апеляційній скарзі представник відповідача не погоджуючись із розрахунком боргу, який надав позивач, навів свій розрахунок заборгованості, виходячи з наступного.
Пунктами 2.2., 2.3 договору позики сторони погодили проценту ставку в розмірі 22,21 % за перший день користування позикою та 3% - починаючи з другого дня користування позикою.
Отже, відповідно до умов договору, в період з 18.12.2023 року по 17.01.2024 року проценти за користування кредитом становлять 12 559,15 грн. (11500,00 грн. х 22,21% / 100 % х 1 день) + (11500,00 грн. х 3% / 100% х 29 днів).
Враховуючи наведене, сума заборгованості за відсотками складає 12 559,15 грн., загальна заборгованість за договором позики становить 24059,15 грн.
Колегія суддів, дослідивши розрахунок заборгованості, який надав апелянт, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору позики. Доказів на спростування наведеного розрахунку позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області підлягає до зміни в частині зменшення заборгованості за договором позики № 4195991 (фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 18.12.2023 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» з 45137,50 грн. до 24059,15 грн. тазменшити загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з 75032,50 грн. до 53954,15 грн.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Рішення в частині судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЄАПБ» необхідно змінити зменшивши розмір з 2997,72 грн. до 2177,38 грн.
Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено, тому з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2442,86 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Драченка Владислава Вікторовича - задовольнити.
Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2025 року в оскаржуваній частині змінити, зменшивши суму заборгованості за договором позики № 4195991 від 18.12.2023 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з 45137,50 грн. до 24059,15 грн., зменшивши загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з 75032,50 грн. до 53954,15 грн.; зменшивши розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з 2997,72 грн. до 2177,38 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 2442,86 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді