Номер провадження № 22-ц/821/1393/25
Справа № 705/1759/25
про залишення апеляційної скарги без руху
03 липня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Гончар Н.І., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
На адресу Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова А.А. на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року.
Разом з апеляційною скаргою до суду подано також клопотання про звільнення від сплати судового збору в якому представник ОСОБА_1 - адвокат Іванов А.А. просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є матір'ю трьох малолітніх дітей, і скаржник оскаржуючи рішення суду про розірвання шлюбу між батьками діє в їх інтересах, оскільки розірвання шлюбу суперечить інтересам дітей. До клопотання долучені свідоцтва про народження дітей.
Розглянувши вказане клопотання, вважаю, що воно не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зазначила, що як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 ЗУ «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Додані до клопотання про звільнення від сплати судового збору свідоцтва про народження дітей не є належними доказами для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки надана інформація не може вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору та не характеризує майновий стан ОСОБА_1 .
Інших доказів на підтвердження того, що майновий стан відповідача перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі суду надано не було.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу без руху.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1.3 ч. 2 ст. ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява подана до суду у 2025 році.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року - 3 208 грн.
За подання до суду позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга подана до суду через підсистему «Електронний суд», тому для визначення розміру судового збору застосовується коефіцієнт пониження ставки судового збору 0,8.
Згідно з п.1.6 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду визначений у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, що в даному випадку становить 1 453 грн. 44 коп. (1211 грн. 20 коп. х 150 % / 100 % х 0,8).
Скаржнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 453 грн. 44 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA248999980313151206080023759, отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси 22030101; код ЄДРПОУ - 37930566; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
На підтвердження сплати судового збору на зазначений рахунок слід надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Частиною 2 статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушення вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тобто апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова А.А. необхідно залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, а саме сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 453 грн. 44 коп.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 та її представнику - адвокату Іванову Анатолію Анатолійовичу для виконання.
Документ про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в термін, не пізніше десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання ухвали суду, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Гончар