Справа № 522/19945/24
Провадження № 2/522/1737/25
02 липня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сирової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.02.2020 у розмірі 109496,94 гривень станом на 25.08.2024, а також судові витрати у розмірі 3028,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.02.2020 відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 02.02.2020. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 70000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим у відповідача станом на 25.08.2024 виникла заборгованість у розмірі 109496,94 гривень, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 109496,94 гривень; заборгованість за пенею 0 гривень; заборгованість за порушення грошового зобов'язання 0 гривень.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Приморського районного суду м.Одеси Чорнусі Ю.В.
Ухвалою суду від 27.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 23.12.2024.
У судове засідання 12.12.2024 сторони не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання у справі. Разом із позовною заявою до суду позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, підтримання позовних вимог в повному обсязі, відсутність заперечень проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення судом. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав. Розгляд справи відкладено на 06.02.2025.
У судове засідання 06.02.2025 сторони не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання. У матеріалах справи містяться клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав. Розгляд справи відкладено на 02.04.2025.
У судове засідання 02.04.2025 сторони не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав. Розгляд справи відкладено на 25.04.2025.
У судове засідання 25.04.2025 сторони не з'явились. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав. Розгляд справи відкладено на .27.06.2025
У судове засідання 27.06.2025 сторони не з'явились. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з'являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення судом, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.
У зв'язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не здійснювалось.
На підставі ч. 1 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України суд 27.06.2025 перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 02.07.2025.
Повно і всебічно з'ясувавши обставин, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
Суд встановив, що 02.02.2020 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, згідно якої просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на ім'я відповідача та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку.
Згідно Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг проставленням свого підпису під анкетою - заявою відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого відповідач підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Згідно п. 3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку. Відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Також, згідно п. 9 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг відповідач підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку.
Відповідно до п. п. 2.1., 2.4. Розділу I Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (далі - Умов і правил обслуговування), Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Своїм підписом на Анкеті-Заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору він ознайомився та погоджується з умовами Договору, зокрема Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами, встановленим в Договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити Клієнт, передбаченими Договором правами та обов'язками Сторін, а також іншу інформацію, яка перелічена в п. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до п. 2.5 Розділу I Умов і правил обслуговування укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
Згідно п. п. 1.1., 1.3. Розділу ІІ Умов і правил обслуговування Банк випускає Клієнту Платіжну картку на підставі Договору, що укладається шляхом підписання Клієнтом Анкети-заяви. Випуск Платіжної картки здійснюється в разі прийняття Банком позитивного рішення про можливість випуску Клієнту Платіжної картки. Клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт.
Згідно п. 5.8. Розділу ІІ Умов і правил обслуговування Банк надає Клієнту Кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених Клієнтом з використанням Платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати Клієнтом Комісій і Плат, передбачених договором.
До матеріалів справи долучені копії паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Згідно наданої суду довідки про наявність рахунку від 09.04.2025 вбачається, що на виконання вимог п. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відкрито рахунок № НОМЕР_3 у гривні.
Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.02.2020 відповідачу 02.02.2020 встановлена сума кредитного ліміту 15000,00 гривень, що 05.11.2021 була збільшена до 70000,00 гривень.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній станом на момент укладення договору) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) від 25.05.2021 належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній станом на моменту кладення договору) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У п. п. 73, 74 постанови від 15.06.2023 у справі № 910/15023/21 Верховний Суд відзначає, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц). Отже, виписки з особових рахунків є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору, позики або надання фінансової допомоги тощо.
Тобто, належним доказом перерахування позивачем відповідачу коштів є відповідні розрахункові документи, банківські виписки або інші первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У матеріалах справи наявна виписка по рахунку № НОМЕР_3 за період з 02.02.2020 по 25.08.2024, у якій відображено рух коштів по рахунку та містяться відомості про баланс на кінець періоду - мінус 39496,94 гривень.
Суд вважає надану позивачем виписку по картці належним та допустимим доказом руху коштів по картці відповідача та доказом виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 39496,94 гривень.
Позивач не надав суду доказів виникнення заборгованості у відповідача у розмірі 109496,94 гривень. Наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не є доказом перерахування кредитних коштів відповідачу, а відомості, наведені у розрахунку заборгованості не відповідають відомостям, які містяться у наданій позивачем виписці про рух коштів по картці ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
У постанові від 27.05.2020 у справі номер 2-879/13 Верховний Суд, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі, належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.
З огляду на викладене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.02.2020 у розмірі 39496,94 гривень.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До матеріалів справи долучено платіжне доручення про сплату позивачем судового збору у розмірі 3028,00 гривень.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1092,24 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 280-289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 634, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04082, Україна, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.02.2020 у розмірі 39496,94 гривень (тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 94 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04082, Україна, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1092,24 гривень (одна тисяча дев'яносто дві гривні 24 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Юлія ЧОРНУХА