02 липня 2025 року
м. Київ
справа №990/244/25
адміністративне провадження №Зі/990/108/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи № 990/244/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просить:
1) визнати проведення співбесіди ВККС 17.01.2024 у межах кваліфікаційного оцінювання судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1. на відповідність займаній посаді незаконною (протиправною) дією, що суперечить статті 126 Конституції України та свідчить про усунення судді з посади у неконституційний спосіб;
2) встановити відсутність компетенції (повноважень) у доповідача - члена ВККС Волкової Л.М., а також у членів ВККС Сидоровича Р.М., Кидисюка Р.А., Омельяна О.С. у справі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Дніпровського районного суду міста Херсона ОСОБА_1. та щодо дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1. на відповідність займаній посаді 17.01.2024;
3) визнати протиправними дії ВККС щодо надання доступу до повної версії суддівського досьє ОСОБА_1 представникам Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) у новому складі у 2023 - 2024 роках у справі кваліфікаційного оцінювання на відповідність позивачки займаній посаді судді Дніпровського районного суду міста Херсона;
4) визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17.01.2024 № 18/ко-24 щодо дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Білозерського райсуду Херсонської області ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді, яким:
- визначено, що суддя Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 446,125 бала;
- визнано суддю Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді;
- вирішено внести ВРП подання про звільнення судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 із займаної посади;
5) визнати протиправним і скасувати рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Смоковича М.І., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., Жука А.В.
Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для виконання вимог процесуального закону, про недотримання яких зазначено в ухвалі.
20.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Мельник-Томенко Ж.М. з мотивів наявності «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді» (пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заява мотивована, зокрема, тим, що суддя Мельник-Томенко Ж.М. не може «повторно» розглядати справу за позовом ОСОБА_1 , позаяк уже брала участь у розгляді її позову (у складі колегії суддів) у справі № 990/69/24.
У цьому зв'язку позивачка, з покликанням на окремі думки суддів Великої Палати Верховного Суду, висловлені щодо постанов Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2024 і від 07.11.2024 у справі № 990/69/24 (ухвалені за наслідками апеляційного перегляду постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.06.2024, а потім й ухвали цього суду від 05.06.2024), зазначила, що суддя Мельник-Томенко Ж.М. не звернула увагу на важливі інституції щодо прав людини та допустила зневагу до права позивача оскаржити вчасно дії ВККСУ та рішення; не розуміє що таке справедливий суд та закон, який рівний один для всіх. Суддя надала оцінку та фактично в групі з іншими суддями відмовила в швидкому доступі до правосуддя за попереднім позовом позивача у справі № 990/69/24.
Позивачка зазначила про те, що участь судді Мельник-Томенко Ж.М. у розгляді цієї справи унеможливить незалежний, неупереджений та об'єктивний розгляд у зв'язку з «конфліктом інтересів відправлення правосуддя за Європейськими стандартами, інтересом самого судді та судді - позивача вдруге, чию справу рік «футболили» і залишили під обстрілами за місцем роботи з двома дітьми».
Спираючись у своїй аргументації на правничі позиції (тези) Європейського суду з прав людини, позивачка додала також, що під час розгляду справи № 990/69/24 суддя Мельник-Томенко Ж.М. виявила щодо неї байдуже ставлення, тому суддя є упереджена і має переконати позивачку і суспільство у протилежному.
Свідченням «упередженості» заначено знов-таки окрему думку суддів Великої Палати Верховного Суду щодо судових рішень, ухвалених за наслідками апеляційного перегляду справи № 990/69/24, в яких, з-поміж іншого, висловлено незгоду з тим, яким чином Велика Палата Верховного Суду і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду застосували приписи статей 88, 101 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою від 30.06.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав заяву ОСОБА_1. про відвід судді Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи № 990/244/25 необґрунтованою.
На підставі цієї ухвали заяву про відвід передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, для вирішення питання про відвід у порядку, передбаченому КАС України.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025, визначено для розгляду цієї заяви суддю Чиркіна С.М.
Перевіривши доводи зазначеної заяви, Суд зазначає таке.
Так, із покликанням на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України, позивач заявляє відвід судді Мельник-Томенко Ж.М. та вказує на упередженість судді, а також зазначає, що суддя брала участь у розгляді її позову (у складі колегії суддів) у справі № 990/69/24.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Відповідно до правового висновку Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд наголошує, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними та допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю у зв'язку з розглядом певної справи, обставини, пов'язані з прийнятими судовими рішеннями.
Частина четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Проаналізувавши мотиви, якими обґрунтована заява про відвід судді Мельник-Томенко Ж.М., судом не встановлено будь-яких вищенаведених обставин, а доводи заяви та міркування, зазначені у ній, зводяться до припущень заявника та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Мельник-Томенко Ж.М. при розгляді справи № 990/244/25.
Заявником не надано та судом не встановлено належних та допустимих доказів, які підтверджують доводи заявниці про відвід в частині упередженого ставлення Мельник-Томенко Ж.М. як судді, у справі.
Твердження заявниці про «байдуже ставлення до неї» не може слугувати підставою відводу, оскільки суддя при розгляді справи має бути неупередженим та не може проявляти прихильність до будь-якої сторони.
Покликання заявниці на участь судді Мельник-Томенко Ж.М. у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у розгляді справи № 990/69/24 за позовом ОСОБА_1 до ВККСУ суд оцінює критично, оскільки за приписами частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними діями/рішеннями судді не є визначеною Законом підставою для відводу.
Отже таке твердження є суб'єктивним судженням, пов'язаним із рішенням судді Мельник-Томенко Ж.М. у складі колегії суддів за наслідками розгляду певної справи.
Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких встановлених обставин та доводів заявниці суд дійшов висновку про безпідставність заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мельник-Томенко Ж.М. оскільки наведені підстави відводу не відносяться до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, водночас існує пряма норма процесуального закону, яка виключає відвід судді з наведених підстав.
Отже, у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи № 990/244/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: Чиркін С.М.