02 липня 2025 року
м. Київ
справа №990/292/25
адміністративне провадження № П/990/292/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді: Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М. В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства цифрової трансформації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Держави України в особі Міністерства цифрової трансформації України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства цифрової трансформації України , яка полягає у нестворенні Єдиного державного реєстру осіб, що належать до національних меншин (спільнот) України, та порядку його функціонування;
- визнати, що внаслідок зазначеної протиправної бездіяльності було порушено право позивача на збереження та розвиток етнічної ідентичності, що гарантоване Конституцією України, та створено системні перешкоди у реалізації права на отримання громадянства іншої країни за походженням;
- зобов'язати Міністерство цифрової трансформації України розробити та запровадити Порядок ведення Єдиного державного реєстру осіб, що належать до національних меншин, передбачивши в ньому спрощений механізм підтвердження етнічного походження для осіб, чиї права були порушені державною політикою асиміляції, та можливість отримання офіційної довідки на підставі внесених до реєстру даних;
- визнати, що за відсутності доказів добровільної відмови дідуся від громадянства Республіки Польща, дії державних органів України щодо його реєстрації як громадянина України та, як наслідок, щодо ОСОБА_1 , його нащадка, ґрунтувалися на неправомірному припущенні про припинення його польського громадянства;
- визнати протиправною та такою, що має ознаки злочину за ст. 161 КК України, системну політику Держави Україна, спрямовану на примусову асиміляцію національних меншин шляхом знищення механізмів фіксації етнічної ідентичності та примусової паспортизації неповнолітніх;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України створити постійно діючу "Комісію з питань реституції ідентичності" під міжнародним наглядом (представників Ради Європи та ОБСЄ) з повноваженнями розробки та впровадження спрощеного порядку підтвердження етнічного походження для жертв політики асиміляції;
- розглянути можливість стягнути з відповідачів компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000000 гривень, як визнання факту завданих душевних страждань.
За змістом частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує чи подано її з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі позовної заяви до іншого суду за підсудністю з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи як суди першої інстанції вирішують місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
Водночас цією ж нормою встановлено виняток із такого правила, а саме - крім випадків, визначених частинами другою - четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік справ, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а також суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у таких справах.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що його вимоги адресовані до Держави України в особі Міністерства цифрової трансформації України, однак, з огляду на імперативні приписи частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України заявлені позивачем вимоги не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Частинами першою, другою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
- оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
- уточнення списку виборців;
- оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
- оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
- примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
- примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
- затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
- продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
- затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
- затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив своє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Отже, позивач і відповідач знаходяться на території м. Києва.
Відповідно до частини п'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Оскільки позивачем при зверненні з цим позовом до Верховного Суду порушено правила інстанційної підсудності, позовну заяву слід передати до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 20, 22, 25, 29, 171, 248, 256, 295 КАС України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства цифрової трансформації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, передати за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
2. Копію ухвали надіслати позивачу.
3. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий-суддя В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко