02 липня 2025 року
м. Київ
справа №120/7554/24
адміністративне провадження № К/990/20519/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2017 по 06.05.2018;
- стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2017 по 06.05.2018 у розмірі 71 770, 12 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2017 по 07.05.2018. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2017 по 07.05.2018 в розмірі 43 197 (сорок три тисячі сто дев'яносто сім) гривень 46 копійок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк для усунення її недоліків 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 заяву Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено та апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не усунуті.
Ухвалою Сьомого о апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк для усунення її недоліків 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Сьомого о апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано апелянту строк для усунення її недоліків10 днів з дня вручення цієї ухвали
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано неповажними причини пропуску Військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано апелянту строк для усунення її недоліків10 днів з дня вручення цієї ухвали
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 120/7554/24 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2025 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні та оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
13.06.2025 до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та скаржником надано документу про сплату судового збору та уточнену касаційну скаргу.
Перевіривши доводи уточненої касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд виходить з такого.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2024 суд апеляційної інстанції зазначив про пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою, у зв'язку з чим апелянту було запропоновано подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання вимог ухвали від апелянта повторно надійшла заява про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2024, надаючи оцінку якій, суд апеляційної інстанції відзначив, що жодних нових доводів в підтвердження наявності поважних причин, які об'єктивно перешкоджали відповідачу вчасно подати апеляційну скаргу зазначене клопотання не містить.
Враховуючи викладене, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Заявник у касаційній скарзі не спростував висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги, а також не надав доказів щодо подання апеляційної скарги у строк або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.
При цьому, колегія суддів зауважує, що у постанові від 15.06. 2019 у справі № 804/1274/18 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 280/4682/19, від 18.06.2020 у справі № 400/524/19, від 17.06.2020 у справі № 280/4951/19, від 15.05.2020 у справі № 820/1212/17.
Усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Так, відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 826/16458/18, від 23.12.2022 у справі № 380/17601/21, від 14.09.2023 у справі № 520/23674/21, від 28.09.2023 року у справі № 280/6530/21, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Суд також зазначає, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, слід наголосити, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Слід також зазначити, що Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати перевагу від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, від 08.08.2024 у справі № 440/15583/23 та від 07.02.2025 у справі № 280/7991/23.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, зазначену в частині третій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Водночас скаржник не обґрунтував неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження у справі.
Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто в повному обсязі, оскільки скаржником не надано уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Скаржнику було роз'яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 29.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху в частині обґрунтування неправильність висновку суду апеляційної інстанції щодо порушення норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов А.Г. Загороднюк