02 липня 2025 року
м. Київ
справа №380/16530/24
адміністративне провадження №К/990/25939/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №380/16530/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування з 06 березня 2022 року по 02 травня 2024 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 06 березня 2022 року по 02 травня 2024 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2022 рік, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за 2022, 2023 роки, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2 481,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 гривні, відповідно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 06 березня 2022 року по день фактичної виплати такої заборгованості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо застосування з 06 березня 2022 року по 20 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 06 березня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Пpo Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2 481,00 грн, Законом України «Пpo Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2 684,00 гривні відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їx виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 06 березня 2022 року по день фактичної виплати такої заборгованості.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року повернуто особі, яка її подала оскільки апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
05 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року визнано неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду: клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження; документу про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року визнано неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження; відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
18 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №380/16530/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції встановлено, що її прийнято в порядку письмового провадження 18 лютого 2025 року, тобто останнім днем строку на її касаційне оскарження є 19 лютого 2025 року.
Касаційну скаргу до суду надіслано через підсистему «Електронний суд» 18 червня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
На обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що помічник командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи з 07 квітня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні. З 17 квітня 2025 року до тимчасового виконання обов'язків помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи допущено старшого лейтенанта ОСОБА_2 . У зв'язку з цим, військова частина НОМЕР_1 не мала змоги своєчасно подати касаційну скаргу.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Отож тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в строк, установлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд уважає наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, оскільки неналежна організація роботи військової частини НОМЕР_1 не є об'єктивною перешкодою для своєчасного оскарження судового рішення в касаційному порядку суб'єктом владних повноважень, адже викликане суб'єктивними передумовами, зокрема: недостатнім кадровим забезпеченням, неналежним розподілом навантаження роботи тощо.
Скаржник не обґрунтував причин неможливості подати касаційну у передбачений законом строк, тобто з 18 лютого 2025 року (день постановлення оскаржуваної ухвали) до 19 березня 2025 року, оскільки помічник командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи перебував на стаціонарному лікуванні лише з 07 квітня 2025 року.
Крім того, скаржник не обґрунтував причин неможливості подання касаційної скарги у період з 17 квітня 2025 року (день призначення тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ) до 16 червня 2025 року (день направлення до Суду касаційної скарги).
Згідно із частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. Водночас протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог частини першої указаної норми судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною третьою указаної норми передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що станом на 01 січня 20245 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Скаржник до касаційної скарги не додав документу про сплату судового збору в указаному розмірі, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам частини четвертої статті 330 КАС України.
Водночас скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю необхідних бюджетних асигнувань для його сплати.
Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн та надати суду докази на підтвердження його сплати.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та належних доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин; документу про сплату судового збору у вказаному Судом розмірі та за належними реквізитами.
Керуючись статтями 44, 169, 248, 332 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Визнати неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №380/16530/24.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №380/16530/24.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська О.В. Кашпур М.І. Смокович