02 липня 2025 року
м. Київ
справа №460/28161/23
адміністративне провадження № К/990/24443/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Єзерова А. А., Стеценка С. Г.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Квасилівський ливарно-механічний завод» до Управління інспекційної діяльності у Рівненській області Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці (далі - Управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування припису, і
ТОВ «Квасилівський ливарно-механічний завод» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис Управління від 21 листопада 2023 року № ЗХ/РВ/34982/132/П (далі - Припис).
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 24 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 травня 2025 року скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, позовні вимоги задовольнив.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції і подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Згідно з частиною першою статті 13 цього Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 цього Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз цих приписів дає підстави виснувати, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом на оскарження цих судових актів у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), та у разі, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Предметом спору у цій справі є питання обґрунтованості припису Управління, яким ТОВ «Квасилівський ливарно-механічний завод» було рекомендовано вжити заходів щодо усунення порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час заходів державного нагляду (контролю) та зафіксованих в акті перевірки від 21 листопада 2023 року № ЗХ/РВ/34982/132.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Колегія суддів оцінила характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановила, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, і вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник, не заперечуючи, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, які не задовольняють його як сторону по справі, не підлягають касаційному оскарженню, втім посилається на визначену підпунктом «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України умову прийняття касаційної скарги, бо вважає що буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
З цього приводу нагадує, що на розгляді в Рівненському районному суді Рівненської області перебуває справа № 570/4554/23, в якій встановлюється факт перебування скаржника у трудових відносинах з ТОВ «Квасилівський ливарно-механічний завод». З погляду скаржника, він під час розгляду справи № 570/4554/23 буде позбавлений можливості спростувати обставини законного призначення перевірки, які встановлені оскаржуваними судовими рішеннями.
Втім такого змісту обґрунтування підстави допуску справи до касаційного перегляду, які скаржник наводить у своїй касаційній скарзі, не є релевантними чи взаємопов'язаними (не перебувають в причинно-наслідковому відношенні) настільки, щоб погодитися зі слушністю цього обґрунтування.
У справі, в якій скаржник ОСОБА_1 оскаржує постанову суду апеляційної інстанції про визнання протиправним та скасування припису Управління від 21 листопада 2023 року № ЗХ/РВ/34982/132/П, суд апеляційної інстанції перевіряв, серед іншого, чи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, чинив контролюючий орган.
З покликанням на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2024 року у справі № 570/6330/23, що набрала законної сили, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю події і складу діяння, розпочатого свого часу стосовно директора ТОВ «Квасилівський ливарно-механічний завод» за ознаками фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), , а також на правові висновки постанови Верховного Суду від 12 грудня 2023 року у справі № 420/27120/21 про те, що приписи відповідного суб'єкта владних повноважень, які за своєю правовою природою є обов'язковими для виконання, мають бути конкретними, чіткими та зрозумілими, такими, щоб суб'єкт господарювання через ясність формулювання суті виявлених порушень знав, які конкретні заходи (який варіант поведінки) потрібно вжити (обрати), щоб усунути (виправити) допущені порушення, суд апеляційної інстанції констатував, що відображені в приписі порушення трудового законодавства є недоведеними, не чіткими, не зрозумілими для того, щоб ставити за провину суб'єкту господарювання як порушення законодавства.
Знов-таки зі змісту оскарженого судового рішення не видно, щоб суд апеляційної інстанції формулював правовий висновок, який би так чи так утруднював або ж унеможливлював розв'язання його спору у справі № 570/4554/23 про встановлення факту перебування скаржника в трудових відносинах, позаяк, як згадано вище, оцінював фактичні обставини щодо іншого предмета спору.
Отож, можна підсумувати, що наведене в касаційній скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження не основується на точному розумінні правил підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і не може сприйматись як виключний випадок.
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження нема.
Керуючись статтями 3, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод» до Управління інспекційної діяльності у Рівненській області Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування припису.
Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: А. А. Єзеров
С. Г. Стеценко