01 липня 2025 року
м. Київ
справа №440/6819/24
адміністративне провадження №К/990/50736/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд): перевіривши матеріали касаційної скарги Полтавської обласної військової адміністрації на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 440/6819/24 за позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2024 року керівник Полтавської обласної прокуратури звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу з позовом до Полтавської обласної військової адміністрації (далі - відповідач, Полтавська ОВА), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 1,9454 га, розташованого за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади;
- зобов'язати відповідача забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 1,9454 га, розташованого за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області, а саме: на земельній ділянці площею 1,53 га за межами с. Драбинівка з геолокацією 49.25574, 34.60009, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5323481000:00:004:0175 (землі запасу), та на земельній ділянці площею 0,4154 га між селами Суха Маячка та Лугове з геолокацією 49.19332, 34.49493, яка відповідно до даних Державного земельного кадастру є несформованою.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 позовні вимоги задоволено.
30.12.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Полтавської ОВА, в якій скаржник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Окрім того, 06.01.2025 відповідачем подано клопотання про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 440/6819/24.
В обґрунтування вказаного клопотання вказує, що ліквідація сміттєзвалища передбачає комплекс заходів організаційного, фінансово-економічного, договірного та технічного характеру, які наразі покладено на Полтавську ОВА (зокрема виділення коштів для ліквідації сміттєзвалища, укладення договору із суб'єктом господарювання у сфері управління відходами, фінансування заходів та безпосереднє здійснення збирання, перевезення та сортування відходів, та ін.). Також зазначає, що комплекс цих заходів потребує залучення значних державних ресурсів. Отже, у разі примусового виконання рішення судів попередніх інстанцій, Полтавська ОВА зазнає значних бюджетних витрат з бюджету, які будуть спрямовані на ліквідацію сміттєзвалища, а за результатами виконання вказаного судового рішення буде неможливо здійснити поворот виконання судового рішення в порядку статті 380 (далі - КАС України) в силу фактичних обставин справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 440/6819/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу, а також заперечень щодо поданого відповідачем клопотання про зупинення виконання оскаржуваних у цій справі судових рішень.
Полтавською обласною прокуратурою до суду касаційної інстанції надіслано заперечення на клопотання відповідача про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, у якому просить залишити без задоволення вказане клопотання відповідача.
Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про: можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних рішень, Суд виходить із наступного.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частина друга статті 375 КАС України).
При вирішенні зазначеного клопотання необхідно врахувати, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового(их) рішення(ь), яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 КАС України механізму повороту виконання судового рішення.
Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
Враховуючи, що клопотання Полтавської ОВА про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 440/6819/24 наведеним вище критеріям не відповідає, оскільки не містить належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, які б свідчили про наявність підстав для такого зупинення, у його задоволенні необхідно відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу Полтавська обласна прокуратура звертається з проханням розглянути справу за участю Полтавської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора під час касаційного провадження в адміністративній справі у судовому засіданні.
Вирішуючи це клопотання, касаційний суд виходить із наступного.
Згідно частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин на предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.
Ураховуючи зміст та доводи касаційної скарги, характер спірних відносин, а також відсутність у суду касаційної інстанції процесуальної можливості самостійно з'ясовувати обставини справи, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи.
Крім того, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany», №8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі “Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №233/3676/19 та від 15 червня 2021 року у справі №755/12623/19.
Ураховуючи викладене, у клопотанні Полтавської обласної прокуратури про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 248, 340, 344, 345, 355, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у задоволенні клопотання Полтавської обласної військової адміністрації про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 440/6819/24
Відмовити у задоволенні клопотання Полтавської обласної прокуратури про забезпечення участі у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні відмовити.
Закінчити підготовку до касаційного розгляду справи № 440/6819/24 за позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу № 440/6819/24 призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 02 липня 2025 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
В.М. Бевзенко,
Суддя Верховного Суду