про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2025 року
м. Київ
справа №990/284/25
адміністративне провадження №П/990/284/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Гриціва М.І., Коваленко Н.В., Тацій Л.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
26 червня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 12-14 та 17-21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 щодо ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23, щодо ОСОБА_1 ;
- визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит та допустити до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», у межах конкурсу оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2025 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шарапа В.М., судді Берназюк Я.О., Гриців М.І., Коваленко Н.В., Тацій Л.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд виходить із наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , Суд вважає, що така подана з порушенням вимог КАС України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини восьмої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлюється місячний строк.
Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 9901/165/20 вказала, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Варто зазначити, що право позивача на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, також не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що потребує регулювання з боку держави. Процесуальний закон чітко врегулював питання як строку звернення до суду, так і наслідків пропуску такого строку.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує, зокрема, рішення ВККС України від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 та від 17 квітня 2025 року №89/зп-25.
Як зазначає сам позивач у своїй заяві про поновлення процесуальних строків від 26 червня 2025 року, 17 квітня 2025 року на офіційному веб-сайті ВККС України у розділі «Новини» (https://vkksu.gov.ua/news/zatverdzheno-zagalni-rezultaty-kvalifikaciynogo-ispytu-uchasnykiv-konkursu-do-apelyaciynyh-1) розміщено інформацію про ухвалення відповідачем 17 квітня 2025 року рішення про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту», допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах.
Доступ до такої інформації є вільним та відкритим.
Таким чином з моменту прийняття та оприлюднення спірних рішень на офіційному веб-сайті ВККС України слід обраховувати перебіг місячного строку звернення до суду, який закінчився 19 травня 2025 року.
Натомість позивач звернувся до суду з позовом 26 червня 2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною восьмою статті 122 КАС України.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що він не пропустив строк звернення до суд, оскільки останній день місячного строку, встановлений законом на оскарження, зокрема, рішень ВККС України, виходячи з дати отримання запитуваної у відповідача інформації, припадає на 04 липня 2025 року.
Позивач разом із позовом подав заяву про поновлення процесуальних строків, в якій просить поновити строк на подачу адміністративного позову, оскільки строк звернення пропущений не з його вини.
Пояснив, що 24 квітня 2025 року він звернувся до ВККС України із запитом на публічну інформацію про надання усіх документів (рішення, протоколи, тощо), створених ВККС України при перевірці виконаного практичного завдання; документів, які підтверджують, відображають суму балів за кожним елементом оцінювання виконаного модельного рішення в розрізі кожного оцінювача, з відображеною мотивацією за обидва модельні рішення; копії виконаного практичного завдання, як кандидата на зайняття вакантної посади судді.
02 травня 2025 року ВККС України відмовила йому у наданні запитуваної інформації з підстав можливого несанкціонованого поширення інформації з обмеженим доступом. Водночас вказала, що запитувані документи можуть бути надіслані на поштову адресу місця проживання позивача. 06 травня 2025 року позивач повторно звернувся до відповідача із запитом надати йому документи, надіславши їх на його поштову адресу проживання, і отримав 04 червня 2025 року відповідь ВККС України від 28 травня 2025 року (вих.№21-4419/25), до якої були додані зошити для виконання практичного завдання та дві екзаменаційні відомості.
Надаючи оцінку доводам, що зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строків, слід зазначити про їх необґрунтованість, виходячи із наступного.
Згідно зі статтею 122 КАС України, - за загальним правилом - строк звернення до суду встановлюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, згідно з зазначеними нормами, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення його прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Суд акцентує увагу, що згідно усталеної позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої зокрема у постановах від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 990/139/23, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Верховний Суд бере до уваги зміст спірних правовідносин, зокрема те, що оскаржуваними рішеннями ВККС України обмежена участь позивача у наступних етапах кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року №94-зп-23.
За обставинами цієї справи набрання чинності рішеннями ВККС України від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 та від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 відбулося у момент їх прийняття, що збіглося з моментом їх публікації, починаючи саме із цих дат набули чинності обмеження щодо участі позивача у подальших етапах конкурсу. Тому починаючи саме із цієї дати обсяг прав позивача був обмежений, що, на думку останнього, є порушенням.
Принагідно колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, закріплено принцип публічності у роботі Комісії, який полягає в тому, що засідання Комісії є відкритим, за винятком його закритої частини та закритих засідань Комісії. Інформація про засідання Комісії, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні Комісії, результати засідань Комісії розміщуються на веб-сайті Комісії.
Також відповідно до пункту 107 цього ж Регламенту копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи.
Отже, моментом, коли позивач повинен був дізнатись про відповідне порушення його прав, є момент обізнаності про прийняття оскаржуваних рішень, а не про отримання відповіді ВККС України від 28 травня 2025 року №21-4419/25, до якої були додані зошити для виконання практичного завдання та дві екзаменаційні відомості.
Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що вказані позивачем у клопотанні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, та не є пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, а тому є неповажними. Пропуск строку на звернення до суду через власну пасивну поведінку позивача у цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім цього, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно з цим, Суд звертає увагу скаржника, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 вказаного Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправними та скасування двох рішень ВККС України, а також похідну вимогу про зобов'язання вчинити дії, а отже у межах цього позову заявлено дві вимоги немайнового характеру.
До позовної заяви додано квитанцію №7217-7603-3828-5815 від 26 червня 2025 року про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Отже, скаржником судовий збір сплачений у меншому, ніж визначено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", розмірі.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн ((3028 Х 0,4) Х 2 Х 0,8) - 968,96).
Судовий збір за подання позову до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивач має усунути вказаний судом недолік, а саме: подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення та надати докази поважності причин його пропуску (для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку), та подати документ про сплату судового збору у повному обсязі.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 245, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 .
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
М.І. Гриців
Н.В. Коваленко
Л.В. Тацій