Справа №521/9421/25
Номер провадження 3/521/3901/25
25 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ДПС України Південного міжрегіонального Управління ДПС по роботі з ВПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директором ПП «СТАР ТРЕЙД 1», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП,
Посадова особа - директор (ліквідатор) ПП «СТАР ТРЕЙД 1» ОСОБА_1 порушив вимоги п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.139.2.1, пп.139.2.1, п.139.2 ст.139, п.187.1 ст.187, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. «в» п.200, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289), частини другої п.2 ст.6, ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, із змінами та доповненнями, пункту 1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.15, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, Пунктом 11 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 №237 зі змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено показника по рядку 21 за березень 2025 року на суму 1915202 грн.
За даним фактом працівниками ДПС України Південного міжрегіонального Управління ДПС по роботі з ВПП складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2025 року №182/34-00-07-01 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, викликався до суду, зокрема шляхом направлення судової повістки на адресу вказану в протоколі. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 , зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Хаджибейському районному суді м. Одеси.
Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6.
За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд її справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, в саме в частині зниження суми податку на прибуток на 371 404 грн у тому числі: за 1 квартал 2024 року на 216000 грн., півріччя 2024 року на 85518 грн., три квартали на 115444 грн., знижену суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет 1340 грн., у т.ч. за лютий 2024 року на 278 грн., березень 2024 року на 353 грн., квітень 2024 року на 416 грн., травень 2024 року - 293 грн. Протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду 06.06.2025 року, після спливу строку накладення стягнення в цій частині за 2024 рік, яке не є триваючим правопорушенням, а тому підлягають виключенню з обставин правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - порушення керівниками підприємств встановленого законом порядку ведення податкового обліку за фактом завищення показника по рядку 21 за березень 2025 року на суму 1915202 грн.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 28.05.2025 року №182/34-00-07-01, актом перевірки від 05.05.2025 року №279/34-00-07-01/33139581, який не оскаржений та не скасований, незаконним не визнаний.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, доказів на спростування наданих суду доказів не надав.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 155-1, 221, 252, 283, 284 КУпАП, суддя-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом встановленого законом строку з дня її винесення.
Суддя Т.І.Федоренко