за результатами вирішення заяви про відвід
Справа № 495/4882/22
Номер провадження 2-ві/495/10/25
03 липня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л. розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомової О. Ю. у цивільній справі № 495/4882/22 за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,-
встановив:
у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області під головуванням судді Прийомової О.Ю. перебуває вказана цивільна справа.
26.06.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід
про відвід головуючого судді Прийомової О.Ю. від розгляду цієї справи.
Свою заяву обгрунтовує тим, що у нього виник сумнів у неупередженості та обєктивності судді, оскільки, на його думку, даним складом суду відносно нього не забезпечено виконання вимог ЦПК щодо належного сповіщення про дату, час та місце розгляду справи, що порушує його право на справедливий суд та доступ до правосуддя.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частини друга, третя статті 40 ЦПК України).
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина сьома статті 40 ЦПК).
Ухвалою від 27.06.2025 суддя Прийомова О.О. заяву позивача про відвід визнала необгрунтованою; вирішення питання про відвід передала на розгляд судді, який не входить до складу суду.
За результатами автоматизованого розподілу 01.07.2025 визначено суддю Топалову А.Л. для розгляду заяви про відвід судді Прийомової О.Ю. у цивільній справі № 495/4882/22.
Заяву про відвід вирішено у письмовому провадженні без виклику (повідомлення) учасників справи.
Оцінивши наведені заявником підстави для відводу судді, необхідно дійти висновку про необґрунтованість заявленого відводу, керуючись таким.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частинами другою, третьою статті 39 ЦПК з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм. На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
У даному випадку необхідно також враховувати, що незгода певної сторони судового провадження з процесуальними діями чи процесуальними рішеннями судді чи інших учасників в рамках відповідного провадження, не може слугувати підставою для висновку про наявність підстав для відводу цього судді від розгляду справи; доказів про те, що ухвалені суддею рішення є результатом упередженості, необ'єктивності бо ж заінтересованості до клопотання про відвід не додано.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, перевіривши наведені заявником підстави для відводу головуючого судді у справі, суд не знайшов підстав для висновку про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді; відповідач ОСОБА_1 не заявив, суд не встановив наявність у судді особистих переконань та поведінки, які б вказували на упередженість або необ'єктивність судді Прийомової О.Ю., інших фактів, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді не наведено і не підтверджено.
Також заява про відвід не містить доводів про те, що суддя Прийомова О.Ю. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, та не надано відповідних доказів на підтвердження цього.
Інших підстав для відводу судді також не встановлено.
За вказаних обставин, перевіривши наведені у заяві доводи для відводу головуючого у справі, всебічно та повно проаналізувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутності підстав для задоволення такої заяви.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
відмовити у задоволенні заяви про відвід.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А.Л. Топалова