Справа № 755/5417/25
Провадження №: 3/755/2696/25
"26" червня 2025 р.місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 122-2 та частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
08 березня 2025 року об 00-32 год. по вул. Алматинська, 2 у м. Києві, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Фольксваген Поло» державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги про зупинку, яку здійснено шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору на службовому автомобілі, був зупинений шляхом блокування на вул. Алматинська, 39 в м. Києві, чим порушив пункт 2,4 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 122-2 КУпАП.
Крім того, 08 березня 2025 року об 00-32 год. по вул. Алматинська, 39 у м. Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Поло» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив пункт 2,5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судові засідання призначені на 29 квітня 2025 року, 15 травня 2025 року, 03 червня 2025 року, не з'явився, повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судових повісток та розміщення оголошення про виклик на сайті Дніпровського районного суду міста Києва вебпорталу «Судова влада України».
На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою, який був направлений на зазначену в протоколі ОСОБА_1 адресу проживання, з поміткою «закінчення терміну зберігання», що згідно з позицією Великої Палати Верховного суду у справі 800/547/17, свідчить про належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, враховуючи вжиті судом заходи для його виклику в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без особи, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить наступного.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Положеннями статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, згідно з пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною першою статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Частиною другою статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу.
Розглядаючи справу в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 265425 від 08 березня 2025 року за фактом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, суд, оцінюючи надані на підтвердження викладених в протоколі обставин, докази, досліджені у судовому засіданні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 265425 від 08 березня 2025 року не відповідає вимогам КУпАП, а саме не в повній мірі дотримано положення статті 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено, за якою саме частиною статті 122-2 КУпАП кваліфіковано дії правопорушника ОСОБА_1 . Так, аналіз положень статті 122-2 КУпАП показує, що така складається з двох частин.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд як орган уповноважений розглядати справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 122-2 КУпАП через наявні недоліки та розбіжності, допущені посадовою особою при зібранні доказів та оформленні матеріалів справи щодо ОСОБА_1 позбавлений можливості прийняти рішення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення у його відношенні на підставі протоколу серії ЕПР1 № 265425 від 08 березня 2025 року підлягає закриттю.
Розглядаючи справу в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративним протоколом серії ЕПР1 № 265425 від 08 березня 2025 року за фактом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд, оцінюючи надані на підтвердження викладених в протоколі обставин, докази, досліджені у судовому засіданні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, які були безпосередніми їх учасниками, доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП підтверджується, наданими суду матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 265405 від 08 березня 2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортами, складеними, уповноваженою на те особою; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4220916 від 08 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 КУпАП, за якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн; відео з нагрудної камери працівників поліції № 473869.
Так, за результатом дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що відео розпочинається з того, що працівники поліції зупиняються біля «Фольксваген Поло» державний номерний знак НОМЕР_1 та підходять до водія даного транспортного засобу. Водій повідомляє, що тільки підійшов до автомобіля і дуже здивований, що його транспортний засіб знаходиться на перехресті, документи та телефон він залишив вдома. Працівники поліції просять водія повідомити своє прізвище, на що останній каже: « ОСОБА_2 ». При перевірці працівниками поліції своєї бази, встановлюють, що водієм є ОСОБА_1 та просять надати документи. Водій заперечує, що він ОСОБА_1 та пропонує працівникам поліції винагороду. Після чого, працівники поліції роз'яснюють відповідальність за надання неправомірної винагороди та повідомляють ОСОБА_1 , що вони бачили, що автомобіль «Фольксваген Поло» державний номерний знак НОМЕР_1 знаходячись на перехресті скотився, а ОСОБА_1 після даних дій сів за кермо. В подальшому, при спілкуванні з ОСОБА_1 , працівники виявляють у останнього ознаки алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер Алкотестер» чи в медичному закладі, на що ОСОБА_1 знову пропонує працівникам поліції винагороду. Пізніше, працівник поліції неодноразово пропонуючи пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснює ОСОБА_1 його права та обов'язки і показує «Драгер Алкотестер», запитуючи у ОСОБА_1 чи розпакувати даний прилад, на що останній відмовляється. ОСОБА_1 повідомляють, що на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Надалі, ОСОБА_1 сідає в автомобіль та їде з місця, працівники поліції наздоганяють останнього та намагаються зупинити шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору, зупиняють шляхом блокування транспортного засобу. Після чого, відбирають ключі від транспортного засобу. ОСОБА_1 вибачається, просить його відпустити. Працівники поліції складають на ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130, 122-2 КУпАП, при цьому останній починає погрожувати працівникам поліції та при ознайомленні з протоколом за статтею 130 КУпАП відмовляється від підпису. Потім, при ознайомленні з протоколом за статтею 122-2 КУпАП відходить від працівників поліції та зазначає, що йому відмовили від ознайомлення з протоколами та порушили його права, дістає телефон (який з його слів, він забув вдома), починає фотографувати протоколи, погрожувати та дізнаватися контактні дані працівників поліції. В подальшому працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 його права, повідомляє про відсторонення від керування транспортним засобом та пропонує зателефонувати товаришам чи рідним, щоб передати ключі від транспортного засобу. ОСОБА_1 відмовляється телефонувати.
Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Як вбачається з даних, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 , був обізнаний про вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки проходив теоретичні та практичні навчання для підготовки до складання екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здав ці екзамени та отримав відповідне посвідчення, тому йому було достовірно відомо, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 130, 247, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 122-2 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною першою статтею 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк