Справа №710/937/25
Номер провадження 2/710/573/25
про відмову у відкритті провадження
м. Шпола
03.07.2025
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Щербак О.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якої діє адвокат Попов Андрій Вікторович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола - Продукт» ( вул. Івана Піддубного, 10, м. Шпола Звенигородський район Черкаська область, 20603) про розірвання трудового договору з ініціативи працівника,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати розірваними трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шпола-Продукт» на підставі ст. 38 КЗпП Україна з моменту набрання рішенням суду законної сили; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис про виконувача обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола-Продукт» Луцик Валентину Станіславівну.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, з наступних підстав.
Відповідно до статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 757/60260/19-ц (провадження № 61-739св23).
З матеріалів вбачається, що позивач є директором ТОВ «Шпола-Продукт», відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, звернулась до суду цивільної юрисдикції з позовом, у якому просить визнати припиненими трудові відносини між товариством та нею, як в.о. директора цього товариства.
Відповідно до положень розділу 11 Статуту ТОВ «Шпола-Продукт» директор є одноосібним виконавчим органом Товариства.
Правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.
Так, реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством.
За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов'язані з управлінням юридичної особою.
З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов'язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов'язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов'язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов'язаного з управлінням товариством.
На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.
У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.
За обставинами справи позивач, виконуючи повноваження одноосібного виконавчого органу товариства, звернувся з позовом до самого товариства про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими. Отже, вимоги позивача спрямовані на припинення повноважень директора, обраного загальними зборами учасників товариства. Тому цей спір пов'язаний із управлінням товариством. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові відносини позивача з товариством, що не змінює корпоративного характеру такого спору.
Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов'язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.
Корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.
Отже, указаний спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов'язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
Касаційний господарський суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 фактично висловився про підсудність подібних справ господарським судам, з чим погодилась Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19.10.2022 у справі №761/20061/21.
Такі висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 у подібних правовідносинах.
Позови керівника товариства, який є виконавчим органом товариства про припинення трудових відносин з Товариством підлягають до розгляду у порядку господарського судочинства, що вбачається також із постанови Великої Палати Верховного суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.
Така позиція є сталою і підтримується у подальшому Верховним Судом, що зокрема вбачається із постанови Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі справа № 756/5516/20.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за правилами цивільного судочинства, оскільки в даному випадку спір про припинення трудових відносин директора товариства з обмеженою відповідальністю та зобов'язання вчинити дії, віднесено до компетенції господарського суду, тобто спір має розглядатись за правилами господарського судочинства.
Керуючись статтями 186, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола - Продукт» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Роз'яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог має проводитися за правилами господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Щербак