Справа № 710/960/25 Провадження № 2-о/710/45/25
03.07.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Щербак О.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Кисличенко Л.А.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження у приміщенні суду в м. Шпола цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сухомудренко Б.В., звернулася до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 4 місяці.
В обґрунтування заяви заявник вказала, що в період з 18.08.2001 по 05.07.2023 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . ОСОБА_2 неодноразово вчиняв відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, за що постановами Шполянського районного суду Черкаської області останнього було притягнуто до відповідальності.
Домашнє насильство має систематичний характер та постійно вчиняється у межах її житла і в присутності неповнолітнього сина. При цьому незаконні дії кривдника пов'язані із психологічними погрозами, дзвінками телефоном, а також іншими активними діями проникненням до житла, систематичним вчиненням домашнього насильства саме в житлі, нав'язливому недоброзичливому спілкуванні по телефону.
Вжиті заходи результатів не дали, тому вона вимушена звернутися до суду з заявою про видачу обмежувального припису.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заяву, пояснила, що ОСОБА_2 постійно погрожує їй, зачіпає її та дитину, приходив та погрожував ножем. Після винесення судом постанов він не змінився. Вона та син бояться його.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце був повідомлений належним чином.
Суд вислухавши заявницю, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до такого висновку.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі 18 серпня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Лебединською с/радою Шполянського району Черкаської області, та який був розірваний відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 05.07.2023 у справі № 710/551/23.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 12.01.2012 Лебединською сільською радою Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до постанов Шполянського районного суду Черкаської області від 30.04.2025 у справі №710/389/25, 710/390/25, 710/392/25, 710/393/25, 710/394/25, 710/388/25, 710/387/25, 710/386/25 та 710/391/25 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із вчиненням домашнього насильства відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ..
Щодо ОСОБА_2 працівниками поліції неодноразово вживалися заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника у формі заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, тобто ОСОБА_1 , про що свідчать термінові заборнні приписи стосовно кривдника № 493481,№493464,№ 493461, № 493465, №493453, №493452, № 355620.
Відповідно до повідомлення КП «Центр надання соціальних послуг» Шполянської міської ради ОТГ №18 від 14.03.2025, 14.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до КП «Центр надання соціальних послуг» з приводу психологічного насильства, яке вчиняє її колишній чоловік ОСОБА_2 стосовно неї та їхнього сина. ОСОБА_4 перебувала у вкрай засмученому емоційному стані, виявляла розгубленість, страх, невпевненість у собі, а також тривогу, що є ознаками того, що вона страждає від психологічного насилля.
Згідно зі ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Так, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Як визначає стаття 1 зазначеного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Стаття 26 зазначеного Закону визначає, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Отже, законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно висновку Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц (провадження № 61-12915св19) притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП ) може бути підставою для застосування заходів обмежувального припису.
Із досліджених постанов суду ти тимчасових заборонних приписів стосовно кривдника вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , тому існують ризики їх повторення, а тому з метою захисту прав заявника від насильства, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 350-6, 352-355 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою. : АДРЕСА_1 , яким визначити наступні заходи тимчасового обмеження його прав, на строк чотири місяці:
1. заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , за адресою : АДРЕСА_2 ;
2. заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривдникові, переслідувати її, та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;
3. заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вести листування, телефонні переговори, розмови в соціальних мережах та месенджерах, або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Щербак