Справа № 712/5536/25
2/709/501/25
(з а о ч н е)
03 липня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарая Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
ТОВ «Споживчий центр» (надалі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 27.06.2023-100003178 від 27.06.2023 у сумі 9083,93 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27.06.2023 між ним та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) № 27.06.2023-100003178. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 6000 грн., строком на 28 днів. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,3 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок утворилася заборгованість у розмірі 9083,93 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн, по процентам в розмірі 2183,93 грн, по комісії в розмірі 900,00 грн. За таких обставин позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача суму заборгованості та суму сплаченого судового збору.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
25.04.2025 представник позивача Чехун Ю.В., в інтересах ТОВ «Споживчий Центр» через систему «Електронний Суд» скерував до Соснівського районного суду
м. Черкаси в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Пироженко С.А. від 28.04.2025 вказану цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільна справа за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла 04.06.2025.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представниця позивача не з'явилася. У позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, жодних заяв чи клопотань до суду не направив, причини неявки суду не відомі.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
Застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 ст. 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
27.06.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 27.06.2023-100003178 (а.с. 16-21).
Відповідно до умов договору позичальнику ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 6000,00 грн, строком на 28 днів, дата повернення кредиту - 24.07.2023, процентна ставка фіксована незмінна - 1,3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн.
Одночасно із підписанням кредитного договору, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, у котрому відображена сума кредиту; строк на який надається кредит; процентна ставка; загальні витрати за кредитом; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача (а.с. 21 на звороті - 22).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Ураховуючи положення ст. 204, 207, 624, 628, 634, 368, 640 ЦК України, а також правову позицію ВП ВС, висловлену у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, суд дійшов висновку про укладення між позивачем та відповідачем 27.06.2023 кредитного договору № 27.06.2023-100003178.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 27.06.2023 кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн (а.с. 11).
Щодо строку та підстав нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами, то суд зазначає таке.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Як встановлено судом, сторони у договорі № 27.06.2023-100003178 від 27.06.2023 узгодили строк кредитування - 28 днів, отже, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем протягом 28 днів.
Із дослідженого судом довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором (а.с. 10) вбачається, що заборгованість відповідача становить: 9083,93 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6000,00 грн; заборгованості по процентам у розмірі 2183,93 грн, заборгованості по комісії у розмірі 900,00 грн.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено.
Як видно із змісту позову, відповідач не виконує своїх зобов'язань по кредитному договору, заборгованість, яка виникла, добровільно у повній мірі не погашена, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості не надано. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Згідно платіжної інструкції № СЦ00012785 від 24.04.2025 позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Покликаючись на положення ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 27.06.2023-100003178 від 27.06.2023 у сумі 9083,93 грн (дев'ять тисяч вісімдесят три гривні 93 копійки), із яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6000,00 грн; заборгованість по процентам у розмірі 2183,93 грн; заборгованість по комісії у розмірі 900,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Учасники справи:
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.О. Шарая