Постанова від 03.07.2025 по справі 300/8501/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/8501/24 пров. № А/857/6972/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центрофінанс» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року (ухвалене головуючим - суддею Чуприна О.В. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/8501/24 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центрофінанс» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0193600705 від 16 липня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0193600705 від 16.07.2024, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в загальній сумі 40000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що актом фактичної перевірки, натомість, не зафіксовано «факту отримання грошових коштів у касу, як і самих грошових коштів у касі», а також «проведення будь-яких розрахункових операцій у касі у період з часу початку перевірки до її закінчення». Окрім того, позивач наголошує на не здійсненні представниками податкового органу інвентаризації та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей і готівки, що, як наслідок, не дає можливості встановити факту надлишку/нестачі готівкових коштів касі. З приводу здійсненої в межах фактичної перевірки контрольної розрахункової операції з придбання криптовалюти (віртуальних активів) за готівкові кошти зазначено про відсутність законодавчо встановленого правового статусу криптовалюти в Україні, з посиланням на приписи Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 за №679-ХІV та Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 за №2473-VІІІ позивач стверджує про відсутність у останньої ознак валютної цінності. Враховуючи наведене, за доводами ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», актом фактичної перевірки не зафіксовано і не описано фактів здійснення операційною касою у період проведення перевірки торгівлю валютними цінностями і не проведення операцій з її продажу чи купівлі через реєстратор розрахункових операцій. На переконання позивача, долучені в якості додатків до акту перевірки документи, ідентифіковані у останньому, як «скриншоти з Telegram переписки на CD диску», та котрі слугують підтвердженням результатів проведеної перевірки, натомість не дають можливості з'ясувати між ким та коли саме велася така переписка, а отже не можуть вважатися належним способом фіксування результатів проведеної фактичної перевірки. Щодо інших процедурних порушень, Товариство також звертає увагу на не долучення до оскаржуваного рішення розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, та відсутності підпису представника суб'єкта господарювання у акті фактичної перевірки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що наказ про проведення фактичної перевірки від 22.05.2024 за №3576-п містить усі необхідні найменування та реквізити, а також належне оформлення підстав для її проведення, що виключає обставину протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки господарського об'єкту позивача.

Щодо суті виявленого податковим органом порушення податкового законодавства то суд першої інстанції зазначив, що встановлені матеріалами адміністративної справи обставини засвідчують, що в межах проведення Головним управлінням ДПС в м. Києві контрольної розрахункової операції, касиром операційної каси ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» прийнято від представника контролюючого органу готівкові кошти у розмірі 40 000,00 гривень за місцем реалізації товарів (послуг), визначеного як проспект Берестейський, буд. 15, м. Київ, на виконання домовленості про купівлю криптовалюти (віртуальних активів), оформленої у вигляді електронного листування з користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей», що виступає представником Telegram-каналу «POLI MONEY», належність/оперування котрого здійснювалося ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», останнім з яких здійснено зарахування на електронний гаманець представника податкового органу криптовалюти у розмірі 926 USDT.

Суд натомість наголосив, що ані оптичний носій інформації «CD-диск», котрий вміщує оригінали електронних доказів (а.с.160), ані долучені відповідачем та третьою особою матеріали фактичної перевірки позивача не містить будь-яких інших відомостей, які б в той чи інший спосіб, зокрема шляхом фото- та відеофіксації засвідчували проведення розрахункової операції через РРО з видачею відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

При цьому, на переконання суду, така операція, ідентифікована контролюючим органом у акті перевірки, як «придбання криптовалюти (віртуальні активи) за готівкові кошти», співпадає під ознаки розрахункової, визначеної статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 за №265/95-ВР, оскільки позивачем в межах адміністративного позову не наведено доводів у спростування неналежності вищезгаданого господарського об'єкту ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» до «місця реалізації товарів (послуг)» та/або «місця проведення розрахунків» у розумінні приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 за №265/95-ВР.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що акт фактичної перевірки, який має бути носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення позивачем вимог законодавства, доказової інформації не містить, у ньому також не зазначено, в чому полягає порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, на порушенні яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок. Долучені як додатки до акту перевірки документи із назвами «CD диск», «Х-звіт», «звітна довідка», не дають можливості їх конкретизувати, а тому не є доказами підтвердження результатів проведеної фактичної перевірки.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в м. Києві у період з 30.05.2024, а саме 10 год. 25 хв. по 12 год. 11 хв., на підставі наказу від 22.05.2024 за №3576-п (зворотній бік а.с.78) та направлень на перевірку від 24.05.2024 за №№11940/26-15-07-07-01 та 11939/26-15-07-07-03 (зворотній бік а.с.77 - а.с.78) проведено фактичну перевірку господарської одиниці «операційна каса», розташованого за адресою: проспект Берестейський, буд. 15, м. Київ, що належить суб'єкту господарської діяльності ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс».

При здійсненні перевірки посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у м. Києві встановлено порушення вимог пунктів 1,2 статті 3 Закону Україну «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 за №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

По завершенню перевірки, 30.05.2024 посадовими особами ГУ ДПС в м. Києві складено акт (довідку) фактичної перевірки за №57744/26/15/07/38741271 (далі - акт, акт перевірки) (а.с.75-76).

Варто звернути увагу, що перевірка господарської одиниці «операційна каса» проводилася у присутності ОСОБА_1 (касир), ОСОБА_2 (касир), про що зроблено відповідний запис в акті перевірки. Будь-яких зауважень (заперечень) до акту перевірки вказаними особами надано не було (а.с.75-76).

Окрім того, матеріали справи містять акт відмови від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 30.05.2024 за №4601/26-15-07-07-00-17 (а.с.80) та акт відмови від підписання та отримання акта фактичної перевірки від 30.05.2024 за №4602/26-15-07-07-00-17 (зворотній бік а.с.79), засвідчені підписами посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві про вищевказану відмову касира ОСОБА_1 .

Додатково податковим органом сформовано розрахунок фінансових санкцій до акту фактичної перевірки ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», за змістом якого загальна сума фінансових санкцій у розмірі 40 000,00 гривень застосована за проведення розрахункової операції на загальну суму 40 000,00 гривень без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), що становить порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону Україну «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 за №265/95-ВР (а.с.77).

ГУ ДПС у Волинській області, на підставі акту перевірки сформовано та направлено ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» податкове повідомлення-рішення від 16.07.2024 за №0193600705, за змістом якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40 000,00 гривень (а.с.90).

Вказане рішення направлене відповідачем на податкову адресу платника податків супровідним листом від 16.07.2024 за №11177/6/03-20-07-05-06 (а.с.91), поштове відправлення 06 009 4252 48 86 повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання (зворотній бік а.с.91 - а.с.92).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Волинській області щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.07.2024 за №0193600705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 000,00 гривень, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що фактична перевірка дотримання суб'єктом господарювання здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), проводилась на підставі наказу від 22.05.2024 за №3576-п (зворотній бік а.с.78) та направлень на перевірку від 24.05.2024 за №№11940/26-15-07-07-01 та 11939/26-15-07-07-03 (зворотній бік а.с.77 - а.с.78), виданих Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Направлення на перевірку містять належні відомості, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

В контексті наведеного судом також встановлено, що перевірка господарської одиниці «операційна каса» проводилася у присутності ОСОБА_1 (касир), ОСОБА_3 (касир), про що зроблено відповідний запис в акті перевірки (а.с.75-76).

За змістом відомостей, відображених у акті, 30.05.2024 посадовими особами ГУ ДПС в м. Києві в об'єкті перевірки здійснена контрольна закупка, в ході якої від імені ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» (суб'єкта господарської діяльності, які належить об'єкт перевірки) діяла (проводила розрахункову операцію) касир ОСОБА_1 (надалі по тексту також - касир ОСОБА_1 ) (а.с.75-76), обставина перебування котрої на правомірних підставах у період проведення фактичної перевірки в господарській одиниці «операційна каса» не заперечується позивачем.

Окрім того, до матеріалів адміністративної справи долучено акт відмови від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 30.05.2024 за №4601/26-15-07-07-00-17 (а.с.80) засвідчений підписами посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві про вказану вище відмову касира ОСОБА_1 .

Згідно пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактичні перевірки проводяться за участю особи, яка фактично здійснює розрахункові операції.

Так, за приписами абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відтак, проведення спірної фактичної перевірки за участю найманого працівника, касира ОСОБА_1 , котра фактично здійснює розрахункові операції, відмова останньої від підписання вищезгаданих направлень та від отримання наказу про проведення перевірки, на переконання суду, у розрізі чинних положень податкового законодавства, слугувала правомірною підставою для початку проведення посадовими особами ГУ ДПС в м. Києві останньої.

Крім цього, наказ про проведення фактичної перевірки від 22.05.2024 за №3576-п містить усі необхідні найменування та реквізити, а також належне оформлення підстав для її проведення, що виключає обставину протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки господарського об'єкту позивача.

Щодо суті виявленого податковим органом порушення податкового законодавства то слід зазначити таке.

З матеріалів справи слідує, що відповідач посилається на те, що позивачем здійснено платіжну операцію з метою купівлі віртуальних активів (криптовалют) на суму 40000 грн без застосування реєстратора розрахункових операцій, без видачі відповідного розрахункового документа.

Суд зазначає, що розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (стаття 2 Закону України № 265/95-ВР).

Форма та зміст розрахункового документа передбачена пунктом 2 розділу 2 Положення «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №3ВР-1 про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення).

Згідно зі статтею 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З аналізу наведеної норми, слід дійти висновку, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) й утворює склад правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 №500/6845/21 вирішував питання щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, факту роздрукування ним розрахункового документа з таким недоліком як відсутність у ньому літерного позначення акцизного податку, розміру його ставки та загальної суми акцизного податку у ціні товару.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

За змістом спірного податкового повідомлення-рішення судом встановлено, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених, зокрема, пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Водночас суд зазначає, що безпосередній зміст обов'язку платника податку, який визначений в пункті 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що факт проведення розрахункової операції без застосування РРО, без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.

Так, в обґрунтування вчиненого позивачем правопорушення, ГУ ДПС у Волинській області посилається на долучення до акту перевірки додатків, зі змісту яких підтверджується вчинення коментованих податкових правопорушень.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, щл з пункту 4.5 акту перевірки за №57744/26/15/07/38741271 від 30.05.2024 (а.с.75-76), додатками визначено: «СD-диск», «х-звіт», «звітна довідка», «копія витягу з наказу №836-к».

На виконання ухвали Івано-Франківського-окружного адміністративного суду про витребування доказів від 05.12.2024 клопотанням ГУ ДПС у Волинській області, що надійшов на адресу суду засобами поштового зв'язку, реєстрація якого в суді здійснена 16.12.2024, до матеріалів адміністративної справи долучено оригінал електронного доказу, раніше наданий у якості додатку до відзиву на позовну заяву, що надійшов від ГУ ДПС у Волинській області через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 29.11.2024, за найменуванням «D.zip», ідентифікований, як «CD-диск»(а.с.155-160).

Оптичний носій інформації «CD-диск», котрий вміщує оригінали електронних доказів (а.с.160) (надалі по тексту також - «CD-диск», додаток до акту перевірки «CD-диск»), має у своєму складі 16 цифрових елементів з розширеннями «.jpg» та «.mp4» за наступними найменуваннями: «PHOTO-2024-05-31-08-16-23»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24-2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-27»; «VIDEO-2024-05-31-08-10-55»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-01»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-51»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-57»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-15»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-27».

Досліджуючи дані, відображені в означених цифрових елементах, слід відзначити таке: «PHOTO-2024-05-31-08-16-23» з розширенням «.jpg» (а.с.81) відображає знімок екрану персонального смартфона («screenshot», «скриншот») (надалі по тексту також - «скриншот») з месенджеру (платформи обміну повідомленнями та файлами) «Telegram» (надалі по тексту також - месенджер «Telegram») із зазначеннями опису Telegram-каналу, як спеціальної функції в месенджері «Telegram», яка дозволяє публікувати повідомлення для великої аудиторії підписників, ідентифікованого судом за найменуванням «POLI [графічне зображення] MONEY» (надалі по тексту також - Telegram-канал «POLI MONEY»).

Розділ «ccылка» містить посилання/покликання «https://t.me/PoliMoney_ua», яке дозволяє користувачу месенджеру «Telegram» перейти для ознайомлення зі змістом Telegram-каналу «POLI MONEY» в межах відкритої (публічної) мережі Інтернет.

При цьому, розділ «описание» включає таку інформацію: «Офіційний канал представництва PoliMoney в Києві», «Індивідуальний обмін валют», «Обмін USDT/USD, BTC», «Переміщення коштів», «Ми на зв'язку: @PoliMoneyExch».

Коментований «скриншот» здійснено о 10:25 год., дата невідома.

З відомостей цифрових елементів «PHOTO-2024-05-31-08-16-24»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24-2» з розширенням «.jpg» (а.с.82-83), що також є знімками екрану персонального смартфона («screenshot», «скриншот») з месенджеру «Telegram», судом з'ясовано наступне: в межах опублікованого в Telegram-каналі «POLI MONEY» повідомлення о 10:04 год. (дата оприлюднення невідома) серед пропонованих послуг налічується також «Обмін криптовалют», зокрема купівля та продаж USDT, водночас поміж перелічених відділень, за якими така операція може бути реалізована, названо «Берестейський проспект, 15» (а.с.83).

В рамках такого повідомлення вміщено ідентифікатор, який використовується для пошуку та взаємодії з користувачами у месенджері «Telegram», а саме Telegram ім'я користувача «PoliRaww» (а.с.83).

Вищеперелічені «скриншоти» здійснено о 10:25 год., дата невідома.

Так, цифровий елемент «PHOTO-2024-05-31-08-16-25» з розширенням «.jpg» (а.с.84) є «скриншотом» Telegram-профілю вищезгаданого користувача, що підтверджується зазначенням у розділі «имя пользователя» найменування «PoliRaww», додатково профіль носить назву «Андрей [графічне зображення]» (надалі по тексту - користувач месенджеру «Telegram» «Андрей»), такий зроблений о 10:23, дата невідома. Розділ «о себе» містить посилання/покликання «polimoney.com.ua», при цьому, у розділах «адреса» зазначено «Борщаговская 189/1», «часы работы» - з 09:30 год. по 19:00 год.

Суд зазначає, що цифрові елементи «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26» з розширенням «.jpg» (а.с.85-86) є «скриншотами» особистого листування між власником персонального смартфона та користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей», що мало місце у період з 10:11 год. до 10:28 год., дата невідома.

За наслідком дослідження змісту коментованого листування судом встановлено наступні обставини: власником персонального смартфона висловлено прохання здійснити операцію з обміну 40000,00 гривень у криптовалюту USDT за адресою одного з пропонованих Telegram-каналом «POLI MONEY» відділень на «Победы 15».

Підтвердивши можливість виконання такої операції з урахування комісії та курсу валют, власником персонального смартфона надано ідентифікатор електронного гаманця мережі TRC 20, а саме «TDjaFiBbZpYBSXiUJckxu5L3WwQRf5xC6u», у відповідь на що користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» о 10:14 год. (дата невідома) дано вказівку «внести на касу код 760-345-897».

Опісля, о 10:23 год. (дата невідома) сповіщено наступне: «760-345-897 зашло 40 000 грн».

Окрім цього, користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» надіслано «скриншот», згідно відомостей якого на електронний гаманець мережі TRC 20, а саме «TDjaFiBbZpYBSXiUJckxu5L3WwQRf5xC6u» 30 травня (рік не уточнено) о 10:27 год. здійснено зарахування криптовалюти у розмірі 926 USDT.

В межах встановлення фактичних обставин, судом також вивчено зміст вміщених у додатку до акту перевірки «CD-диску» цифрових елементів «VIDEO-2024-05-31-08-10-55»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-01»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-51»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-57»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-15»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-27» із розширенням «.mp4», усі з котрих становлять собою послідовність зображень із звуком (відеопослідовність, відео).

Так, як відображено у цифровому елементі «VIDEO-2024-05-31-08-10-55» (тривалість запису складає 31 секунда), особа, котра веде зйомку (надалі по тексту також - оператор), знаходячись в приміщенні операційної каси та водночас звертаючись до касира, висловила бажання «обміняти гривню в USDT, […] криптовалюту» (00:00:03 - 00:00:10 секунди запису).

При цьому, варто зауважити, що в межах означеної зйомки (00:00:30 - 00:00:31 секунди запису) зафіксовано графічне зображення рекламної вивіски, серед пропонованих послуг яких зазначено «Обмін USDT/USD, BTC, а також інші криптовалюти по Україні та світу», з двома QR-кодами для зчитування електронними пристроями, а також найменуванням «POLIMONEY».

За змістом даних «VIDEO-2024-05-31-08-11-01» (тривалість запису складає 19 секунд), судом з'ясовано таке: оператором озвучено суть здійснення операції, а саме внесення 40 000,00 гривень (00:00:01 - 00:00:06 секунди запису), натомість неідентифікованим касиром дано вказівку вписати вищезгадану суму у картку, графа «Внесення» (00:00:07-00:00:08 секунди запису), що і було здійснено особою, котра веде зйомку (00:00:19 секунда запису).

Як слідує з відомостей відеозапису за найменуванням «VIDEO-2024-05-31-08-11-05» (тривалість запису складає 9 секунд), згідно інструкцій неідентифікованого касира оператором заповнено картку із заголовком «POLIMONEY», зокрема у графу «код» вписано наступну конфігурацію знаків: «760-345-897» (00:00:01 - 00:00:03 секунди запису).

У наступному цифровому елементі «VIDEO-2024-05-31-08-11-51» (тривалість запису складає 2 хвилини 34 секунди) особою, котра веде зйомку, здійснено передачу 40 000,00 гривень касиру операційної каси, а останньою такі кошти прийнято (00:00:01 - 00:00:45 секунди запису) та перераховано (00:01:07 - 00:01:25 секунди запису).

Окрім того, в межах даного запису зафіксовано діалог між оператором та касиром операційної каси, що відбувся російською мовою (00:00:50 - 00:01:02 хвилини/секунди запису):

Оператор: «С Андреем это же связывался? Всё правильно? Тот аккаунт?» («З Андрієм це ж зв'язувався? Все правильно? Той акаунт?»)

Касир: «Ну, может быть. Через Telegram, да?» («Ну, може бути. Через Telegram, так?»)

Оператор: «Ну да, через Телеграм, да. Оно просто перекидывает в паблик. Ну по вот этому же QR-коду?» («Ну так, через Телеграм, так. Воно просто перекидає в паблік. Ну по отому ж QR-коду?»)

Оператор вказує на рекламну вивіску, зокрема, суд зазначає, що зміст такої аналогічний відображеній у межах відеозапису за найменуванням «VIDEO-2024-05-31-08-10-55» (тривалість запису складає 31 секунда), серед пропонованих послуг у якій зазначено «Обмін USDT/USD, BTC, а також інші криптовалюти по Україні та світу», з двома QR-кодами для зчитування електронними пристроями, а також найменуванням «POLIMONEY».

Касир: «Ну да, да, да.» («Ну так, так, так.»)

Надалі касиром здійснено усне уточнення даних електронного гаманця, на яке необхідно здійснити перерахування криптовалюти USDT, еквівалентне внесеним раніше 40 000,00 гривням, шляхом перелічування усіх літер та цифр ідентифікатора вищезгаданого гаманця, а саме «TDjaFiBbZpYBSXiUJckxu5L3WwQRf5xC6u» (00:01:35 - 00:02:41 хвилини/секунди запису).

Суд зазначає, що озвучена касиром комбінація точним чином відтворює відображену цифрово-буквену комбінацію в межах «скриншотів» особистого листування між власником персонального смартфона та користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей», що мало місце у період з 10:11 год. до 10:28 год., дата невідома, така досліджувалась судом в межах цифрових елементів «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26» з розширенням «.jpg» (а.с.85-86).

Так, зі змісту даних «VIDEO-2024-05-31-08-12-05» (тривалість запису складає 25 секунд) судом встановлено, що розрахункова операція, іменована податковим органом в акті перевірки, як «придбання криптовалюти (віртуальні активи) за готівкові кошти на загальну суму 40 000,00 гривень», завершена.

Окремо суд відзначає, що цифровий елемент «PHOTO-2024-05-31-08-16-27» з розширенням «.jpg» (а.с.88) містить фотографію персонального смартфону із відображенням цифрової платформи «Дія», а саме закордонного паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, додатком до акту перевірки визначено витяг з наказу за №836-к від 29.12.2024 «Про прийняття на роботу», відповідно до якого ОСОБА_1 прийнята на роботу з 03.01.2024 касиром операційної каси №212 ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» (а.с.87).

Слід відзначити, що оптичний носій інформації «CD-диск», котрий вміщує оригінали електронних доказів (а.с.160), не містить будь-яких інших цифрових елементів, які б фіксували проведення вищезгаданої розрахункової операції через РРО з видачею відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Окрім цього, досліджуючи інші долучені в якості додатків до акту перевірки документи, а саме звітну довідку про касові обороти за день і залишки цінностей за 30.05.2024 (а.с.79) та X-звіт за №56752760 від 30.05.2024 (а.с.79), суд констатує наступне.

Як безпосередньо визначено у коментованій звітній довідці від 30.05.2024, така складена з приводу касових оборотів операційної каси №212, належної ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», підписана касиром ОСОБА_4 .

Послуговуючись приписами «Переліку кодів валют для статистичних цілей», затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 за №33, судом встановлено, що викладений у графі «код валюти» за №980 відповідає українській гривні, при цьому, «залишок готівки в касі на початок дня» та «залишок готівки в касі на поточний момент/кінець робочого дня» відображають однакове цифрове найменування 326 303,40 гривень.

Водночас, X-звіт за №56752760 від 30.05.2024, сформований за відомостями програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним №4000763132, за операційною касою №212, належної ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», перебуваючи в режимі продажу, містить інформацію про нульове число виданих чеків станом на 30.05.2024.

У даній справі контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі долучених до нього матеріалів, ідентифікованих як додатки до акту перевірки «CD-диск», «х-звіт», звітна довідка», «копія витягу з наказу №836-к», що є його невід'ємною частиною, як про це вказує пункт 86.1 статті 86 ПК України.

При цьому, вміщені в межах оптичного носія інформації «CD-диск» 16 цифрових елементів з розширеннями «.jpg» та «.mp4» за наступними найменуваннями: «PHOTO-2024-05-31-08-16-23»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24-2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-27»; «VIDEO-2024-05-31-08-10-55»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-01»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-51»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-57»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-15»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-27» (надалі по тексту також - цифрові матеріали додатку до акту перевірки «CD-диск») включають в себе матеріали фото- та відеофіксації контрольної розрахункової операції «з придбання криптовалюти (віртуальні активи) за готівкові кошти на загальну суму 40 000,00 гривень».

За доводами позивача, такі не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки, по-перше, датовані 31.05.2024, в той час, як фактична перевірка суб'єкта господарювання мала місце 30.05.2024, по-друге, належність відображених в таких знімках екрану персонального смартфона з месенджеру «Telegram», обставин листування до проведення спірної перевірки не є підтвердженою, а також з підстав недотримання порядку здійснення відкритої відеозйомки із отриманням на неї згоди фізичної особи, яка проводила розрахункову операцію.

Разом з цим, колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини належності відомостей, вміщених в межах цифрових елементів додатку до акту перевірки «CD-диск», до таких, що є матеріалами фактичної перевірки суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», та зазначив наступне.

У спірному випадку, підставою для початку проведення фактичної перевірки слугувала обставина відмови найманого працівника, касира ОСОБА_1 , котра фактично здійснює розрахункові операції, від підписання направлень та від отримання наказу про проведення перевірки, оформлена у відповідності до вимог абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України актом відмови від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 30.05.2024 за №4601/26-15-07-07-00-17 (а.с.80), засвідченого підписами посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві про вищевказану відмову касира ОСОБА_1 .

Тим не менш, контрольна розрахункова операція з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, як визначено приписами підпункту 80.4 статті 80 Кодексу, здійснюється перед початком фактичної перевірки, та, серед іншого, на переконання суду, спрямована на з'ясування на певну календарну дату обставини дотримання/недотримання платниками податків законодавства.

Як слідує зі змісту підпункту 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, обов'язок із реалізації контролюючими органами права на здійснення звукозапису, фото-, відеофіксацію (відеозйомку) у відкритий спосіб встановлений саме на час проведення перевірок, котра у спірному випадку, як вже з'ясовано судом вище, розпочалась з моменту належного засвідчення акту відмови від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 30.05.2024 за №4601/26-15-07-07-00-17.

Шляхом візуального сприйняття цифрових матеріалів додатку до акту перевірки «CD-диск», суд констатує, що такі охоплюють обставини, котрі мали місце під час проведення посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві контрольної розрахункової операції суб'єкта господарювання ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», відтак, зважаючи на особливий порядок проведення контрольної розрахункової операції, темпоральний період якої включає проміжок перед початком фактичної перевірки, не знаходять свого документального та нормативного підтвердження доводи позивача про застосування до її здійснення приписів підпункту 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 ПК України у частині здійснення звукозапису, фото-, відеофіксації (відеозйомки) саме у відкритий спосіб.

В контексті зазначеного позивачем датування 31.05.2024 цифрових фото- та відеоматеріалів, вміщених в межах додатку до акту перевірки «CD-диск», що є підставою для визнання їх неналежними доказами, оскільки спірна перевірка суб'єкта господарювання мала місце 30.05.2024, суд відзначає наступне.

Як встановлено судом зі змісту акту перевірки, посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в м. Києві у період з 30.05.2024, а саме 10 год. 25 хв. по 12 год. 11 хв. здійснювалася фактична перевірка господарської одиниці «операційна каса», розташованого за адресою: проспект Берестейський, буд. 15, м. Київ, що належить суб'єкту господарської діяльності ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс».

Так, Головне управління ДПС у Волинській області через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи скористалося правом подання відзиву, який разом з витребуваними матеріалами надійшов на адресу суду 29.11.2024 (а.с.71-94).

До матеріалів коментованого відзиву, серед іншого, долучено додаток, ідентифікований відповідачем за найменуванням «D.zip», що являє собою стиснутий (заархівований) файл, в межах якого містяться 16 цифрових елементів з розширеннями «.jpg» та «.mp4», фото- та відеоматеріали відповідно.

На виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду про витребування доказів від 05.12.2024 (а.с.104-106) клопотанням ГУ ДПС у Волинській області, що надійшов на адресу суду засобами поштового зв'язку, реєстрація якого в суді здійснена 16.12.2024, до матеріалів адміністративної справи долучено оригінал електронного доказу, раніше наданий у якості додатку до відзиву на позовну заяву, що надійшов від ГУ ДПС у Волинській області через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 29.11.2024, за найменуванням «D.zip», ідентифікований, як «CD-диск» (а.с.155-160).

Коментований «CD-диск» вміщує оригінали електронних доказів (а.с.160), а саме 16 цифрових елементів з розширеннями «.jpg» та «.mp4» за наступними найменуваннями: «PHOTO-2024-05-31-08-16-23»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24-2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-27»; «VIDEO-2024-05-31-08-10-55»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-01»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-51»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-57»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-15»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-27», дослідження змісту яких здійснено судом вище по тексту судового рішення.

Окремо суд зазначає, що кожен із вищеперелічених цифрових елементів, як слідує з відомостей загальних властивостей (метаданих файлу) останніх, дійсно створено та востаннє змінено 31.05.2024.

В межах виконання ухвали суду про витребування доказів від 05.12.2024, відповідачем підтверджено, що дані, відображені в долученому відповідачем як додаток до відзиву на позовну заяву, що надійшов від ГУ ДПС у Волинській області через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 29.11.2024, та ідентифікованому судом за найменуванням файл «D.zip», відповідає оригіналу електронного доказу, долученого до акту перевірки за №57744/26/15/07/38741271 від 30.05.2024 у якості додатку, іменованого «CD диск».

Додатково контролюючим органом зазначено, що зміна інформації, зокрема шляхом стиснення, зміни найменування, зміни формату та/або редагування, задля долучення до відзиву на адміністративний позов у якості додатку, не мала місце.

Згідно приписів пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Слід звернути увагу, що податкове законодавство не визначає виключного переліку додатків, котрі можуть бути долучені до акту перевірки та слугувати підтвердженням зазначених у такому обставин правопорушення.

Разом із тим, пунктом 86.1 статті 86 ПК України встановлено, що до матеріалів перевірки належать, в тому числі, акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною, відтак, зважаючи на приписи підпункту 83.1.7 пункту 83.1 статті 83 Кодексу, за якими мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами належить до матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, суд доходить висновку про правомірність використання отриманих в ході спірної фактичної перевірки фото- та відеоматеріалів на засвідчення обставин податкового правопорушення.

Як визначено пунктом 86.5 статті 86 Кодексу, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

При цьому, у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Суд звертає увагу, що до матеріалів адміністративної справи долучено акт відмови від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 30.05.2024 за №4601/26-15-07-07-00-17 (а.с.80) та акт відмови від підписання та отримання акта фактичної перевірки від 30.05.2024 за №4602/26-15-07-07-00-17 (зворотній бік а.с.79), засвідчені підписами посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві про вищевказану відмову касира ОСОБА_1 .

Обидва з перелічених вище документів складені та оформлені 30.05.2024, тобто в день, коли мала місце фактична перевірка ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», більше того, зі змісту даних цифрових елементів додатку до акту перевірки «CD-диск» за найменуваннями «VIDEO-2024-05-31-08-12-15»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-27», (тривалість запису складає 31 секунду та 30 секунд відповідно) слідує, що такі фіксують відмову особи, котра здійснює розрахункові операції у об'єкті перевірки від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки, а також від підписання та отримання акта фактичної перевірки, документальне оформлення яких відбулось згаданими вище актами.

Зважаючи на наведене вище, у суду відсутні підстави вважати, що цифрові елементи додатку до акту перевірки «СВ-диск» з розширеннями та «.mp4» за найменуваннями «VIDEO-2024-05-31-08-10-55»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-01»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-51»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-57»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-15»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-27», котрі являють собою відеофіксацію процесу проведення представниками ГУ ДПС у м. Києві контрольної розрахункової операції за об'єктом перевірки позивача, мали місце поза визначеним у акті перевірки днем, тобто 30.05.2024.

Стосовно інших вміщених в межах «CD-диску» матеріалів із розширенням «.jpg», а саме «PHOTO-2024-05-31-08-16-23»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24-2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-27», суд зазначає, що такі за своїм візуальним змістом є знімками екрану персонального смартфона («screenshot», «скриншот») (надалі по тексту також - «скриншот») з месенджеру (платформи обміну повідомленнями та файлами) «Telegram», в межах яких, зокрема, зафіксовано листування з користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей», суть якого зводиться до домовленості про купівлю криптовалюти за готівкові кошти у розмірі 40 000,00 гривень, дослідження якого здійснено судом вище по тексту судового рішення.

За доводами відповідача, означені матеріали є складовою частиною фіксації контрольної розрахункової операції, разом із тим, жоден із вищеописаних елементів не містить ідентифікації дати, коли таке електронне листування мало місце.

Тим не менш, керуючись частиною 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суд вправі оцінювати належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає за необхідне звернути увагу на обставини, встановлені судом шляхом вивчення змісту цифрових елементів «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26» з розширенням «.jpg» (а.с.85-86), котрі є «скриншотами» особистого листування між власником персонального смартфона та користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей», що мало місце у період з 10:11 год. до 10:28 год., дата невідома.

Зі змісту листування слідує, що власником персонального смартфона висловлено прохання здійснити операцію з обміну 40 000,00 гривень у криптовалюту USDT за адресою одного з пропонованих Telegram-каналом «POLI MONEY» відділень на «Победы 15».

Опісля, о 10:23 год. (дата невідома) сповіщено наступне: «760-345-897 зашло 40 000 грн».

Так, суд звертає увагу, що в межах такого листування користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» надіслано «скриншот», згідно відомостей якого на електронний гаманець мережі TRC 20, а саме «TDjaFiBbZpYBSXiUJckxu5L3WwQRf5xC6u» 30 травня (рік не уточнено) о 10:27 год. здійснено зарахування криптовалюти у розмірі 926 USDT.

В той же час, в межах відеозйомки, зафіксованої даними «VIDEO-2024-05-31-08-11-51» (тривалість запису складає 2 хвилини 34 секунди) відображено наступне: особою, котра веде зйомку, здійснено передачу 40 000,00 гривень касиру операційної каси, а останньою такі кошти прийнято (00:00:01 - 00:00:45 секунди запису) та перераховано (00:01:07 - 00:01:25 секунди запису).

Таким чином, суд першої інстанції вірно відхилив доводи позивача про належність цифрових матеріалів додатку до акту перевірки «СD-диск», а саме: «PHOTO-2024-05-31-08-16-23»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24-2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-27»; «VIDEO-2024-05-31-08-10-55»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-01»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-51»; «VIDEO-2024-05-31-08-11-57»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-05»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-15»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-27», до таких, що відображають обставини здійснення контрольної розрахункової операції ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» не 30.05.2024, а 31.05.2024, зважаючи на сукупно досліджені судом фото- та відеоматеріали останніх, зміст яких вказує про прямо протилежне.

Щодо обставин безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, а також невидача розрахункового документа у паперовій та/або електронній формі.

Дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові та електронні докази, суд доходить наступних висновків.

По-перше, в контексті встановлення належності Telegram-каналу «POLI MONEY», розміщеного в межах месенджеру «Telegram», як спеціальної функції застосунку, яка дозволяє публікувати повідомлення для великої аудиторії підписників, ідентифікованого судом за наслідком вивчення даних «PHOTO-2024-05-31-08-16-23», «PHOTO-2024-05-31-08-16-24»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24-2» з розширенням «.jpg» (а.с.81-83), за найменуванням «POLI [графічне зображення] MONEY», до ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», судом взято до уваги зафіксовані в означених «скриншотах» обставини пропонування послуг з «Обміну криптовалют», зокрема «купівлі та продажу USDT», а також наявність серед перелічених «відділень», за якими така операція може бути реалізована, відмітки про адресу «Берестейський проспект, 15».

Як встановлено у акті перевірки, фактична перевірка 30.05.2024 мала місце за господарською одиницею «операційна каса», розташованою за адресою проспект Берестейський, будинок 15, м. Київ, належному суб'єкту господарської діяльності ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», обставина чого позивачем не заперечується.

При цьому, згідно відомостей «скриншотів» особистого листування між власником персонального смартфона та користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» (дані про означене наявні в цифрових елементах «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26» з розширенням «.jpg» (а.с.85-86)), судом встановлено наступні обставини: власником персонального смартфона висловлено прохання здійснити операцію з обміну 40 000,00 гривень у криптовалюту USDT за адресою одного з пропонованих Telegram-каналом «POLI MONEY» відділень на «Победы 15», можливість здійснення якої у подальшому підтверджена.

Із відомостей відкритої (публічної) мережі Інтернет, а саме офіційного веб-сайту Київської міської ради судом встановлено, що згідно рішення Київської міської ради від 09.02.2023 за №5955/5996 «Про повернення історичної назви проспекту Перемоги в Шевченківському, Святошинському та Солом'янському районах міста Києва» (https://kmr.gov.ua/sites/default/files/5955-5996.pdf), «проспект Перемоги» перейменовано в «проспект Берестейський».

Зокрема, як відображено у цифровому елементі «VIDEO-2024-05-31-08-10-55» (тривалість запису складає 31 секунда), особа, котра веде зйомку, знаходячись в приміщенні операційної каси та водночас звертаючись до касира, висловила бажання «обміняти гривню в USDT, […] криптовалюту» (00:00:03 - 00:00:10 секунди запису).

Ураховуючи наведене, на переконання суду, відображена у акті перевірки контрольна розрахункова операція з «купівлі криптовалюти (віртуальних активів)» мала місце у об'єкті перевірки, належному ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», при цьому, організаційна складова здійснення та успішної реалізації такої була предметом обговорення з представником Telegram-каналу «POLI MONEY» в межах електронного листування, зі змісту якої місцем виконання визначено адресу «відділення», котра за своїми ідентифікаційними даними в точній мірі співпадає з адресою об'єкта фактичної перевірки, з чого суд доходить висновку про тотожність останніх.

По-друге, з приводу встановлення зв'язку між користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» та представництва останнього від імені Telegram-каналу «POLI MONEY», суд виходить з того, що в рамках вищезгаданих у «скриншотах» Telegram-каналу «POLI MONEY» відомостей про пропоновані послуги вміщено ідентифікатор, який використовується для пошуку та взаємодії з користувачами у месенджері «Telegram», а саме Telegram ім'я користувача «PoliRaww» (дані про означене наявні в цифрових елементах «PHOTO-2024-05-31-08-16-24»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-24-2» з розширенням «.jpg» (а.с.82-83)).

Так, цифровий елемент «PHOTO-2024-05-31-08-16-25» з розширенням «.jpg» (а.с.84) є «скриншотом» Telegram-профілю користувача месенджеру «Telegram» «Андрей», водночас його приналежність згаданому у вищеописаному дописі Telegram-каналу «POLI MONEY» користувачеві «@PoliRaww» підтверджується безпосереднім про це зазначенням у розділі «имя пользователя».

Більше того, розділ «о себе» містить посилання/покликання «polimoney.com.ua», текстуальна сполука доменного імені якого дає можливість стверджувати про відношення такого до Telegram-каналу «POLI MONEY» щонайменше завдяки тотожному найменуванню.

Варто відзначити, що в межах відеозапису, вміщеному в цифровому елементі «VIDEO-2024-05-31-08-11-51» (тривалість запису складає 2 хвилини 34 секунди) особою, котра веде зйомку, здійснено передачу 40 000,00 гривень касиру операційної каси, а останньою такі кошти прийнято (00:00:01 - 00:00:45 секунди запису) та перераховано (00:01:07 - 00:01:25 секунди запису).

Касир: «Ну, может быть. Через Telegram, да?» («Ну, може бути. Через Telegram, так?»)

Касир: «Ну да, да, да.» («Ну так, так, так.»)

З огляду на викладене, суд констатує, що станом на дату проведення податковим органом контрольної розрахункової операції, процес здійснення якої, в тому числі, включав у себе електронне листування з користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» з метою домовленості про «купівлю криптовалюти (віртуальних активів)», останній виступав від імені Telegram-каналу «POLI MONEY», належність/оперування котрого здійснювалося ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс».

По-третє, щодо суті здійсненої операції, зокрема взаємозв'язку електронного листування в месенджері «Telegram» та вчинених касиром операційної каси ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» ОСОБА_1 дій, кваліфікованих контролюючим органом як порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, судом до врахування взято наступні відомості.

Першочергово слід відзначити, що за змістом акту перевірки від 30.05.2024, «контрольну розрахункову операцію з придбання криптовалюти (віртуальні активи) за готівкові кошти на загальну суму 40 000,00 гривень, дану операцію проводила ОСОБА_1 (касир операційної каси ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс»)» (а.с.75-76).

Вище по тексту судового рішення судом вже встановлено обставини того, що особа, котра станом на дату проведення спірної перевірки, здійснювала розрахункові операції у об'єкті перевірки ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» дійсно є касир ОСОБА_1 , вказане засвідчується актами відмови від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 30.05.2024 за №4601/26-15-07-07-00-17 (а.с.80) та відмови від підписання та отримання акта фактичної перевірки від 30.05.2024 за №4602/26-15-07-07-00-17 (зворотній бік а.с.79), а також відеозаписами «VIDEO-2024-05-31-08-12-15»; «VIDEO-2024-05-31-08-12-27», (тривалість запису складає 31 секунду та 30 секунд відповідно), в яких зафіксовано вищезгадану усну відмову ОСОБА_1 , документальне оформлення якої відбулось означеними актами.

Окремо суд зазначає, що цифровий елемент «PHOTO-2024-05-31-08-16-27» з розширенням «.jpg» (а.с.88) містить фотографію персонального смартфону із відображенням цифрової платформи «Дія», а саме закордонного паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також, додатком до акту перевірки визначено витяг з наказу за №836-к від 29.12.2024 «Про прийняття на роботу», відповідно до якого ОСОБА_1 прийнята на роботу з 03.01.2024 касиром операційної каси №212 ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» (а.с.87).

Повертаючись до порушеного питання, судом взято до врахування наступний зміст електронного листування між власником персонального смартфона та користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» (дані про означене наявні в цифрових елементах «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26» з розширенням «.jpg» (а.с.85-86)): за наслідком текстуально висловленого прохання здійснити операцію з обміну 40 000,00 гривень у криптовалюту USDT за адресою одного з пропонованих Telegram-каналом «POLI MONEY» відділень на «Победы 15», користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» підтверджено можливість виконання такої операції з урахування комісії та курсу валют.

Надалі, власником персонального смартфона надано ідентифікатор електронного гаманця мережі TRC 20, а саме «TDjaFiBbZpYBSXiUJckxu5L3WwQRf5xC6u», у відповідь на що користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» о 10:14 год. (дата невідома) дано вказівку «внести на касу код 760-345-897».

В той же час, згідно даних «VIDEO-2024-05-31-08-10-55» (тривалість запису складає 31 секунда), особа, котра веде зйомку (надалі по тексту також - оператор), знаходячись в приміщенні операційної каси та водночас звертаючись до касира, висловила бажання «обміняти гривню в USDT, […] криптовалюту» (00:00:03 - 00:00:10 секунди запису).

Так, як відображено у цифровому елементі відеозапису «VIDEO-2024-05-31-08-11-51» (тривалість запису складає 2 хвилини 34 секунди) особою, котра веде зйомку, здійснено передачу 40 000,00 гривень касиру операційної каси, а останньою такі кошти прийнято (00:00:01 - 00:00:45 секунди запису) та перераховано (00:01:07 - 00:01:25 секунди запису).

За змістом даних «VIDEO-2024-05-31-08-11-01» (тривалість запису складає 19 секунд), судом з'ясовано таке: оператором озвучено суть здійснення операції, а саме внесення 40 000,00 гривень (00:00:01 - 00:00:06 секунди запису), натомість касиром дано вказівку вписати вищезгадану суму у картку, графа «Внесення» (00:00:07-00:00:08 секунди запису), що і було здійснено особою, котра веде зйомку (00:00:19 секунда запису).

Як слідує з відомостей відеозапису за найменуванням «VIDEO-2024-05-31-08-11-05» (тривалість запису складає 9 секунд), згідно інструкцій касира оператором заповнено картку із заголовком «POLIMONEY», зокрема у графу «код» вписано наступну конфігурацію знаків: «760-345-897» (00:00:01 - 00:00:03 секунди запису).

У наступному цифровому елементі «VIDEO-2024-05-31-08-11-51» (тривалість запису складає 2 хвилини 34 секунди) касиром здійснено усне уточнення даних електронного гаманця, на яке необхідно здійснити перерахування криптовалюти USDT, еквівалентне внесеним раніше 40 000,00 гривням, шляхом перелічування усіх літер та цифр ідентифікатора вищезгаданого гаманця, а саме «TDjaFiBbZpYBSXiUJckxu5L3WwQRf5xC6u» (00:01:35 - 00:02:41 хвилини/секунди запису).

Опісля, о 10:23 год. (дата невідома) користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей» сповіщено наступне: «760-345-897 зашло 40 000 грн» (дані про означене наявні в цифрових елементах «PHOTO-2024-05-31-08-16-25 2»; «PHOTO-2024-05-31-08-16-26» з розширенням «.jpg» (а.с.85-86)).

Окрім цього, вищезгаданим користувачем надіслано «скриншот», згідно відомостей якого на електронний гаманець мережі TRC 20, а саме «TDjaFiBbZpYBSXiUJckxu5L3WwQRf5xC6u» 30 травня (рік не уточнено) о 10:27 год. здійснено зарахування криптовалюти у розмірі 926 USDT.

Водночас, слід повторно наголосити, що актом перевірки від 30.05.2024, котрий у розумінні вимог підпункту 86.1 статті 86 ПК України є документом, котрий підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати, зафіксовано, що «купівля криптовалюти (віртуальних активів) була здійснена за готівкові кошти в розмірі 40 000,00 гривень та отримано 926,00 USDT на електронний гаманець мережі TRC 20» (а.с.75-76).

Отже, встановлені матеріалами адміністративної справи обставини засвідчують, що в межах проведення Головним управлінням ДПС в м. Києві контрольної розрахункової операції, касиром операційної каси ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» прийнято від представника контролюючого органу готівкові кошти у розмірі 40 000,00 гривень за місцем реалізації товарів (послуг), визначеного як проспект Берестейський, буд. 15, м. Київ, на виконання домовленості про купівлю криптовалюти (віртуальних активів), оформленої у вигляді електронного листування з користувачем месенджеру «Telegram» «Андрей», що виступає представником Telegram-каналу «POLI MONEY», належність/оперування котрого здійснювалося ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», останнім з яких здійснено зарахування на електронний гаманець представника податкового органу криптовалюти у розмірі 926 USDT.

Суд першої інстанції вірно наголосив, що ані оптичний носій інформації «CD-диск», котрий вміщує оригінали електронних доказів (а.с.160), ані долучені відповідачем та третьою особою матеріали фактичної перевірки позивача не містить будь-яких інших відомостей, які б в той чи інший спосіб, зокрема шляхом фото- та відеофіксації засвідчували проведення вищезгаданої розрахункової операції через РРО з видачею відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

При цьому, на переконання суду, така операція, ідентифікована контролюючим органом у акті перевірки, як «придбання криптовалюти (віртуальні активи) за готівкові кошти», співпадає під ознаки розрахункової, визначеної статтею 2 Закону №265/95-ВР, оскільки позивачем в межах адміністративного позову не наведено доводів у спростування неналежності вищезгаданого господарського об'єкту ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» до «місця реалізації товарів (послуг)» та/або «місця проведення розрахунків» у розумінні приписів Закону №265/95-ВР.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як слідує з пункту 1 частини 2 статті 72 КАС України, до різновидів доказів віднесено, зокрема, електронні докази.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1 статті 99 КАС України).

Тобто сутнісний зміст поняття електронного доказу включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи.

При цьому, як виокремлено в межах позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.09.2020 у справі № 751/6069/19 (провадження № 51-1704км20), головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис, [фотографії, зображення]) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Електронний файл із відеозаписом обставин події, [фотографіями, зображеннями] зафіксований на оптичному диску, є оригіналом (відображенням) електронного документа, а тому такий диск є самостійним джерелом доказів, похідним від інформації, що зберігається на комп'ютері в електронному вигляді.

Диск з відеозаписом, [фотографіями, зображеннями] є оригіналом електронного доказу, а відтак не вимагає наявності електронного підпису (Постанова Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №924/1234/21).

У преамбулі «базові принципи» Керівництва зазначено, що електронні докази повинні оцінюватися так само, як і інші види доказів, зокрема, щодо їх прийнятності, автентичності, точності та цілісності. Обробка електронних доказів не повинна бути невигідною для сторін або надавати несправедливу вигоду одній із них.

Важливим є дотримання принципу недискримінації при дослідженні електронних доказів, що означає, що суди не повинні відмовляти в прийнятті електронних доказів і не повинні заперечувати їх юридичну силу лише тому, що вони зібрані та/або подані в електронній формі. Суди не повинні заперечувати юридичну силу електронних доказів лише через відсутність вдосконаленого, кваліфікованого або подібного захищеного електронного підпису. Сторонам має бути дозволено подавати електронні докази в оригінальному електронному форматі без необхідності надання роздруківок (пункти 6, 7, 9 Керівництва).

Крім того, як зауважено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 (провадження № 12-8гс23), поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що у спірному випадку, долучений до матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Волинській області оригінал електронного доказу, що являє собою оптичний носій інформації за найменуванням «CD-диск», котрий, водночас, є додатком до акту перевірки за №57744/26/15/07/38741271 від 30.05.2024, складений ГУ ДПС в м. Києві за результатами проведення фактичної перевірки позивача, ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс», на переконання суду, є належним та допустимим доказом у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України, відтак у суду відсутні підстави для неврахування.

Спростовуючи доводи ГУ ДПС у Волинській області про факт непроведення розрахункової операції на суму 40 000,00 гривень у передбаченому законодавством порядку, позивач покликається на долучені до адміністративного позову документи про проведені 30.05.2024 касові операції, відомості яких покликані підтвердити обставину відсутності фіксації контролюючим органом здійснення операційною касою торгівлі валютними цінностями та одночасного непроведення таких розрахункових операцій через РРО, а, отже, й відсутність податкового правопорушення з боку ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс».

Здійснивши дослідження вищезгаданих матеріалів, суд першої інстанції критично оцінив позицію суб'єкта господарювання, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Позивачем надано Z-звіт за №56721801 від 30.05.2024, сформований за відомостями програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним №4000763132 станом на 10:41 год., про проведення операції з купівлі іноземної валюти у розмірі 50,00 євро (а.с.15). Проведення коментованої операції підтверджується також відомостями реєстру купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти, згідно якої така мала місце 30.05.2024 о 10:29 год. (зворотній бік а.с.15), вкладним аркушем касової книги за валютно-обмінними операціями від 30.05.2024 (а.с.16), вкладним аркушем касової книги за валютно-обмінними операціями (іноземна валюта) від 30.05.2024 (зворотній бік а.с.16), звітною довідкою про касові обороти за день і залишки цінностей від 30.05.2024 (а.с.17), звітною довідкою про касові обороти за день і залишки цінностей від 30.05.2024 (зворотній бік а.с.17)

Суд зауважує, що уся касова звітність стосовно проведеної операції з купівлі іноземної валюти у розмірі 50,00 євро, як слідує з відомостей вищеописаних документів, хоч і стосується операційної каси №212, що була об'єктом фактичної перевірки згідно акту від 30.05.2024, тим не менш охоплює діяльність, здійснювану Зміною №1, в той час, як за змістом звітної довідки від 30.05.2024 (а.с.79), долученої до матеріалів перевірки, така сформована для Зміни №2.

Перебування у віданні податкового органу інформації про здійснення розрахункових операцій за адресою проспект Берестейський, буд. 15, м. Київ одночасно у двох місцях підтверджується безпосереднім зазначенням про це у акті перевірки від 30.05.2024, зокрема: «за даною адресою […] у ТОВ «ФК «Центрофінанс» також працює касир операційної каси ОСОБА_2 , проте розрахунки проводяться в двох місцях, в одному з яких була здійснена контрольно-розрахункова операція без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документа відповідного зразку на загальну суму 40 000,00 гривень» (а.с.75-76).

Відтак, оскільки предметом фактичної перевірки слугували розрахункові операції, що проводяться саме Зміною №2 операційної каси №212, у суду відсутні підстави вважати долучені позивачем письмові докази, котрі стосуються діяльності Зміни №1 тієї ж операційної каси, належними доказами на засвідчення відсутності встановленого податкового правопорушення.

З приводу ж долучених касових документів, котрі дійсно стосуються діяльності Зміни №2 операційної каси №212, а саме Z-звіту за №56752760 від 30.05.2024 (а.с.18), реєстру купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти від 30.05.2024 (зворотній бік а.с.18), вкладного аркушу касової книги за валютно-обмінними операціями від 30.05.2024 (а.с.19), вкладного аркушу касової книги за валютно-обмінними операціями (іноземна валюта) від 30.05.2024, звітної довідки про касові обороти на день і залишки цінностей від 30.05.2024 (а.с.20), звітної довідки про касові обороти на день і залишки цінностей від 30.05.2024 (зворотній бік а.с.20), про касові обороти на день і залишки цінностей від 30.05.2024 (а.с.21), як слідує зі змісту останніх та підтверджено позивачем самостійно в межах адміністративного позову, такі відображають здійснені розрахункові операції вже опісля завершення фактичної перевірки, котра тривала у період з 10 год. 25 хв. по 12 год. 11 хв. 30.05.2024, а, отже, не могли і не повинні були бути предметом перевірки контролюючого органу.

Так само критично суд оцінює й обґрунтування позивача щодо неможливості проведення в період фактичної перевірки розрахункових операцій саме ОСОБА_1 , з огляду на оформлення звітної довідки про касові обороти за день і залишки цінностей за 30.05.2024 (а.с.79) касиром ОСОБА_4 , з підстав неодноразового попереднього встановлення обставин фактичного здійснення означених операцій касиром ОСОБА_1 матеріалами перевірки, зокрема актом від 30.05.2024 та долученими до нього фото- та відео-матеріалами, дослідження яких здійснено судом вище по тексту судового рішення.

Окрім того, коментуючи доводи ТОВ «Фінансова компанія «Центрофінанс» про не проведення представниками ГУ ДПС в м. Києві інвентаризації та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, суд звертає увагу, що в силу вимог підпункту 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, серед іншого, дійсно мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю, разом з тим в положеннях статті 80 Податкового кодексу України відсутні норми стосовно обов'язковості проведення вищезгаданих заходів задля підтвердження порушення у формі непроведення розрахункової операції через РРО та/або невидачі відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Відтак, враховуючи встановлені вище обставини справи, колегія суддів вважає підтвердженим належними, допустимими та достатніми доказами факт проведення позивачем розрахункової операції без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, що становить порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону Україну «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 за №265/95-ВР.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центрофінанс» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 300/8501/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Попередній документ

128609132

Наступний документ

128609134

Інформація про рішення:

№ рішення:	128609133
№ справи:	300/8501/24
Дата рішення:	03.07.2025
Дата публікації:	07.07.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (03.07.2025)
Дата надходження:	14.02.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення