Справа № 560/2618/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
03 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області від 22.01.2025 №220650006567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди роботи згідно трудової книжки від 5.11.1987, з урахуванням довідки згідно довідки №01-15/403 від 29.10.2024; свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 26.09.1997; свідоцтва про зміну імені НОМЕР_2 від 23.01.2006; довідки №1, що підтверджує період роботи з 01.09.1986 року по 09.07.1987 (період навчання), а також з 26.09.1997 по 26.09.2000 (період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку) та здійснити призначення пенсії з 15.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно не врахував до страхового та пільгового стажу вказані періоди роботи, оскільки у позивача наявні трудова книжка, довідки та свідоцтво про народження, з відомостями про періоди роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Просить позов задовольнити.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.01.2025 №220650006567 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
За доданими документами до страхового стажу:
- не враховано період навчання з 01.09.1986 по 09.07.1987, згідно довідки №01-15/403 від. 29.10.2024 оскільки в документі " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним НОМЕР_3 від 30.01.2006 ( ОСОБА_3 ).
- не враховано догляд до трьох річного віку, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 26.09.1997 оскільки в, документі по батькові матері дитини ( ОСОБА_4 ) не співпадає з паспортними даними НОМЕР_3 від 31.01.2006 ( ОСОБА_5 ).
До пільгового стажу роботи за Списком №2 не враховано довідку від 10.01.2025 оскільки відсутній номер довідки та штамп (КЗК "Малієвецький обласний істерико-культурний музей") на даній довідці не відповідає печатці установи, якою завірена довідка (Обласний дитячий спеціалізований санаторій "Світанок").
Також зазначено, що в свідоцтві про зміну імені НОМЕР_2 від 23.01.2006 по батькові ( ОСОБА_4 ) не відповідає паспортним даним НОМЕР_3 від 31.01.2006 ( ОСОБА_5 ).
Вважаючи протиправним рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-VI (Список №2) становить не менше 25 років. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону№1058-VI (Список №2), становить 10 років.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня, встановленого для даного виробництва. Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків, робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. Відсутність чи не підтвердження хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За вимогами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За змістом пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Колегія суддів наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість, необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як встановлено судом, вік заявниці 55 років, страховий стаж позивачки становить 31 рік 00 днів.
Пільговий стаж відсутній, оскільки за доданими документами до страхового стажу:
- не враховано період навчання з 01.09.1986 по 09.07.1987, згідно довідки №01-15/403 від. 29.10.2024 оскільки в документі "ЛЮДВИКОВНА" не відповідає паспортним даним НОМЕР_3 від 30.01.2006 (ЛЮДВИГОВНА).
- не враховано догляд до трьох річного віку, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 26.09.1997 оскільки в, документі по батькові матері дитини ( ОСОБА_4 ) не співпадає з паспортними даними НОМЕР_3 від 31.01.2006 ( ОСОБА_5 ).
До пільгового стажу роботи за Списком №2 не враховано довідку від 10.01.2025 оскільки відсутній номер довідки та штамп (КЗК "Малієвецький обласний історико-культурний музей") на даній довідці не відповідає печатці установи, якою завірена довідка (Обласний дитячий спеціалізований санаторій "Світанок").
Також зазначено, що в свідоцтві про зміну імені НОМЕР_2 від 23.01.2006 по батькові ( ОСОБА_4 ) не відповідає паспортним даним НОМЕР_3 від 31.01.2006 ( ОСОБА_5 ).
Колегія суддів зазначає, що факт належності позивачці трудової книжки серії НОМЕР_4 не викликає сумніву. У трудовій книжці прізвище, ім'я, по батькові зазначено російською мовою " ОСОБА_1 ", зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що збігається з відомостями зазначеними у інших документах та свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 , копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду відпустки по догляду за дитиною з згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 26.09.1997, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що у трудовій книжці позивача відсутні записи за спірні періоди роботи, які підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься оновлена довідка №01-15/403 від 29.10.2024 про підтвердження пільгового страхового стажу, видана ОСОБА_1 про те, що у архівних документах, що перебувають на збереженні у ВПУ №25 м. Хмельницького міститься запис російською мовою - " ОСОБА_1 " дійсно навчалася у Хмельницькому СПТУ №17 з 01.09.1986 (наказ №16-к від 1986) по 09.07.1987 (наказ №31-к від 09.07.1987). ВПУ №25 м. Хмельницького не є правонаступником СПТУ №17 та не має повноважень вносити виправлення чи зміни у видані документи СПТУ №17.
Згідно з досліджених судом довідки №1 від 10.02.2025 підтверджується період роботи ОСОБА_1 з 07.10.2005 по 28.12.2020 в Малієвецькому обласному дитячому протитуберкульозному санаторії "Світанок".
Усі вище перелічені докази містяться в матеріалах справи, та були надані пенсійному органу при зверненні за призначенням пенсії.
Щодо доводів пенсійних органів про невідповідність довідок наданих позивачем вимогам п. 20 Порядку №637, то суд такі оцінює критично з огляду на те, що за загальним правилом, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №593/283/17, від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, від 23.10.2019 у справі №263/3783/17, від 19.06.2020 у справі №359/2076/1 від 20.01.2021 у справі №588/647/17 та інших.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що період роботи позивача згідно трудової книжки від 5.11.1987, з урахуванням довідки згідно довідки №01-15/403 від 29.10.2024; свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 26.09.1997; свідоцтва про зміну імені НОМЕР_2 від 23.01.2006; довідки №1, що підтверджує період роботи з 01.09.1986 року по 09.07.1987 (період навчання), а також з 26.09.1997 по 26.09.2000 (період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку) та здійснити призначення пенсії з 15.01.2025 неправомірно не зараховані відповідачем до страхового стажу позивача, а тому суд вважає, що Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.01.2025 №220650006567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті КАС України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2025 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.