Справа № 320/40106/24
про залишення апеляційної скарги без руху
03 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 державної (основної) пенсії по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p(II)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року №230/96-B.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10, код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) державної (основної) пенсії по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (I)/2021 та до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року №230/96-ВР, з 04.06.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області вперше подану у травні 2025 року апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФ у Київській області) вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та вимоги особи, яка подає скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 23.04.2025, а його копію отримано відповідачем в електронному кабінеті 25.04.2025 о 01:14, тобто у розумінні положень ч. 6 ст. 251 КАС України 25.04.2025. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України та вихідних днів було 26.05.2025. Проте апеляційну скаргу направлено до суду 26.06.2025, тобто поза межами встановленого приписами КАС України строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку ГУ ПФ у Київській області зазначає, що введення в Україні воєнного стану, масовані ракетні обстріли, затяжні повітряні тривоги та відсутність електроенергії, а відтак постійна загроза життю і здоров'ю працівників відповідача створюють труднощі у роботі ГУ ПФ у Київській області, що є об'єктивною причиною несвоєчасного подання апеляційної скарги. Зауважує, що незначний пропуск строку на апеляційне оскарження в умовах воєнного стану не може мати своїм безумовним наслідком позбавлення особи права на перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ПФ у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 у зв'язку з незазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв'язку з невиконанням вимог указаної ухвали Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.06.2025 повернув ГУ ПФ у Київській області вперше подану останнім апеляційну скаргу. Тобто, апелянт мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 26.06.2025, тобто більш ніж через два місяці з моменту ухвалення оскаржуваного рішення та через тиждень з моменту отримання 19.06.2025 копії ухвали від 17.06.2025 про повернення вперше поданої апеляційної скарги. При цьому, матеріали вдруге поданої апеляційної скарги свідчать, що у ній, попри вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, не зазначені відомості про наявність чи відсутність у ГУ ПФ у Київській області електронного кабінету.
Доводи апелянта про введення воєнного стану в Україні, ракетні та дронові обстріли, а також стабілізаційні відключення електроенергії в якості неможливості своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення судом оцінюється критично, оскільки саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень, а доказів, що такий правовий режим та пов'язані з ним наслідки перешкоджали невідкладно повторно подати апеляційну скаргу відповідачем не надано.
З приводу твердження ГУ ПФ у Київській області про наявність в останнього гарантованого права на апеляційне оскарження судового рішення суд зазначає, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ПФ у Київській області не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, всупереч наведених вимог процесуального закону, вказаних відомостей ГУ ПФ у Київській області в апеляційній скарзі не зазначено.
Крім іншого, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Водночас всупереч вимог процесуального закону, із змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, однак не визначає, яке з передбачених ст. 315 КАС України рішень має, на його думку, ухвалити суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом: пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про його поновлення причини поважними визнані не були; в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та вимоги особи, яка подає скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ПФ у Київській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших причин, які на переконання апелянта, є поважними для його поновлення, із зазначенням, зокрема, відомостей про причини неможливості своєчасного усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги, а також невідкладеного подання апеляційної скарги вдруге;
- зазначення відомостей про реєстрацію електронного кабінету ГУ ПФ у Київській області;
- уточнення вимог апеляційної скарги у спосіб приведення їх у відповідність до положень ст. 315 КАС України.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк