Справа № 743/312/25
02 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Беспалова О.О., Мельничука В.П.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2025 року, суддя Кравчук М.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЧН № 000438 від 06.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що посадовою особою відповідача, який склав постанову, не розкрито суті порушення в контексті обов'язку обладнання підвального приміщення системою сигналізації в якості використання такого підвалу як найпростішого укриття. Перелічені норми, що містяться в оскаржуваній постанові не встановлюють обов'язку облаштування саме підвалу як найпростішого укриття системою сигналізації. Також позивач зазначає, що постановою не визначено його як спеціального суб'єкта відповідальності - керівника Любецького ліцею Любецької селищної ради. Як громадянин України він не може відповідати за протипожежну безпеку Любецького ліцею Любецької селищної ради. Любецький ліцей Любецької селищної ради є комунальною організацією. Фінансування діяльності ліцею здійснюється виключно за рахунок коштів бюджету. З 2020 року він як керівник комунальної організації звертався до засновника - Любецької селищної ради з проханням виділити кошти на поліпшення пожежної безпеки. Інших джерел фінансування, окрім бюджету, у ліцею не існує. Позивач зробив усе залежне для вдосконалення протипожежної системи установи, а тому вважає, що його вина відсутня у вчиненні інкримінованого правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 175 КУпАП.
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЧН №000438 від 06 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення закрито.
Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (ЄДРПОУ 38590042, адреса місцезнаходження: 14037, місто Чернігів, проспект Миру, 190а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605, 60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.03.2025 р. о 13 год. 00 хв. при проведенні комплексного обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту найпростішого укриття Любецького ліцею Любецької селищної ради за адресою: с-ще Любеч, вул. Преображенська, 31, встановлено, що директор ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за стан утримання та експлуатацію найпростішого укриття (підвального приміщення), порушив вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., а саме: підвальне приміщення (найпростіше укриття) не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) (п. 5 розділу ІІ) Вимоги щодо утримання та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС України від 09.07.2018 р. № 579 (далі - Вимоги), пункт 1.2 Глави І Розділу V ППБУ, пункт 7.3 таблиці А1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (а. с. 7-8).
06.03.2025 р. Головним управлінням ДСНС України у Чернігівській області складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЧН № 000438 від 06.03.2025 р., якою ОСОБА_1 , що є керівником Любецького ліцею Любецької селищної ради, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400, 00 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її протипраною, з метою відновлення порушеного права, позивачка звернулась з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кіно зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки(відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 223 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані із самовільним випалюванням рослинності або її залишків, порушенням встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, здійсненням суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, порушенням встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, завідомо неправдивим викликом пожежно-рятувального підрозділу (частини), невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або створенням перешкод у їх діяльності, невиконанням приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (статті 77, 77-1, 120, 175, 175-2, частини друга і третя статті 175-3 (у частині порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням відповідно до законодавства), статті 183, 185-14, 188-8).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки і його заступники, головні державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та їх заступники, старші державні інспектори України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно статті 175 КУпАП порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, статтею 175-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За правилами ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.
В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів.
Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.
Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.
Отже найпростіше укриття є складовою фонду захисних споруд цивільного захисту.
Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок №138).
Також питання утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі Згідно з пунктом 2 розділу І «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України вказано, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати обставини, які є складовою об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, а саме, у кого на балансі перебуває споруда цивільного захисту, хто несе відповідальність за обладнання указаної споруди системами протипожежного захисту, з яких джерел такі роботи фінансуються, ким мають виконуватися, та чи була реальна можливість, фінансові та технічні спроможності у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснити ефективні заходи щодо виявлення та усунення порушень.
Як вбачається з аналізу норм законодавства та досліджених матеріалів справи, орган місцевого самоврядування Любленська селищна рада, яка одночасно є власником захисної споруди, а також уповноважений нею орган, який є її балансоутримувачем, наділені, повноваженнями, мають власні кошти та зобов'язані в силу прямих вказівок закону забезпечувати утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням, у тому числі шляхом обладнання їх відповідними системами протипожежного захисту.
Колегія суддів звертає увагу, що для покладення на конкретну особу адміністративної відповідальності, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.
Зважаючи на специфіку створення та функціонування захисних споруд, позивач, як посадова особа, має вкрай обмежені повноваження, а також не наділений фінансовими та технічними можливостями для ефективного забезпечення дотримання протипожежних вимог на цих об'єктах, а тому у даному випадку не повинен нести відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.
Державний інспектор перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, мав з'ясувати межі його компетенції.
При цьому, матеріали справи свідчать, що директор Любецький ліцей ОСОБА_1 неодноразаово звертався до відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту з питання обладнання Любецького ліцею пожежною сигналізацією (листи звернень до начальника відділу освіти сім'ї, молоді та спорту за 2020, 2022, 2024, 2025 роки) а.с. 19-24.
Водночас положеннями ч. 15 ст. 32 КЦЗ України встановлено, що контроль за станом готовності об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальними органами (у разі їх утворення) спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень.
Комплексні обстеження є плановими і проводяться один раз на рік згідно із затвердженим планом на відповідний календарний рік.
План комплексних обстежень затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та погоджується з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування (що залучаються до проведення обстежень) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Строк здійснення комплексного обстеження не може перевищувати п'яти робочих днів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальні органи (у разі їх утворення) письмово (особисто чи рекомендованим листом) та/або за допомогою електронного чи факсимільного зв'язку повідомляють власникам, користувачам, юридичним особам, на балансі яких перебувають об'єкти фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - балансоутримувачі), не пізніш як за п'ять днів до дня здійснення комплексного обстеження.
Для здійснення контролю за станом усунення недоліків, виявлених під час комплексних обстежень, через два місяці з дня їх завершення проводяться контрольні обстеження.
Строк здійснення контрольних обстежень не може перевищувати трьох робочих днів.
У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного та/або воєнного стану на підставі рішення Кабінету Міністрів України та/або рішень відповідних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій здійснюються позапланові обстеження стану готовності об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням.
Строк здійснення позапланового обстеження не може перевищувати трьох робочих днів.
За результатами здійснення комплексних, контрольних та позапланових обстежень об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальних органів (у разі їх утворення) складають та в останній день заходу вручають (надсилають) балансоутримувачамакт обстеження, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Акт обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту - це обов'язкове до виконання балансоутримувачем письмове рішення, яке містить перелік порушень (якщо вони виявлені) та строк для їх усунення (який не повинен перевищувати двох місяців з дати їх виявлення).
Пунктом 7.3 таблиці А1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» передбачений обов'язок обладнання системою пожежної сигналізації усіх приміщень загальноосвітньої школи.
Разом з тим, предмет перевірки, було комплексне обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту найпростішого укриття, тоді як матеріали справи свідчать, що саме на позивача було покладено такі обов'язки щодо утримання та забезпечення такого укриття.
Таким чином, вказане свідчить про відсутність у діях позивача суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування постанови серії ЧН № 000438 від 06.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2025 року, оскільки рішення суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Беспалов О.О.
Мельничук В.П.
Постанову виготовлено: 02 липня 2025 року.